Справа № 2-3786/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2011 р. м. Одеса

Суворовський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Мунтян О. О.

при секретарі Жековій О. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань № 5 в приміщенні Суворовського районного суду м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Одеська Універсальна біржа

“про визнання договору купівлі –продажу дійсним”, суд -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду із вищеназваним позовом до відповідача.

На обґрунтування своїх позовних вимог позивачі  ОСОБА_1 ,  ОСОБА_2   зазначали, що  30 січня 1997 року між ними та  ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 , яка діяла від свого імені та як законний представник на той час неповнолітньої   ОСОБА_5 , 1989 р.н.  укладено договір купівлі –продажу, відповідно до якого ОСОБА_3 ,  ОСОБА_4 , яка діяла від свого імені та як законний представник неповнолітньої  ОСОБА_5 , 1989 р.н. продали, а вони придбала квартиру АДРЕСА_1 зареєстрований Одеською Універсальною біржею за № 97-29 від 30.01.1997 року та наступному нотаріальному посвідченню даний договір на той час не підлягав. Сума даного договору склала 5 050 гривень. На теперішній час, як вказують позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вони позбавлені можливості вільно розпорядитись своєю власністю, у зв`язку із відсутністю нотаріального посвідчення зазначеного договору, що в свою чергу порушує їх право власності набуте у встановленому на той час Законом порядку, а тому змушені завернутись до суду з даним позовом.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала просила суд його задовольнити в повному обсязі та додатково пояснила, що між нею, позивачем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діяла від свого імені та як законний представник на той час неповнолітньої ОСОБА_5 , 1989 р.н. зо.01.1997 року було укладено договір купівлі –продажу нерухомого майна за № 97-29 квартири за АДРЕСА_1 зареєстрований Одеською Універсальною біржею за № 97-29 від 30.01.1997 року, що на той час було передбачено діючим законодавством України. На момент укладення даної угоди, сторони по зазначеному договору купівлі –продажу дійшли згоди, щодо усіх істотних умов, в тому числі стосовно суми договору, яка склала 5 050 гривні. Враховуючи, що усі зобов`язання по зазначеному договору сторонами було виконано в повному обсязі, позивачка просила суд визнати зазначений договір дійсним з часу його укладення.

Позивач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, про день, місце та час розгляду справи сповіщався належним чином та надав до суду заяву, якою просив суд справу розглянути за його відсутності (а.с. 33).

Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується відповідним поштовим повідомленням в матеріалах справи.

Відповідно до положень ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомленні ним причини неявки визнанні неповажними суд може ухвалити заочне Рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивачів, про що свідчать письмові заяви в матеріалах справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, відповідно до положень ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 47 ЦК України ( у редакції 1963 року), нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Частина 2 цієї ж статті передбачає, що суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Згідно до вимог ст. 392 ЦК України (у редакції 2004 року), власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності.

Як встановлено судом, 30 січня 1997 року, між позивачами у справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діяла від свого імені та як законний представник на той час неповнолітньої ОСОБА_5 , 1989 р.н. укладено договір купівлі –продажу, відповідно до якого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діяла від свого імені та як законний представник неповнолітньої ОСОБА_5 , 1989 р.н. продали, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 придбали квартиру за АДРЕСА_1 , зареєстрований Одеською Універсальною біржею за № 97-29 від 30.01.1997 року (а.с. 4-5) та наступному нотаріальному посвідченню даний договір на той час не підлягав. Сума даного договору склала 5 050 гривень 00 коп..

Зазначений договір було зареєстровано в Одеському міському БТІ та РОН 04 лютого 1997 року у Книзі № 209 пр., ст. 55 за № 147 (а.с. 5).

Сторони по зазначеному договору виконали всі істотні умови договору, що підтверджується поясненням позивачки ОСОБА_1 та зібраними по справі доказами.

Яких –не будь суперечок між позивачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та відповідачем у справі судом не встановлено, протизаконних умов зазначена угода не містить та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Судом також встановлено, що враховуючи положення чинного законодавства України, позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не мають змоги вільно розпорядитись своєю власністю, у зв`язку з тим, що вищеназваний договір –купівлі продажу нерухомого майна за № 97-29 зареєстрований Одеською Універсальною біржею за № 97-29 від 30.01.1997 року, нотаріально не посвідчений.

При таких обставинах, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. 47 ЦК України (у редакції 1963 року), ст. 16, 392 ЦК України (в редакції 2004 року), ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Одеська Універсальна біржа про визнання договору купівлі –продажу дійсним –задовольнити.

Договір купівлі –продажу квартири АДРЕСА_1 укладений 30 січня 1997 року та зареєстрованого Одеською Універсальною Біржею за № 97-29 від 30.01.1997 року відповідно до якого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діяла від свого імені та як законний представник неповнолітньої ОСОБА_5 , 1989 р.н. продали, а ОСОБА_1 , ОСОБА_2 придбали квартиру АДРЕСА_1 –визнати дійсним з моменту його укладення, а саме з 30 січня 1997 року.

Наступне нотаріальне посвідчення угоди не вимагається.

Заочне рішення може бути переглянуте судом який його ухвалив, відповідно до положень ст.ст. 227 - 232 ЦПК України, за письмовою заявою відповідача, поданої ним протягом 10-ти днів з дня отримання копії заочного рішення.        

Суддя: