справа № 2-625/2009 p.

РІШЕННЯ

іменем України

14 травня 2009 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого судді Савченко С. І.

при секретарі Подзігун Р.І.

за участю позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Васютовича О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду в м. Ірпінь справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток» про відшкодування завданих збитків, -

встановив:

Позивач в лютому 2009 р. звернувся до суду із даним позовом, який мотивував тим, що йому на праві власності належить автомобіль «Мерседес» д.н.НОМЕР_1, який працює на дизельному пальному. 14.09.2007 р. він заправив повний бак автомобіля на належній відповідачу АЗС в м. Буча по вул. Депутатській. Проїхавши близько 23 км він відчув стукіт в двигуні, зупинив автомобіль і викликав фахівця по ремонту двигунів, який повідомив, що автомобіль заправлений не дизельним пальним, а бензином. В цей же день він повідомив відповідача про поломку автомобіля внаслідок неправильної заправки пальним і його автомобіль був направлений на евакуаторі спочатку на АЗС, а наступного дня доправлений на СТО в м. Буча вул. Р.Люксембург, де директор СТО ОСОБА_4 оформив із працівниками відповідача наряд замовлення на ремонт автомобіля, згідно якого вартість запчастин склала 16265 грн. На СТО двигун був відремонтований, однак 22.09.2007 р. представники відповідача відмовилися підписувати наряд-замовлення. Починаючи з вересня 2007 р. він неодноразово звертався до відповідача із заявами про оплату вартості ремонту двигуна, однак відповідачем було відмовлено. Вважає, що двигун вийшов з ладу з вини відповідача внаслідок заправки його бензином. Доказом цього є факт звільнення із займаних посад працівників АЗС за результатами службової перевірки. Крім того, доказом вини відповідача є висновок автотехнічного дослідження від 25.02.2008 p., згідно якого на автомобілі підлягає заміні двигун в зборі з топливною апаратурою. Вказував, що працівники АЗС забрали з його автомобілья суміш пального, запевнивши, що буде експертиза пального. Загальна сума заподіяних йому з вини відповідача матеріальних збитків становить 93828, 60 грн., з яких 91303, 60 грн. вартість робіт та запчастин по ремонту двигуна, 2500 грн. витрати на оплату автотехнічного дослідження, 25 грн. - комісія за переказ коштів. Вказував, що діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, яку оцінив в розмірі 50000 грн. Посилаючись на ст. 1166, 1167 ЦК України, просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в сумі 93828, 60 грн. та моральну шуодув розмірі 50000 грн.

В судовому засіданні позивач позовну заяву підтримав, підтвердив викладені обставини, просив вимоги задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що дійсно 14.09.2007 р. автомобіль позивача був заправлений на належній відповідачу АЗС в м. Буча по вул.Депутатській, однак згідно замовлення самого позивача автмообіль був заправлений бензином і позивач оплатив вартість повного баку бензину, у зв»язку із чим вина відповідача у поломці двигуна відсутня. Заперечив факт проведення відповідачем службової перевірки за фактом неправильної заправки автомобіля позивача. Вказав, що особи, яких називає позивач, які начебто були звільнені за результатами перевірки, всі звільнені в різні періоди і з різних підстав, що стверджується наказами. Також заперечив факт укладенняміж відповідачем і підприємцем ОСОБА_4 будь-яких угод на ремонт двигуна. Факт доставки автомобіля позивача на евакуаторі на СТО пояснив бажанням працівників АЗС з»ясувати причини поломки. Просив в позові відмовити.,

Суд, вислухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши по справі письмові докази, вважає, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені слідуючі обставини: 14.09.2007 p., керуючи автомобілем «Мерседес» з транзитними номерами ВК 773-49 (а.с. 13), позивач заїхав на належну відповідачу автозаправну станцію, розташовану в м. Буча по вул. Депутатській, де заправив повний бак пального, а саме -бензину, в результаті чого двигун автомобіля «Мерседес», який за технічними умовами працює на дизельному пальному, в цей же день вийшов з ладу.

Також судом встановлено, що вказаний автомобіль «Мерседес» був придбаний позивачем в Німеччині у 2000 році за договором купівлі-продажу (а.с. 43). Даний автомобіль 02.12.2000 р. був ввезений на митну територію України, що стверджується митною декларацією (а.с. 11), однак до цього часу, тобто протягом більш як 8 років, не розмитнений та не зареєстрований в органах ДАІ у встановленому законом порядку на конкретну особу, що визнав сам поивач в судовому засіданні.

Вказані обставини стверджуються поясненнями учасників, копіями договору купівлі-продажу, митної декларації, висновком спеціаліста, заявами і листами позивача, листами відповідача та іншими матеріалами справи.

Спірні правовідносини регулюються ст. 1166 ЦК України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам особи, а також шкода завдана майну особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до роз»яснень, що містяться в п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв»язок та є вина зазначеної особи.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини; на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінюючі всі докази у їх сукупності суд вважає, що в позові про відшкодування завданих збитків слід відмовити, поскільки всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України, позивач в судовому засіданні не надав доказів, крім своїх пояснень, про те, що саме з вини відповідача відбулася заправка автомобіля бензином замість дизпалива.

Відповідач в судовому засіданні заперечив факт помилкової заправки автомобіля бензином, посилаючись на те, що позивачем на АЗС було заявлено заправку автомобіля саме бензином, дане замовлення було продубльоване заправником касиру-оператору по переговорному пристрою в присутності водія, який оплатив пальне (а.с. 28-30).

Доводи позивача про проведення службової перевірки і як наслідок звільнення працівників відповідача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і спростовуються відповідними наказами та листом відповідача щодо відсутності акту службової перевірки. Надана позивачем копія пояснювальної записки ОСОБА_3 не доводить вини відповідача, а свідчить лише про намагання з»ясувати причини поломки двигуна.

Інші докази, на які посилається позивач в обгрунтування свого позову, зокрема відеозапис з АЗС, експертний висновок щодо начебто вилученого у нього пального, відсутні.

За таких обставин суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову.

Згідно ч. 1 ст. 1167 моральна шкода, завдана особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Враховуючи, що суд відмовляє позивачу у задоволенні його вимог про відшкодування матеріальної шкоди, відповідно відсутні передбачені законом підстави для відшкодування моральної шкоди.

На підставі ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України суд, -

вирішив:

Відмовити в позові ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «УТН-Восток» про відшкодування завданих збитків.

Рішення в повному обсязі буде виготовлене не пізніше 19.05.2009 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано, а у випадку подання заяви - після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.