Справа № 2-1621/2009р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2009 року Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово судді - Гукаленко О.О.,

при секретарі - Вовченко І.П.,

за участю:

позивачки - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Білгород-Дністровському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, вказавши на те, що спільне життя з відповідачем не склалося з причини різних характерів та поглядів на сімейне життя.

В попередньому судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач в попереднє судове засідання не з’явився, але надав заяву, згідно якої не заперечує проти розірвання шлюбу та просив справу слухати в його відсутність (а.с. 13).

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України, а саме ч.4, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявністі для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вислухавши позивачку, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за слідуючими підставами.

Сторони зареєстрували шлюб 11 жовтня 2003 року у виконавчому комітеті Старокозацької сільської ради, Білгород-Дністровського району, Одеської області, актовий запис № 25 (а.с. 5). Шлюб у обох перший. Від шлюбу мають спільного неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. б).

Причиною розпаду сім’ї стали різні погляди на сімейне життя та різні інтереси, відповідач зловживає спиртними напоями, постійно влаштовував скандали, шлюбні відносини припиненні з серпня місяця 2008 року, примирення між ними не можливе, спільне господарство не ведуть, відповідач згоден на розірвання шлюбу.

Згідно до ст. 111 Сімейного кодексу України, суд приймає заходи по примиренню подружжя, якщо це не протирічить моральним основам суспільства.

Враховуючи, що у сторін сім’я розпалася, суд вважає, що надавати строк для примирення недоцільно.

Суд приходить до висновку, що вимоги позивачки обгрунтовані і доказані, а позов підлягає задоволенню, тому, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 112 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 11 жовтня 2003 року у виконавчому комітеті Старокозацької сільської ради, Білгород-Дністровського району, Одеської області, актовий запис № 25 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 -розірвати.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 при видачі свідоцтва про розірвання шлюбу державне мито в доход держави у розмірі 17 грн., а позивачку ОСОБА_1 від сплати звільнити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його оголошення і апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 2 95 ЦПК України.