Судове рішення #1165461591

                                                                               Справа № 1527/2-5467/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 р.

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

       головуючого судді - Виноградової Н.В.,

       при секретарі - Шушулкова М.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС”до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС”про усунення порушень,-

ВСТАНОВИВ:

15.10.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 9922,78 грн. суми заборгованості з оплати за житлово-комунальні послуги за період з 01.10.2008 р. по 01.10.2011 р., 297 грн. 3% річних від простроченої суми боргу, 2500 грн. витрати пов`язані з правовою допомогою та судові витрати, мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідач є власником кв. АДРЕСА_1 та зобов`язаний брати участь у витратах на утримання спільного майна співвласників будинку та оплачувати житлово-комунальні послуги.

17.11.2011 р. відповідачем у судовому засіданні було подано зустрічну позовну заяву в якій він просив визнати його таким, що не має заборгованості за житлово-комунальні послуги за квартиру АДРЕСА_1 та стягнути на його користь судові витрати.

Позивач не одноразово уточнював позовні вимоги та у останній остаточній редакції уточнених позовних вимог просив суд стягнути 10177,59 грн. суми боргу за отримані житлово-комунальні послуги, 305 грн. 3 % річних від простроченої суми боргу, 2500 грн. витрати пов`язані з правовою допомогою та судові витрати

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Відповідач позив не визнав мотивуючи у своїх заперечення тим, що не проживає у квартирі АДРЕСА_1 та не користується житлово-комунальними послугами, у зв`язку з пошкодженням радіаторів не отримує послугу з опалення та між нею та позивачем не було укладено договору про надання житлово-комунальних послуг.

Вивчивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих суду доказів, позивача та відповідача, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ “БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС”підлягають частковому задоволенню та у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 слід відмовити виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що позивач за первісним позовом є балансоутримувачем житлового багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 та виконавцем житло-комунальних послуг, а саме послуги з опалення та послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідно до Статуту ТОВ “БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС”, основною метою діяльності позивача є організаційне забезпечення поточного утримання, ремонту та благоустрою житлового фонду, не житлових споруд, їх інженерного обладнання та прилеглих територій, організація надання різного виду послуг, пов`язаних з експлуатацією, утриманням та ремонтом житлового та нежитлового фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: -комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); -послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); -послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо).

Відповідно п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”споживач зобов`язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору;

Відповідно до 5 ч. 3 ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багато квартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначенні для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Відповідно до ст. 322 ЦК України - власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Ст. 24 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”позивачу як балансоутримувачу надане право звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг.

Відповідач є власником кв. АДРЕСА_1 та з моменту виникнення права власності на зазначену квартиру не зробив жодної оплати за отримані житлово-комунальні послуги.

За період з 01 жовтня 2008 року по 01 жовтня 2011 року сума заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг відповідача перед позивачем складає: 5335,73 грн. заборгованість по оплаті послуги з опалення та 4841,86 грн. заборгованість по оплаті послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Розрахунок зроблено на підставі оборотно-сальдових відомостей по рахунку: 671 Період; ТМЦ; Квартири: 81 ОСОБА_1 за 01.10.08-01.10.11.

Суд не приймає до уваги доводи відповідачки ОСОБА_2 , про те, що позов не підлягає задоволенню в зв`язку з тим, що вона не проживає у кв. АДРЕСА_1 , не отримує послугу з опалення у зв`язку з аварійним станом приладів опалення та нею не укладався договір з Товариством з обмеженою відповідальністю “БЕРЕГ ЖИЛСЕРВІС”про надання житлово-комунальних послуг. Оскільки, відповідно до положень ст. 360 ЦК України, - співвласник відповідно до своєї долі в праві спільної часткової власності зобов`язаний приймати участь в розходах на управління, утримання і зберігання спільного майна, в оплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами по зобов`язанням, пов`язаних з спільним майном.

Відповідно до Акту огляду жилого приміщення за адресою: АДРЕСА_2 від 09 лютого 2012 року складеного представниками позивача у присутності двох свідків встановлено, що радіатори у приміщеннях перекриті власником приміщення самостійно; теплоносії у систему опалення надаються темпиратурою 66 С, що відповідає температурному режиму; із трьох радіаторів суттєві пошкодження має один який знаходиться у гостиній кімнаті; приміщення не герметичне; температура у приміщенні при вимкнених радіаторах складає +8  С.

П. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій встановлено, що власники, наймачі та орендатори жилих приміщень зобов`язані проводити за власні кошти ремонт квартири.

Статтями 20 та 21 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”визначені обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов`язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, який підготовлений виконавцем на основі типового договору. А також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. А обов`язком виконавця–надання послуг вчасно та відповідної якості згідно з законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення з споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Обов`язок власника квартири укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та оплачувати надані послуги, передбачений також пунктом 7 “Правил користування приміщеннями житлових будинків”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08 жовтня 1992 року. Таким чином, необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов`язок, а не право сторони.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по оплаті комунальних послуг за період з жовтня 2008 року по 01 жовтня 2011 року у розмірі 10177 гривень 59 копійок правомірні та підлягають повному задоволенню.

Відповідно до Закону України “Про житлово-комунальні послуги”заборгованість за житлово-комунальні послуги не є грошовим зобов`язанням, отже в частині стягнення з ОСОБА_2 3% річних від простроченої суми боргу слід відмовити.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачки 2500 гривень, нібито оплачених позивачем за отримання юридичних послуг, то в цій частині суд вважає необхідним в задоволенні відмовити, оскільки ні при подачі позовної заяви, ні представник позивача в судовому засіданні, не надав суду будь-яких доказів, які б підтверджували отримання та оплату таких послуг.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо часткового задоволення первісних позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними позивачем та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні тому у задоволенні зустрічних позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідачки слід стягнути: 101,77 грн. –судовий збір, 25 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 64, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 360, 509, 510, 541, 543, 614 ЦК України, Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, Правилами користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій” затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №2572 від 08 жовтня 1992 року (у редакції Постанови КМУ №245 від 24 січня 2006 року),-


ВИРІШИВ:


Позовні вимоги ТОВ “Берег Жилсервіс”до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Берег Жилсервіс”заборгованість за спожиті житлово –комунальні послуги у сумі 10177гривень 59коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Берег Жилсервіс”судові витрати у розмірі 101гривня 77коп. –судовий збір та 25гривень –витрати на ІТЗ судового процесу.

В решті позовних вимог –відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ “Берег Жилсервіс”про усунення порушень –відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення.


Суддя:


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація