Копія: Справа № 2-1891,2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

15 вересня 2010 року  Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого – судді Маржиної Т.В.

при секретарі – Мирошниченко Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Первомайська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, відділу державної виконавчої служби Первомайського МРУЮ Миколаївської області, третя особа: ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Первомайське ВОБ № 194, ПАТ «Райффайзен банк Аваль». про визнання права власності на майно та звільнення майна з-під арешту, ціна позову 34 474 грн., -

В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що 20 вересня 2007 року ОСОБА_2 був придбаний у кредит автомобіль НОМЕР_1, який банком взятий під заставу. Кредит був оформлений у Первомайському відділенні № 194 ВАТ «Державний ощадбанк України». Через свою фінансову неспроможність сплачувати кредит, ОСОБА_2 в жовтні 2008 року запропонував позивачу придбати у нього вказаний автомобіль,  шляхом переводу боргу за договором кредиту, на що позивач погодився. ОСОБА_2 видав позивачу нотаріально посвідчену довіреність на право керування та розпорядженням вказаним автомобілем. На той час загальна заборгованість за кредитом становила 29 737 грн., із яких несплаченими були 20000 грн. Цю суму позивач не мав можливості виплатити одразу, тому між ним та ОСОБА_2 було досягнуто згоди щодо переведення на ОСОБА_1 боргу за Кредитним договором  № 945 від 20.09.2007 року. Договір про переведення боргу було укладено 10 липня 2009 року. До часу укладення угоди про переведення боргу позивач передавав ОСОБА_2 гроші на погашення кредиту, здійснював виплату страхових платежів за договором страхування автомобіля та цивільної відповідальності. 10 липня 2009 року ОСОБА_2 дав розписку про отримання від позивача грошей в сумі 12 000 грн., які ним були особисто сплачені на погашення кредиту. В цій розписці ОСОБА_2 вказує, що її слід вважати договором купівлі-продажу автомобіля НОМЕР_1. Дружина ОСОБА_2 – ОСОБА_3 дала згоду на відчуження вказаного рухомого майна.

    28 грудня 2009 року позивач, сплативши повністю кредит на придбання транспортного засобу, виконав свої зобов’язання за Договором про переведення боргу за кредитом від 10 липня 2009 року. Однак не зміг переоформити автомобіль у ВРЕР, оскільки в січні 2010 року з’ясувалося, що відповідачем –  відділом ДВС 04 червня 2009 року було накладено арешт на автомобіль НОМЕР_1 у зв’язку із виконанням рішення суду на користь ВАТ «Райффайзен банк Аваль».

    Позивач вважає, що оскільки автомобіль НОМЕР_1 у той час перебував у заставі у ВАТ «Державний ощадбанк України», проводити будь-які виконавчі дії відносно цього рухомого майна відділ ДВС не мав законних підстав.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав свої позовні вимоги, просив  їх задовольнити, визнати за ним право власності на автомобіль НОМЕР_1, звільнити з-під арешту вказаний автомобіль; крім того, просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 понесені ним судові витрати.

Представник відповідача – відділу ДВС Миколаївського МРУЮ в Миколаївській області Бойченко Є.О. в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, мотивуючи тим, що виконавчі дії за виконавчим листом № 2-1031 від 19.05.2009 року  здійснені відповідно до вимог закону, звільняти з-під арешту автомобіль НОМЕР_1, що зареєстрований за ОСОБА_2 не має підстав.

Представник третьої особи – ВАТ «Ощадбанк України» в особі Первомайського відділення № 194 Прусов Є.М. вважав позовні вимоги  законними, мотивуючи тим, що державна виконавча служба не мала законних підстав накладати арешт на майно (автомобіль), що перебуває у заставі ВАТ «Ощадбанк України». ДВС не повідомив ВАТ «Ощадбанк»» про арешт автомобіля, чим позбавив банк можливості оскаржити такі дії. Просив позов ОСОБА_1 задовольнити.

Представник третьої особи – ПАТ «Райффайзен банк Аваль» в судове засіданні не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення «Укрпошти» про отримання судової повістки.

Заслухавши пояснення осіб, що приймали участь у справі, дослідивши надані суду письмові докази, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Договору про переведення боргу за кредитним договором № 945 від 20.09.2007 року, укладеним 10 липня 2009 року між ОСОБА_2 (первісним боржником за кредитним договором) та ОСОБА_1 (новим боржником), ВАТ «Держобщадбанк» в особі Первомайського відділення № 194,  ОСОБА_2 перевів свій борг за кредитом на ОСОБА_1 Кредит оформлено на придбання транспортного засобу марки ВАЗ-2104 3020 Універсал-В, № двигуна НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_2. Вказаний автомобіль на той час перебував у заставі у ВАТ «Держобщадбанк» в особі Первомайського відділення № 194 на підставі нотаріально посвідченого Договору застави майна № 4699 від 20 вересня 2007 року.

Укладенню вказаного Договору передувала домовленість між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, про купівлю останнім  у ОСОБА_2 автомобіля НОМЕР_1. З цією метою ОСОБА_1 передавав гроші на погашення кредиту за автомобіль, а ОСОБА_2 за погодженням банку видав ОСОБА_1 довіреність на управління та розпорядження вказаним автомобілем.  ОСОБА_1 було сплачено ОСОБА_2 12 000 грн., які останній сплатив банку за кредитом. Ці обставини  відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав. Також вони підтверджуються документами про сплату боргу ОСОБА_1 Таким чином, хоча сторонами були не в повному обсязі дотримані загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст. 203 ЦК України, однак волевиявлення та дії ОСОБА_2 і ОСОБА_1 були спрямовані на купівлю-продаж автомобіля марки ВАЗ 2104 3020 Універсал-В, № двигуна НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_2. Тобто після передачі ОСОБА_2 автомобіля ОСОБА_1 і сплати останнім за нього певної грошової суми, фактично відбувся  договір купівлі-продажу майна (автомобіля), тому в силу ст. 655 ЦК України слід вважати, що відбувся перехід права власності на автомобіль ВАЗ 2104 3020 Універсал-В, № двигуна НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_2. Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. За наведених обставин наявні законні підстави для визнання за позивачем права власності на автомобіль ВАЗ 2104 3020 Універсал-В, № двигуна НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_2.

 Судом встановлено, що у відділі ДВС Первомайського МРУЮ в Миколаївській області перебуває на виконанні виконавчий лист № 2-1031 від 19.05.2009 року, виданий Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області, за яким з ОСОБА_2 на користь ВАТ «Райффайзен банк Аваль» стягується заборгованість за кредитним договором. На підставі заяви стягувача Державним виконавцем Бойченко Є.О. 28 травня 2009 року винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження № 13041298, якою було накладено арешт на все майно боржника – відповідача по справі ОСОБА_2

Із довідки № 1243 від 28.12.2009 року, виданої ВАТ «Державний ощадбанк» в особі Первомайського відділення № 194 слідує, що ОСОБА_1 повністю погасив кредит на придбання автомобіля марки ВАЗ 2104 3020 Універсал-В, № двигуна НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_2.

Із Повідомлення Первомайського МРЕВ УДАІ УМВС в Миколаївській області № 959 від 04 червня 2009 року вбачається, що на автомобіль марки ВАЗ 2104 3020 Універсал-В, № двигуна НОМЕР_3, червоний колір, державний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, мешкаючому по АДРЕСА_1 накладено арешт 04 червня 2009 року.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» від  21 квітня 1999 року  № 606-XIV із змінами та доповненнями, державний виконавець при зверненні стягнення на заставлене майно  для  задоволення вимог  стягувачів,   які   не   є  заставодержателями, повинен належним чином повідомити заставодержателя не пізніше  наступного  дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі,  та  роз'яснює заставодержателю   право  на  звернення  до  суду  з  позовом  про звільнення заставленого майна з-під арешту. Однак, як вбачається із матеріалів справи та досліджених в судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження № 13041298, державним виконавцем про арешт майна заставодержателю – ВАТ «Ощадбанку України» про арешт його заставного майна не повідомлялося. Більш того, лист  № 6003/1 від 06.07.2009 року, який був надісланий державним виконавцем на адресу банку та лист № 6003/1 від 06.07.2009 року, який міститься в матеріалах вказаного виконавчого провадження відрізняються за текстом один від одного. Таким чином, держвиконавець позбавив банк можливості реалізувати право на звернення до суду із відповідним позовом. Крім того, як слідує із листа № 740 від 22 липня 2009 року ВАТ «Державний ощадбанк» в особі Первомайського відділення № 194 заперечував проти накладення арешту на майно (автомобіль), яке перебуває в його заставі.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. В судовому  засіданні встановлено, що рішення суду про накладення стягнення на майно, яке перебуває в заставі ВАТ «Державний ощадбанк», в рахунок погашення боргів ОСОБА_2 перед ВАТ «Райффайзен банк Аваль» не існує.

Статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження»  встановлено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй,  а не боржникові,  може  звернутися  до  суду  з  позовом  про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Оскільки в судовому засіданні встановлено, що власником майна (автомобіля) на час накладення арешту фактично являвся позивач, тому наявні законні підстави для звільнення вказаного майн з-під арешту.

За наведених обставин, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 законними, обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у повному обсязі в силу ст. 328, 655  ЦК України, ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від  21 квітня 1999 року  № 606-XIV. За ОСОБА_1 слід визнати за ним право власності на автомобіль НОМЕР_1, звільнити з-під арешту вказаний автомобіль.

Крім того, на підставі  ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки ВАЗ 2104 3020 Універсал-В, № двигуна НОМЕР_3, колір червоний, державний номер НОМЕР_2.

 Звільнити з-під арешту автомобіль марки ВАЗ 2104 3020 Універсал-В, № двигуна НОМЕР_3, колір червоний, державний номер НОМЕР_2, який був накладений 28 травня 2009 року відділом державної виконавчої служби Первомайського МРУЮ в Миколаївській області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 344 (триста сорок чотири) грн. 74 коп. та витрати  на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн., а всього 464 (дев’ять тисяч чотириста п’ятдесят сім) грн. 74 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Миколаївської області через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

С У Д Д Я:  підпис

Копія вірна: С У Д Д Я: