Справа № 11-641 Головуючий у 1 інстанції Доповідач Яременко А.Ф.
УХВАЛА
Іменем України
6 березня 2007 року Апеляційний суд Донецької області у складі:
головуючого Калашникова В.М.
суддів Яременка А.Ф., Ковалюмнус Е.Л.
з участю
прокурора Єроклінцевої Н.С.
потерпілої ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку справу за апеляцією адвокатаОСОБА_2на вирок Калінінського районного суду м. Горлівки від 24.11. 2006 року, яким ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, гр-на України, з середньою освітою, не судимого, жителя м. Горлівки засуджено за ст. 286 ч.І КК України на 2 роки обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком на 1 рік, з покладанням обов'язків не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти названі органи про переміну місця роботи чи проживання, періодично з8являтися на реєстрацію.
На підставі ст. 49 ч.І п. 2 КК України засудженого звільнено від основного та додаткового покарання в зв'язку з закінченням строку давності.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1620,56 грн. матеріальної шкоди і 3000 грн. моральної, на користь Горлівської міської лікарні №;2 603, 48 грн., на користь НДЕКЦ УМВС України В донецької області 153, 58 ГРН., на користь НДІСЕ Донецької області 348, 8 грн.
За вироком суду засудженого визнано винним в тому, що він 10.06. 2002 року вії годин 30 хвилин, керуючи автомобілем ВАЗ 2102 держ. номер НОМЕР_1, рухався по вул. Рогозіна м. Горлівки , побачив пішохода ОСОБА_1, яка перетинала вулицю справа наліво, перебуваючи на відстані достатній щоб запобігти наїзду на неї шляхом негайного гальмування, порушуючи Правила дорожнього руху, всупереч вимогам п.12.3 Правил де сказано : " У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди", не вжив негайних заходів для зменшення швидкості автомобіля аж до його зупинки і не зупинився , а продовжив рух і напроти будинку № 5 по вул. Рогозіна зробив наїзд на потерпілу. В результаті наїзду потерпілій було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження .
В апеляції адвоката порушується питання про скасування вироку і закриття провадження по справі закрити за недоведеністю його участі у вчиненні злочину.
2
При цьому посилається на висновки додаткової автотехнічної експертизи, яка прийшла до висновку, що в разі коли засуджений рухався зі швидкістю 55 км/год., а потерпіла зупинившись на дорозі, потім знову почала рухатись на протязі 1.2 - 1,4 секунди до моменту наїзду , засуджений за таких умов на мав технічної можливості запобігти наїзду, а суд цій обставині не дав належної оцінки.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, засудженого, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія судді визнала апеляцію такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винності засудженого у вчиненні зазначеного у вироку злочину відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі й розглянутими в судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.
Сам факт наїзду на потерпілу в зазначеному у вироку суду місці і заподіяння в зв'язку з цим тілесних ушкоджень потерпілій ніким не оспорюється.
Засуджений послідовно на досудовому слідстві і в суді 01.04. 2003 року стверджував, безпосередньо перед наїздом на потерпілу рухався з швидкістю 30 км/год, а потерпіла до моменту наїзду не неї рухалась по дорозі не протязі 4 секунд. За таких обставин за висновками автотехнічної експертизи засуджений, при умові виконання вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху, мав технічну можливість запобігти наїзду. Цей висновок експертизи був тим більше справедливий виходячи з показань потерпілої, що рухалась вона через дорогу до моменту наїзду на протязі приблизно 7,1 - 7, 2 секунди.
Аналізуючи обставини ДТП і отримані по справі докази, суд дійшов обгрунтованого висновку щодо відповідності первинних показань засудженого фактичним обставинам події ДТП і докладно мотивував у вироку свої висновки.
В цьому зв'язку суд першої інстанції також обгрунтовано не взяв до уваги висновки додаткової експертизи про технічну неможливість засудженому запобігти наїзду за умови, що до моменту наїзду він рухався з швидкістю 55 км/год, а потерпіла , зупинившись на дорозі, знову почала рухатись на протязі 1,2 - 1, 4 секунди до моменту наїзду на неї автомобіля .
По-перше вказані обставини ДТП, про які засуджений почав стверджувати через 3 року після події ДТП, суперечать обставинам ДТП , встановленим вироком суду , про що було сказано раніше.
По-друге, з самих цих обставин, про які стверджував засуджений випливає, що він побачивши на дорозі потерпілу, яка на мить зупинилась і знову почала рухатись, всупереч вимог п. 12, 3 Правил фактично не зменшив швидкість руху аж до повної зупинки, а продовжував рухатись зі швидкістю 55 км/год до самого наїзду на потерпілу. Хоча за тих конкретних умов на дорозі , коли потерпіла, рухаючись через дорогу лише на мить зупинилась і знову продовжила рух , тобто коли у засудженого виникла небезпека для руху, він повинен був діяти саме відповідно до вимог п. 12.3 Правил і знизити рух аж до повної зупинки, чого він не зробив. Всупереч вимог того ж п. 12.3 Правил засуджений також не вжив заходів для безпечного об'їзду потерпілої, про що свідчить сам факт наїзду на потерпілу на зустрічній смузі руху.
3
Таким чином , аналіз приведених обставин свідчить про доведеність вини засудженого і правильність висновків суду першої інстанції з цього питання.
Підстав передбачених ст. 367 КПК України для скасування вироку суду колегія суддів не знаходить.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України апеляційний суд
Ухвалив:
Вирок Калінінського районного суду м. Горлівки від 24.11. 2006 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляції адвокатаОСОБА_2без задоволення.
Судді: