Справа № 333/5069/24

Провадження № 1-кс/333/1701/24

УХВАЛА

Іменем України

07 червня 2024 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя, клопотання прокурора Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42024080000000042 від 25 квітня 2024 року та додані до нього матеріали відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, перебуваючого на посаді головного фахівця сектору планування, аналітичного та документального забезпечення ГУ ДСНС України в Запорізькій області, у звані майора служби цивільного захисту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшло клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У клопотанні зазначено, що упровадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024080000000042 від 25.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Короткий виклад фактичних обставин, суть і правова кваліфікація злочину.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника ГУ ДСНС у Запорізькій області № 17 від 17 січня 2022 року ОСОБА_4 призначено на посаду головного фахівця сектору планування, аналітичного та документального забезпечення ГУ ДСНС України в Запорізькій області, тобто він є службовою особою, працівником правоохоронного органу, наділеним повноваженнями представника влади. За таких обставин, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 , маючи умисел на незаконне придбання та збут наркотичних засобів, діючи в порушення вимог ст.ст. 25, 26 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, час та місці, однак не пізніше 09.05.2023 року, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - Канабіс, з метою подальшого збуту ОСОБА_6 за грошову винагороду.

Так, 09 травня 2023 року, приблизно о 21 год. 10 хв., ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, зустрівся з ОСОБА_6 на території парковки поряд із супермаркетом «АТБ», що розташований за адресою: будинок АДРЕСА_2 , де під час зустрічі, ОСОБА_4 , перебуваючи у салоні належного йому на праві власності автомобіля Ford Fusion, червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , передав ОСОБА_6 особливо небезпечний наркотичний засіб, за грошову винагороду у сумі 1600 гривень.

Далі, ОСОБА_6 09.05.2024 року в період часу з 21 год. 40 хв. по 22 год. 01 хв., добровільно видав працівникам правоохоронних органів придбаний ним у ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який було упаковано та опечатано учасниками слідчої дії та, у відповідності до постанови прокурора, направлено 10.05.2024 року до експертної установи для проведення судової хімічної експертизи.

Згідно висновку судової хімічної експертизи за № СЕ-19/108-24/8876-НЗПРАП від 14.05.2024 року речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину складає 7, 229 г.

У подальшому, ОСОБА_4 , маючи умисел на повторне незаконне придбання та збут наркотичних засобів, діючи в порушення вимог ст.ст. 25, 26 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, час та місці, однак не пізніше 05.06.2024 року, придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - Канабіс, з метою подальшого збуту ОСОБА_6 за грошову винагороду.

05.06.2024 року ОСОБА_4 за допомогою мессенджера «Телеграм», повідомив ОСОБА_6 про необхідність перерахунку на банківську картку ОСОБА_4 грошових коштів у сумі 2500 гривень, в рахунок оплати за наркотичний засіб, та відправив смс повідомленням номер банківської картки.

Так, приблизно о 18 годині 50 хвилин, перебуваючи біля терміналу самообслуговування TS800409, який розташований у будинку АДРЕСА_3 , а саме навчальному корпусі № 5 Запорізького національного університету, ОСОБА_6 перевів на банківський картковий рахунок суму 3000 гривень.

У подальшому, 05 червня 2024 року приблизно о 19 год. 50 хв., ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, зустрівся з ОСОБА_6 біля багатоповерхового будинку що розташований за адресою: будинок АДРЕСА_4 , де під час зустрічі ОСОБА_4 , перебуваючи у салоні належного йому на праві власності автомобіля Ford Fusion, червоного кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , передав ОСОБА_6 особливо небезпечний наркотичний засіб, загорнутий у полімерний згорток.

Далі, ОСОБА_6 09.05.2024 року, в період часу з 20 год. 02 хв. по 21 год. 14 хв. добровільно видав працівникам правоохоронних органів придбаний ним у ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, який було упаковано та опечатано учасниками слідчої дії та, у відповідності до постанови прокурора, направлено 06.06.2024 року до експертної установи для проведення судової хімічної експертизи.

Згідно висновку судової хімічної експертизи за № СЕ-19/108-24/10666-НЗПРАП від 06.06.2024 року, рослинний матеріал сіро-зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину складає 9, 641 г.

Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні та збуті особливо небезпечних наркотичних засобів, вчиненому повторно.

Обґрунтування клопотання

06.06.2024 року прокурором першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42024080000000042 від 25.04.2024, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_4 .

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, підтверджується у повній мірі зібраними у ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: показами свідка ОСОБА_6 ; протоколом затримання ОСОБА_4 ; протоколами огляду виданих ОСОБА_6 наркотичних засобів, придбаних у ОСОБА_4 від 09.05.2024 року та 05.06.2024 року; висновками судово - хімічних експертиз за № СЕ-19/108-24/8876-НЗПРАП від 14.05.2024 року та № СЕ-19/108-24/10666-НЗПРАП від 06.06.2024 року; протоколами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Прокурор також наводить аргументи щодо наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

- може незаконно впливати на свідка у цьому кримінальному провадженні.

- перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення

Доводи сторін.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання на підставах, викладених в ньому, вказав, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти настанню ризиків зазначених в клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_4 вину у вчиненому не визнав, просив застосувати більш м`який запобіжний захід, вказав що свідок ОСОБА_7 попросив придбати для нього наркотичні засоби і він вирішив йому допомогти.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 підтримала позицію свого підзахисного, проти клопотання слідчого заперечувала, надала заперечення на клопотання прокурора, вказала, що мало місце провокування вчинення злочину, що виключає кримінальну відповідальність ОСОБА_4 . Також прокурором не надано доказів наявності ризиків передбачених ст. 177 КПК України та вказані прокурором ризики зводяться до тяжкості кримінальних правопорушень які підозрюваний не вчиняв та до особистої думки прокурора. Крім того, у підозрюваного наявні стійкі соціальні зв`язки та вагітна дружина, у зв`язку з чим просила відмовити в задоволенні клопотання в повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 вказала, що вона є цивільною дружиною підозрюваного ОСОБА_4 , вона на момент допиту перебуває на 32 тижні вагітності, вказала що на теперішній час вона є цивільною дружиною підозрюваного та проживає разом з ним. В них на утриманні перебувають 3 собаки та 5 котів, які потребують догляду, вказала, що самостійно здійснювати догляд за вказаними тваринами їй важко. Додатково пояснила, що окрім цивільного чоловіка в місті Запоріжжі в неї близьких родичів немає.

Вислухавши прокурора, адвоката, підозрюваного, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить наступного висновку.

Мотивація суду.

Клопотання прокурора, оформлене відповідно до вимог ст. 184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, а також долучено розпис ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 щодо вручення останнім 07 червня 2024 року о 11 годині 30 хвилин копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно зі ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КПК України.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до конкретно визначених категорій осіб (ч. 2 ст. 183 КПК України). Зокрема, тримання під вартою може бути застосоване до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідчий суддя оцінює матеріали клопотання та доводи сторін лише на предмет можливості застосування такого запобіжного заходу відповідно до формальних вимог статті 183 КПК України. Для цього, зокрема, необхідно встановити факт вручення підозри ОСОБА_4 та, відповідно, встановлення чи спростування факту набуття ним процесуального статусу підозрюваного.

Повідомлення про підозру

Особа набуває статусу підозрюваного у випадку 1) повідомлення їй про підозру або 2) якщо особа була затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або 3) якщо щодо неї складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України). Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України). До повідомлення про підозру також висуваються вимоги щодо змісту, визначені ст. 277 КПК України. Оскільки підозрюваний є неповнолітньою особою, то у розумінні ч. 4 ст. 135 КПК України, повідомлення про підозру може бути вручено її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику.

У повідомленні про підозру зазначено, що 06 червня 2024 року, о 19 годині 08 хвилин, повідомлення про підозру було вручено ОСОБА_4 та його захиснику ОСОБА_5 .

З урахуванням наданого слідчому судді тексту повідомлення про підозру, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру було складено з дотриманням вимог, визначених статтею 277 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_4 було належно повідомлено про підозру, а тому він має статус підозрюваного у цьому провадженні за ч. 2 ст. 307 КК України. Оскільки санкція інкримінованої статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, відповідно, до ОСОБА_4 може бути застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Обґрунтованість підозри.

Сторона обвинувачення зазначає, що обґрунтованість підозри доведена доказами, зазначеними у клопотанні. Прокурор зазначає, що у клопотанні є докази, що вказують на наявність підстав для підозри ОСОБА_4 і що така підозра є обґрунтованою.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві відсутнє чітке визначення обґрунтованої підозри, слідчий суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Слідчий суддя також звертає увагу на правову кваліфікацію кримінального правопорушення у підозрі. Так, ОСОБА_4 інкримінується незаконне придбання, зберігання з метою збуту наркотичних засобів, вчинений повторно. Необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити саме це кримінальне правопорушення). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація здійснюється судом під час судового розгляду справи.

Звертаючись до матеріалів клопотання, слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_4 було повідомлено про підозру на підставі зібраних доказів, а саме, даних, встановлених з: показів свідка ОСОБА_6 ; протоколу затримання ОСОБА_4 ; протоколів огляду виданих ОСОБА_6 наркотичних засобів, придбаних у ОСОБА_4 від 09.05.2024 року та 05.06.2024 року; висновків судово - хімічних експертиз за № СЕ-19/108-24/8876-НЗПРАП від 14.05.2024 року та № СЕ-19/108-24/10666-НЗПРАП від 06.06.2024 року; протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_4 дій, що кваліфікуються за ч. 2 ст. 307 КК України.

Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий.

Далі слідчий суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про два такі ризики.

Наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Наявність ризику передбаченого ч. п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується, тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавленням волі на строк від 6 до 10 років позбавленням волі, з конфіскацією майна, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання ОСОБА_4 винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення понесення покарання.

Відповідно до практики Європейського суду, викладеної у рішенні «В. проти Швейцарії» від 26.01.1993 року небезпеку переховування від правосуддя не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з урахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити наявність небезпеки переховування від правосуддя, або зробити її настільки незначною, що вона не може слугувати виправдуванням для тримання під вартою. При цьому необхідно враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв`язки з державою, у якій його переслідували за законом, і його міжнародні зв`язки».

Аналогічна позиція викладена у рішенні Європейського суду від 26.06.1991 року у справі «Летелье проти Франції», згідно якого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути виправданий очікуваним покаранням у вигляді позбавлення волі.

Крім цього, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду від 01.06.2006 року у справі «Мамедова проти Росії», відповідно до якого необхідність тримання під вартою не можна оцінювати тільки виключно з абстрактної позиції, приймаючи до уваги тільки тяжкість злочину.

Враховуючи наведені прокурором обставини слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідчий суддя аналізує доводи прокурора стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.

Крім того, на думку слідчого судді існує ризик знищення, сховання або спотворення будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, та не встановлено всіх можливо причетних осіб до вчинення вказаного кримінального правопорушення.

У зв`язку із зазначеним у слідства є підстави вважати, що ОСОБА_4 може знищити документи та речі, які мають значення для встановлення фактичних обставин у провадженні.

Також, слідчий суддя вважає, що у кримінальному провадженні дійсно існує ризик того, що перебуваючи на волі, підозрюваний матиме змогу незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, виходячи з наступного.

Перевірка доведеності пред`явленого обвинувачення здійснюється судом під час його розгляду по суті. За змістом ст.ст. 23, 95 КПК України показання потерпілих та свідків у кримінальному провадженні суд отримує усно безпосередньо у судовому засіданні і саме такими показаннями може обґрунтовувати свої висновки.

Оскільки досудове розслідування наразі ще триває, то залишається існувати ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків, який, на переконання слідчого судді, з урахуванням конкретних обставин вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, є суттєвим.

Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України на думку слідчого судді прокурором не доведений та дублює ризики зазначені вище.

Прокурором також не доведений ризик вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження вчинення зазначеного кримінального правопорушення. Так слідчим суддею враховано, що підозрюваний раніше не судимий, офіційно працевлаштований, має стійкі сімейні зв`язки, має вагітну цивільну дружину та постійне місце проживання, а тому ризик вчинення іншого кримінального правопорушення на думку слідчого судді не доведений.

Щодо неможливість застосування іншого запобіжного заходу

Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Як вбачається з наданих матеріалів та встановлено слідчим суддею, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Разом з тим, вирішуючи питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу як тримання під вартою, слідчий суддя враховує наступне.

Підозрюваний раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, офіційно працевлаштований, має стійкі сімейні зв`язки, має вагітну цивільну дружину та постійне місце проживання.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Прокурором у даному випадку, не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів (крім тримання під вартою) не здатний досягти дієвості даного кримінального провадження, тобто не наведено жодних доводів, які б давали підстави вважати, що внаслідок застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, останній не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки.

На думку слідчого судді, наведене свідчить про те, що застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому, слід зазначити, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово, що також мінімалізує ризики, на які посилається прокурор в клопотанні. Носіння підозрюваним електронного засобу контролю дасть змогу правоохоронним органам контролювати поведінку підозрюваного шляхом відслідковування та фіксації його місцезнаходження, що в свою чергу виключить ризик переховування від правоохоронних органів та суду.

Таким чином, враховуючи доведеність обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю, буде правомірним та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризикам та буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар, не суперечитиме КПК України, оскільки саме цей запобіжний захід дасть можливість уникнути настання існуючих ризиків та забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 3, 176-178, 183, 184, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42024080000000042 від 25 квітня 2024 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з перебуванням останнього за адресою: АДРЕСА_1 строком по 03 серпня 2024 року (включно) із застосуванням електронного засобу контролю.

Заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) не відлучатися за межі м. Запоріжжя, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та роботи,

3) прибувати до слідчого, прокурора, судді, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, один раз на тиждень у час, визначений вказаною посадовою особою;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, зокрема, з ОСОБА_6 ;

5) носити електронний засіб контролю.

Виконання ухвали покласти на Слідчий відділ (з дислокацією у м. Мелітополі та м. Запоріжжя) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих ТУ ДБР Запорізької області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 21 червня 2024 року у зв`язку з перебування судді ОСОБА_1 на лікарняному з 08 червня 2024 року по 20 червня 2024 року включно.

Слідчий суддя

Комунарського районного суду

м. Запоріжжя ОСОБА_1