Справа №2-729/2010

    Р І Ш Е Н Н Я    

    І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

27 вересня  2010 року                 Личаківський    районний    суд   м.Львова

в складі: головуючого судді Шеремети Г.І.  

      при секретарі Литвинов Є.О.  

за участю сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу укладеного 21.11.1992 року у Залізничному відділі реєстрації актів цивільного стану ЛМУЮ за актовим записом №490 з відповідачкою.

 В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що  21.11.1992 року уклали шлюб. Від шлюбу у них народилося двоє дітей, син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 Сімейне життя  не склалося, більше п’яти років  у них виникають конфлікти, понад два роки не підтримують подружніх стосунків, проживають окремо, спільного домашнього господарства не ведуть, протягом цього часу має іншу фактичну сім’ю. Відповідачці надає допомогу на утримання дітей в розмірі 1500 грн. За час  примирення стосунки їх не змінилися, ніхто з них, в тому числі і відповідачка, не вживала будь-яких заходів для збереження сім»ї, та і кожен з них розуміє те, що фактично сім»я не існує, для відповідачки збереження такої пов’язане лише з отриманням матеріальних благ. Вважає, що на даний час фактичне збереження сім»ї буде протирічити інтересам дітей, які будуть спостерігати за конфліктами батьків так і інтересам його нової сім»ї.

 Відповідачка в судовому засіданні позов про розірвання шлюбу не визнала, суду пояснила, що дійсно шлюб з позивачем існує формально, разом не проживають, спільного господарства не ведуть, подружніх стосунків не підтримують, однак у зв»язку з тим, що у них є неповнолітні діти вважає за можливе збереження шлюбу. Вважає що після розірвання шлюбу позивач самоусунеться від виховання та матеріального забезпечення дітей та що в будь-якому випадку, за будь-яких стосунків подружжя, шлюб має бути збережений.

Оглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити виходячи з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про шлюб, такий між сторонами  укладено 21.11.1992 року за  актовим записом № 490.

Відповідно до свідоцтв про народження, подружжя виховує двох дітей  ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які народилися ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2, про що в книзі реєстрації народжень зроблено актові записи №578 та 285 та батьками таких є сторони по справі. ( а.с.6,7)

З пояснень обох сторін в судовому засіданні встановлено, що разом не проживають більше двох років, протягом цього часу не підтримують подружні стосунки, позивач фактично створив іншу сім»ю з якою і проживає, за час примирення з травня 2009 року до дня винесення рішення позитивних змін у відношенні подружжя один до одного не відбулося. Тому суд вважає, що відповідно до вимог ст.11 СК України вичерпані всі надані законом можливості для збереження сім»ї, а тому приходить до висновку, що шлюб розпався остаточно, на даний час існує формально, тому такий позов ОСОБА_1 суд задовольняє.

Керуючись ст.ст.3,4,6, 209, 294  ЦПК України, ст.ст.105,110,111, 112, 113, 114 ч.2 Сімейного кодексу України,

суд-

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований у Залізничному відділі реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції 21.11.1992 року за актовим записом № 490.

Після оформлення розірвання шлюбу в органах РАЦС позивачці залишити прізвище ОСОБА_2.

 На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області в порядку та строки, передбачені ст.. 294 ЦПК України.

Суддя:                                            Шеремета Г.І.