Справа № 2-563/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«_22_»  жовтня 2010 р.   Приморський районний суд     міста Одеси

у складі:  Головуючого  судді    Загороднюка В.І.

                 при секретарі               Міневич Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства ОМР, КП „Міське агентство з приватизації житла”, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа Приморська районна адміністрація ОМР про визнання не чинним розпорядження органу приватизації, визнання нечинним свідоцтва про право власності на житло, визнання недійсними договорів дарування та купівлі-продажу, зобов’язання приведення приміщення у попередній стан, стягнення моральної шкоди  та за зустрічним позовом  ОСОБА_7 до ОСОБА_1, Управління житлово-комунального господарства ОМР, КП „Міське агентство з приватизації житла” про усунення перешкод в користуванні загальним приміщенням комунальної квартири, визнання недійсним розпорядження органу приватизації, скасування свідоцтва про право власності на житло, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа Приморська районна адміністрація ОМР про усунення перешкод в користуванні, володінні підсобними приміщеннями в комунальній квартирі та відшкодування моральної шкоди.

В процесі розгляду справи позивач ОСОБА_1 неодноразово змінював свої позовні вимоги, в останній редакції звернувся з позовом до Управління житлово-комунального господарства ОМР, КП „Міське агентство з приватизації житла”, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, третя особа Приморська районна адміністрація ОМР та просить визнати нечинним розпорядження органу приватизації - УЖКГ № 183134 від 23.12.2003 р. про передачу  217/1000 частин АДРЕСА_1, що складає 92,42 кв.м. загальної площі квартири у спільну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4; визнати нечинним свідоцтво про власність на житло УЖКГ від 23.12.2003 р. про належність 217/1000 частин кв.АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4; визнати недійсними договір дарування від 27.01.2007 р. 217/2000 частин квартири та договір купівлі-продажу від 27.01.2007 р. 217/2000 долі 217/1000 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у комунальній квартирі № АДРЕСА_1 ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_8 в частині відчуження приміщень № „19”, „20” плану технічного паспорту квартири; стягнути на свою користь з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно 25 000 гривень, з відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 солідарно 25 000 гривень, з відповідачів УЖКГ ОМР, КП „Міське агентство з приватизації житла” солідарно 25 000 гривень; зобов’язати ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні та володінні приміщеннями № „19”, „20” технічного паспорту, відновити дверний проріз між приміщеннями № „19”, „20” та № „18”, „20” з дверима, які не замикаються у коридорі загального користування; зобов’язати ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_5 привести у попередній стан приміщення № „19”, „20” та обладнання загального туалету та коридору у комунальній АДРЕСА_1 згідно СНІП та ДБН, а також стягнути судові витрати.

При цьому посилається на те, що він є власником 250/1000 частин квартири загального заселення АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло виданого 18.11.2003 р. Вказана квартира складається з 12 жилих кімнат та підсобних приміщень.  У його особистій власності знаходяться дві житлові кімнати площею 28,3 кв.м. та 36 кв.м., зазначені у технічному паспорті на квартиру цифрами „9” та „8”. Крім того у квартирі весь час був туалет загального користування площею 2,5 кв.м., зазначений у технічному паспорті на квартиру цифрою „19”, раніше цифрою „14”, та коридор площею 1,8 кв.м., зазначений у технічному паспорті на квартиру цифрою „20”, раніше цифрою „15”. У грудні 2003 року мешканка кв. АДРЕСА_1 ОСОБА_3 звернулася до органу приватизації для отримання у свою та доньки ОСОБА_4 спільну часткову власність житлові приміщення, які вони займали та відповідну частину приміщень, які знаходились у спільному користуванні мешканців кв. АДРЕСА_1. Всупереч порядку виготовлення технічного паспорту до переліку приміщень, які знаходяться у її особистому користуванні були внесені приміщення загального користування, а саме коридор площею 1,8 кв.м. зазначений цифрою „20”, та туалет площею 2,9 кв.м. зазначений цифрою „19”. На підставі наданих ОСОБА_3 документів 23.12.2003 р. УЖКГ було прийнято розпорядження № 183134, яким у спільну власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було передано 217/1000 частин АДРЕСА_1, що складає 92,42 кв.м. загальної площі квартири. Одночасно було видано свідоцтво про право власності на житло від 23.12.2003р., у якому вказано, що характеристика квартири наведена у технічному паспорті, який є складовою частиною цього свідоцтва.

17.07.2003 р. до приватизації квартири сім’єю ОСОБА_4 він отримав у власність згідно розпорядження УЖКГ  250/1000 частин вказаної квартири, при цьому в технічному паспорті на його ім’я було правильно вказано, що коридор зазначений цифрою „20” площею 1,8 кв.м. та туалет зазначений цифрою „19” площею 2,5 кв.м. знаходяться в загальному користуванні мешканців квартири.

27.01.2004 р. ОСОБА_3, подарувала ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5 217/1000 частин АДРЕСА_1, та ОСОБА_4 продала ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5 217/1000 частин АДРЕСА_1. Відповідачі ОСОБА_5 самовільно розібрали стіни, перегородки комунального туалету чим створили йому  додаткові перешкоди в користуванні, володінні підсобними приміщеннями в комунальній квартирі. Також діями відповідачів йому було завдано моральну шкоду яку він також просить стягнути на свою користь з відповідачів. В зв’язку з викладеним він був вимушений звернутися з вказаним позовом до суду.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_6 та їх представник в судовому засіданні позов не визнали вважають його не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідач ОСОБА_7 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, Управління житлово-комунального господарства ОМР, КП „Міське агентство з приватизації житла” та просить визнати недійсним розпорядження органу приватизації – УЖКГ ОМР від 18.11.2003 р. № 180816 про передачу 250/1000 частин АДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1, що складає 106,4 кв.м. загальної площі квартири; скасувати свідоцтва про право власності на житло від 18.11.2003 р. № НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_1 на 250/1000 частин АДРЕСА_1; усунути перешкоди в користуванні приміщенням загального користування – кухнею площею 7,5 кв.м. за номером „17”; стягнути з ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень та судові витрати.

При цьому посилається на те, що у 2004 р. він зі своє сім’ю придбав у власність 217/1000 частини комунальної квартири АДРЕСА_1. Квартиру було придбано згідно з договорами купівлі-продажу та дарування від 27.01.2004 р. у ОСОБА_3 Приватизацією квартири займалася попередня власниця квартири ОСОБА_3 Згідно свідоцтва про право власності на житло від 18.11.2003 р. у власності ОСОБА_1 знаходиться 250/1000 частин АДРЕСА_1, що складає 106,4 кв.м. загальної площі квартири. Серед інших приміщень, що належать ОСОБА_1 на праві  власності зазначено кухню площею 7,5 кв.м. номер „17”, яка згідно з викопировки зазначеної квартири на 1966 р. належала до приміщень загального користування. На даний час частину кухні переобладнано під санвузол, тому її площа зменшилася, але він також має право користуватися цією частиною загального призначення. Також в зв’язку з судовою тяганиною за позовом ОСОБА_1  він тривалий час не може закінчити ремонт у своїй частині квартири, погіршилися стосунки з оточуючими людьми, погіршився стан його здоров’я тому просить стягнути з ОСОБА_1   моральну шкоду в розмірі 10 000 гривень.

В судовому засіданні позивач за зустрічним позовом ОСОБА_7 позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 проти задоволення зустрічного позову заперечували з підстав, викладених у первісному позові.

Відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилася надіслала до суду заяву про розгляд справи за її відсутністю.

 Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином через засоби масової інформації.

Представник відповідачів Управління житлово-комунального господарства ОМР та КП „Міське агентство з приватизації житла” в судовому засіданні позов не визнала, підтримала зустрічний позов.

Представник третьої особи Приморської райадміністрації в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_9, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1  підлягає частковому задоволенню, в зустрічному позові ОСОБА_7  слід  відмовити за наступних підстав.

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 18.11.2003 р. 250/1000 частини АДРЕСА_1 належать на праві приватної власності ОСОБА_1 та складаються з 106,4 кв.м. загальної площі квартири.

(а.с.88 т.1)

Згідно з технічним паспортом виготовленим станом на 17.07.2003 р. на АДРЕСА_1 користувач ОСОБА_1 туалет площею 2,5 кв.м. за номером „19” та коридор площею 1,8 кв.м. за номером „20” знаходяться в загальному користуванні.

(а.с.10-12 т.1)

Відповідно технічному паспорту виготовленому станом на 17.01.2004 р. на 217/1000 частини АДРЕСА_1 власники ОСОБА_3, ОСОБА_4 зазначено, що туалет площею 2,9 кв.м. за номером „19” та коридор площею 1,8 кв.м. за номером „20” знаходяться у власності сім’ї ОСОБА_4.

(а.с.44-45 т.1)

Згідно свідоцтва про право власності на житло від 23.12.2003 р. 217/1000 частини АДРЕСА_1 належать на праві спільної часткової власності ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рівних частках.

(а.с.47 т. 1)

Згідно розпорядження  органу приватизації № 183134 від 23.12.2003 р. передано 217/1000 частини АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рівних частках.

(а.с.48 т. 1)

Як вбачається з договору дарування № 8-168 від 27.01.2004 р. ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5 217/2000 частин АДРЕСА_1. Та згідно договору купівлі-продажу № 8-179 від 27.01.2004 р. ОСОБА_4 продала ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5 217/2000 частин АДРЕСА_1.

(а.с.49, 50 т. 1)

Відповідно листу КП ОМБТІ та РОН за № 110/ЛП від 28.05.2004 р.  на 19.05.1948 р. в комунальній квартирі був один загальний туалет позначений номером „14”, зараз номер „19” та коридор позначений номером „15”, зараз номер „20”.

(а.с.86 т. 1)

Як вбачається з пояснень свідка ОСОБА_9 туалет площею 2,5 кв.м. за номером „19” та коридор площею 1,8 кв.м. за номером „20” завжди знаходилися в загальному користуванні. Зараз, в зв’язку з приватизацією вказаних приміщень ОСОБА_3 та переобладнанням які провела сім’я ОСОБА_5, ОСОБА_1 не має можливості користуватися цими приміщеннями та він вимушений впускати його до себе в туалет.

Як вбачається з пояснень позивача перед продажем квартири ОСОБА_3 самовільно встановила броньовані двері чим перекрила вхід до спірного коридору та туалету.

Згідно ч.2 ст. 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири.

Як вбачається з листа КП ОМБТІ та РОН за № 110/ЛП від 28.05.2004 р., технічного паспорту виготовленого станом на 17.07.2003 р. туалет площею 2,5 кв.м. за номером „19” та коридор площею 1,8 кв.м. за номером „20” АДРЕСА_1 знаходяться в загальному користуванні.

Згідно ч.2 ст. 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” допоміжні приміщення передаються у власність квартиронаймачам та окремій приватизації не підлягають.

За таких обставин ОСОБА_3 не мала правових підстав для приватизації туалету площею 2,5 кв.м. за номером „19” та коридору площею 1,8 кв.м. за номером „20” в кв. АДРЕСА_1, які знаходяться в загальному користуванні тому в цій частині слід визнати незаконними розпорядження УЖКГ від 23.12.2003 р та свідоцтво про право власності від 23.12.2003 р. виданих на ім’я ОСОБА_3, ОСОБА_4 Також слід частково визнати недійсними договір дарування № 8-168 від 27.01.2004 р. та договір купівлі-продажу № 8-179 від 27.01.2004 р. в частині відчуження нежилих приміщень, а саме туалету площею 2,5 кв.м. за номером „19” та коридору площею 1,8 кв.м. за номером „20”.

Суд вважає, що протиправною установкою броньованої двері відповідачкою  ОСОБА_3 та переобладнаннями, яки провела сім’я ОСОБА_5 ОСОБА_1 було позбавлено можливості користуватися місцями загального користування, а саме туалетом площею 2,5 кв.м. за номером „19” та коридором площею 1,8 кв.м. за номером „20” в АДРЕСА_1, тому слід зобов’язати ОСОБА_5 усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні спірними приміщеннями та відновити двірний проріз між цими приміщеннями.

Суд вважає, що діями відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_1 було завдано моральну шкоду, оскільки своїми діями вони фактично позбавили останнього можливості користуватися спірними приміщеннями. Таким чином з урахуванням конкретних обставин справи слід стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000 гривень та стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 солідарно на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2 000 гривень.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 солідарно на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати в розмірі 8443,66 гривень.

В іншій частині позову ОСОБА_1 слід відмовити.

          Зустрічний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_1, Управління житлово-комунального господарства ОМР, КП „Міське агентство з приватизації житла” про усунення перешкод в користуванні загальним приміщенням комунальної квартири, визнання недійсним розпорядження органу приватизації, скасування свідоцтва про право власності на житло, стягнення моральної шкоди суд вважає необґрунтованим та надуманим тому в його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 88, 213-215 ЦПК України, ст.ст.382, 1167 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовом ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати незаконними розпорядження УЖКГ від 23.12.2003 р та свідоцтво від 23.12.2003 р. про право власності на 217/1000 частини АДРЕСА_1 на ім’я  ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в частині приватизації приміщень за №№ „19” та „20”.

 Визнати частково недійсними договір дарування № 8-168 від 27.01.2004 р. та договір купівлі-продажу № 8-179 від 27.01.2004 р. на 217/1000 частини АДРЕСА_1 в частині відчуження нежилих приміщень за №№ „19” та „20”.

          Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 000 гривень.

          Стягнути з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 солідарно на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2 000 гривень.

          Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 солідарно на користь ОСОБА_1  судові витрати в розмірі 8443,66 гривень.

 Зобов’язати ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 усунути ОСОБА_1 перешкоди в користуванні приміщеннями за №№ „19” та „20”, а саме туалетом площею 2,5 кв.м. та коридором площею 1,8 кв.м. в кв. АДРЕСА_1 та відновити дверний проріз між цими приміщеннями.

В іншій частині позову відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 відмовити.

         Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу потягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:  

.