Справа №2 – 3578/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 листопада 2010 року Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі головуючої судді Усенко Т.І., секретаря Герасименко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кременчуці цивільну справу за позовом фізичних осіб, ОСОБА_1, ОСОБА_2 до органу місцевого самоврядування, виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, треті особи – приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу, Бугайова Ліна Михайлівна про визначення часток майна в спільному майні, -
В С Т А Н О В И В:
В жовтні 2010 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду із вказаним позовом та прохали суд ухвалити рішення, яким визнати, що кожному із співвласників квартири АДРЕСА_1 належить по Ѕ частки.
На обгрунтування заявлених вимог позивачі вказували, що їх батьками являються ОСОБА_4 та ОСОБА_5. На підставі свідоцтва про право власності на житло від 02.06.1994 року, їх батькам, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності належала квартира АДРЕСА_1 (надалі – Квартира). ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати – ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, батько – ОСОБА_5. Після їх смерті, вони (позивачі), як спадкоємці першої черги звернулися до приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу, Бугайової Ліни Михайлівни із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але їм було відмовлено, оскільки в правовстановлюючому документі на квартиру не визначені частки всіх співвласників.
Позивачі стверджували, що їх померлим батькам належить по Ѕ частки Квартири, оскільки Квартрира належала їм на праві спільної сумісної власності, розбіжностей щодо її користування у них не виникало.
В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 позов підтримали з підстав викладених в позові та з урахуванням здобутих в справі письмових доказів.
Відповідач, виконком Кременчуцької міської ради Полтавської області свого представника в судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, завчасно надіслали суду заяву, згідно якої позов визнали, просили розглянути справу за відсутності їх представника.
Третя особа, приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу, Бугайова Ліна Михайлівна в судове засідання не з”явилася, завчасно надіслала суду листа, згідно якого не заперечувала проти задоволення позову, просили розглянути справу за її відсутності.
Суд вважає, що в справі наявні достатні письмові докази та підстави для розгляду справи по суті за відсутності представника відповідача, виконкому Кременчуцької міської ради Полтавської області та третьої особи, приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу, Бугайової Л.М.
Вислухавши пояснення позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, дослідивши та оцінивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню зі слідуючих підстав:
Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 являються батьками, ОСОБА_1, ОСОБА_2 ( свідоцтво про народження серії НОМЕР_1) та свідоцтво про народження серії ІІ – УР №242178).
ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проживали в квартирі АДРЕСА_1
13 листопада 1987 року Палацом шлюбів м.Кременчука, зареєстровано шлюб ОСОБА_6 з ОСОБА_1, актовий запис №1512. Після одруження ОСОБА_1 взяла прізвище свого чоловіка і стала “ОСОБА_1”.
02 червня 1994 року ОСОБА_5 та ОСОБА_4, видано свідоцтво про право власності на житло (АДРЕСА_1), управлінням житлово – комунального господарства адміністрації Кременчуцької міської Ради народних депутатів, згідно розпорядження від того ж числа за №2818/2, яка стала належати їм на праві спільної сумісної власності.
ІНФОРМАЦІЯ_1, померла мати позивачів – ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2).
ІНФОРМАЦІЯ_2, помер батько позивачів – ОСОБА_5 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3).
Після смерті батьків, позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, як спадкоємці звернулися до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але їм було відмовлено з тих підстав, що в правовстановлюючому документі на Квартиру не визначені частки кожного із співвласників.
Статтею 1261 визначається перша черга спадкоємців, так зокрема частиною першою вказаної статті визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Таким чином, між сторонами в справі виникли та існують правовідносини з реалізації права власності на нерухоме майно, що перебуває в спільній сумісній власності, а також правовідносини із спадкування за законом майна, котре залишилось після смерті батьків.
Статтями 370, 372 ЦК України, регулюється порядок виділу часток із майна, що є у спільній сумісній власності. Так, зокрема частиною другою статті 370 ЦК України визначено, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Під час приватизації квартири АДРЕСА_1 та після неї між співвласниками будь-яких угод щодо визначення їх часток в спільній власності не укладалося.
Отже, слід вважати, що частки всіх співвласників, тобто ОСОБА_4, яка померла, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, в спільній сумісній власності (АДРЕСА_1 ) були рівними, а саме кожному належало по Ѕ частки квартири.
Невизначеність часток співвласників в спільній сумінсній власності за викладених обставин порушує право позивачів на спадкування у встановленому законом порядку майна, що залишилося після смерті їх батьків.
Таким чином, позов є законним обгрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі, а саме: слід встановити, що ОСОБА_4, яка померла, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, належало на праві власності по Ѕ частки квартири АДРЕСА_1.
Керуючись ст.ст.10, 11, 58, 59, 60, 212 – 215 ЦПК України, ст.ст.16, 328, 355, 370, 372, 1261 ЦК України, -
Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити: встановити, що ОСОБА_4, яка померла, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, належало на праві власності по Ѕ частки квартири АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавськоі області через Крюківський райсуд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: