Справа № 2-а-228 /2007р.
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
" 10 " квітня 2007 року 12 год. 55 хв. Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Муранової І.В.
при секретарі - Бондаренко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1до Бориспільської міської ради, Бориспільської районної ради, Київської обласної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідачів Бориспільська районна державна адміністрація, про виплату грошової компенсації, -
ВСТАНОВИВ:
31.01.2007 року ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду з даним адміністративним позовом до Бориспільської міської ради Київської області про виплату грошової компенсації, посилаючись на те, що сім'я його батькаОСОБА_2у складі семи чоловік проживала на власному хуторі в с.Іванків Бориспільського району Київської області, де володіла жилим будинком, 2 сараями, клунею, колодязем, фруктовим садом, господарським інвентарем, 4 робочими волами, конем, коровою, свинями, домашньою птицею. В 1930 році сім'я була «розкуркулена», майно передано для організації колгоспу. Факт «розкуркулення» та незаконного вилучення майна у батька позивача встановлений органами внутрішніх справ. Рішенням №4 від 11.09.1992 року Бориспільської районної комісії з питань поновлення прав реабілітованих на підставі ст.З Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» сім'я розкуркуленого батька позивача визнана реабілітованою, що підтверджується довідкою №707 від 26.04.1994 року Бориспільської районної комісії з питань поновлення прав реабілітованих. Рішенням №4 від 11.09.1992 року Бориспільської районної комісії з питань поновлення прав реабілітованих йому була виплачена грошова компенсація за рахунок коштів місцевого бюджету в розмірі 7000 карбованців. Позивач вважав суму компенсації такою, що не відповідала вартості відібраного майна та звернувся із скаргою до Київської обласної ради народних депутатів і рішенням комісії з питань поновлення прав реабілітованих Київської обласної ради народних депутатів №9 параграф 4 п.4 від 24.12.1992 року йому було відмовлено у задоволенні скарги. Позивач вирішив звернутись до суду та, посилаючись на вимоги п.п.14,19 «Положення про порядок виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим або їхнім спадкоємцям» просить суд постановити рішення, яким зобов'язати Бориспільську міську раду Київської області виплатити йому як спадкоємцю «розкуркуленого» батька ОСОБА_2грошову компенсацію за незаконно вилучене майно, яке складалось з жилого будинку, 2 сараїв, клуні, колодязя, фруктового саду, господарського інвентаря, 4 робочих волів, коня, корови, свині, домашньої птиці та іншого в розмірі 15 мінімальних заробітних плат, що становить 6000 гривень.
Під час судового розгляду справи позивач уточнив та збільшив позовні вимоги, просить зобов'язати Бориспільську міську раду Київської області виплатити йому як сину реабілітованого ОСОБА_2грошову компенсацію в розмірі 1 000 000 гривень.
Ухвалою суду від 07.03.2007 року в кості співвідповідачів у даній справі було залучено Бориспільську районну раду, Київську обласну державну адміністрацію та Головне управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації.
В судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені позовні вимоги, пояснив, що він отримав грошову компенсацію в розмірі 70 000 карбованців в 1993 році, проте вважає, що вилучене майно коштує набагато більше. Він приблизно оцінив вилучене майно сумою в 1 000 000 гривень, яку просить стягнути на його користь з того з відповідачів, якого суд визнає належним відповідачем у справі.
2
Представник відповідача Бориспільської міської ради Київської області в судове засіданні не з'явився, подав письмову заяву, в якій позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що є неналежним відповідачем у справі, просить в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача Бориспільської районної ради Київської області в судовому засіданні позов не визнала, вважає, що позивач порушив строк звернення з позовом до суду, а також повністю підтримала письмові заперечення. Бориспільська районна рада позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що позивач отримав грошову компенсацію за майно розкуркуленого жителя с Іванків ОСОБА_2 в розмірі 70 000 карбованців, і Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» не передбачає повторної виплати грошової компенсації спадкоємцям реабілітованих. Крім того, на даний час згідно з підпунктом а) п.4 ч.І ст.90 Бюджетного кодексу України до видатків, які здійснюються виключно з обласних бюджетів належать видатки на виплати компенсацій реабілітованим.
Представники відповідачів Київської обласної державної адміністрації та Головного управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації в судове засідання не з'явились, подали до суду письмові заперечення, в яких просили розглянути справу без участі їх представника, позовні вимоги не визнали з наступних підстав.
Так, згідно з поданими письмовими запереченнями Київська обласна державна адміністрація вважає, що позивач дізнався про порушення своїх прав в 1992 році, коли отримав рішення Комісії з питань поновлення прав реабілітованих Київської обласної ради від 24 грудня 1992 року, і тому пропустив встановлений Кодексом адміністративного судочинства України річний строк звернення до суду. Крім того, вони вважають себе неналежним відповідачем, оскільки прийняття рішень про виплату компенсації не є компетенцією облдержадміністрації.
Головне управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації заперечує проти позовних вимог, посилаючись на вимоги п.22 «Положення про порядок виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим або їхнім спадкоємцям» у зв'язку із зміною розміру відшкодувань за будівлі та майно з 5 жовтня 1992 року не провадиться перерахунок сум цих виплат, щодо яких вже прийнято відповідне рішення.
Представник третьої особи Бориспільської районної державної адміністрації Київської області в судове засіданні не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Згідно з поданими письмовими запереченнями районна державна адміністрація проти позову заперечує, оскільки оцінка позивачем вилученого майна документально не підтверджується, і відповідно до ст..90 Бюджетного кодексу України видатки на виплати компенсацій реабілітованим здійснюється виключно з обласних бюджетів.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача Бориспільської районної ради, дослідивши письмові заперечення відповідачів Бориспільської міської ради, Київської обласної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, третьої особи Бориспільської районної державної адміністрації, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з наступних підстав.
З наданих позивачем до позовної заяви документів встановлено, 11.09.1992 року за №4 Бориспільська районна комісія з питань поновлення прав реабілітованих Бориспільської районної ради Київської області прийняла рішення «Про виплату грошової компенсації за майно розкуркуленого жителя с.Іванків ОСОБА_2», яким зобов'язала фінансовий відділ Бориспільської районної державної адміністрації виплатити грошову компенсацію спадкоємцям розкуркуленого ОСОБА_2у розмірі 7000 карбованців /а.с-18-19/. При цьому сума компенсації була визначена в максимальному на той час розмірі, визначеному п.8 «Положення про порядок виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим або їхнім спадкоємцям», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.1991 року №48, який передбачав, що в разі неможливості повернути майно чи відшкодувати його вартість,
з
реабілітованим на сім'ю виплачується компенсація в таких розмірах: за майно - до 1,5 тисяч карбованців, за будівлі та споруди, що не збереглися - до 5,5 тисяч карбованців.
1992 року Комісія з поновлення прав реабілітованих Київської обласної ради, розглянувши скаргу ОСОБА_1погодилась з рішенням комісії з питань поновлення прав реабілітованих Бориспільської районної ради народних депутатів №4 від 11.09.1992 року та відмовила позивачу у задоволенні його скарги, який вважав суму компенсації малою. Одночасно позивачу було роз'яснено право оскаржити дане рішення до Бориспільського районного суду /а.с-20-21/. Вказане рішення позивачем до суду не оскаржувалось.
1993 року на підставі рішення Бориспільської районної комісії з питань поновлення прав реабілітованих Бориспільської районної ради Київської області №75 від 20.07.1993 року на рахунок ОСОБА_1було перераховано суму проіндексованої компенсації за майно розкуркуленого ОСОБА_2 в розмірі 70 000 карбованців /а.с-33,34/. Позивач повністю визнав факт отримання ним компенсації в розмірі 70 000 карбованців.
Відповідно до преамбули Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» Верховна Рада України засуджує репресії і відмежовується від терористичних методів керівництва суспільством, висловлює співчуття жертвам необгрунтованих репресій, їх рідним і близьким, проголошує намір неухильно добиватись відновлення справедливості, усунення наслідків свавілля і порушень громадських прав, прагне забезпечити посильну на цей час компенсацію матеріальної і моральної шкоди, заподіяної незаконними репресіями, реабілітованим та їх сім'ям, та гарантує народу України, що подібне ніколи не повториться, що права людини і законність будуть свято додержуватись.
Згідно з 4.2,3,4 ст.5 вказаного Закону вилучені будівлі та інше майно по можливості (якщо будинок незайнятий, а майно збереглося) повертаються реабілітованому або його спадкоємцям натурою. При відсутності такої можливості заявнику відшкодовується вартість будівель та майна. Заяви про компенсацію та повернення майна подаються не пізніше трьох років з моменту набрання чинності цим Законом або з дня одержання особою довідки про реабілітацію згідно з цим Законом. Порядок виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим регулюється Положенням, затверджуваним Кабінетом Міністрів України
Згідно з ч.4 ст.9 Постанови Верховної Ради України «Про тлумачення Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні» в разі неможливості повернення будівель чи майна в натурі реабілітованому (його спадкоємцям першої черги) їх вартість відшкодовується установами, організаціями та їх правонаступниками громадянам та їх спадкоємцям, а якщо фізичні чи юридичні особи та їх правонаступники невідомі - фінансовими органами з коштів місцевого бюджету у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.22 «Положення про порядок виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим або їхнім спадкоємцям», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.1991 року №48, з наступними змінами та доповненнями, у зв'язку із зміною розміру відшкодувань за будівлі та майно з 5 жовтня 1992 року не провадиться перерахунок сум цих виплат, щодо яких вже прийнято відповідне рішення, крім випадків, коли указані компенсації не виплачено з поважних причин.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що позивач, як член реабілітованої сім'ї розкуркуленого ОСОБА_2, в 1993 році отримав компенсацію за вилучені будівлі та інше майно, яке не збереглося, у відповідності до вимог Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» та «Положення про порядок виплати компенсації, повернення майна або відшкодування його вартості реабілітованим або їхнім спадкоємцям». Вимоги позивача про зобов'язання відповідачів повторно виплатити йому компенсацію у визначеному ним розмірі є необгрунтованими та безпідставними, оскільки можливість перерахунку раніше виплаченої компенсації діючим законодавством не передбачена. Позивачем також пропущені строки звернення за компенсацією вилученого майна, встановлені ч.4 ст.5 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні», відповідно до якої заяви про компенсацію та повернення майна подаються не пізніше трьох років з моменту набрання чинності цим Законом або з дня одержання
4
особою довідки про реабілітацію згідно з цим Законом. Вказана довідка була отримана позивачем 26.04.1994 року /а.с-7/.
Крім того, під час судового розгляду справи встановлено, що позивачем ОСОБА_2порушені строки звернення до суду. Так, відповідно до пояснень позивача, та згідно з встановленими в судовому засіданні обставинами справи, про рішення Бориспільської районної комісії з питань поновлення прав реабілітованих Бориспільської районної ради Київської області щодо встановлення розміру компенсації, а також про рішення Комісії з поновлення прав реабілітованих Київської обласної ради, яким вказане рішення оставлене без змін, ОСОБА_1 стало відомо у 1992 році, коли діяв Цивільний процесуальний кодекс 1963 року та відповідно до вимог абзацу першого частини першої статті 248-5 ЦПК України був встановлений двомісячний строк звернення до суду із скаргою, який обчислюється з дня, коли особі стало відомо або їй повинно було стати відомо про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до частини 2 вказаної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав чи інтересів. Вказаний строк звернення до суду позивачем ОСОБА_1також був пропущений з неповажних причин.
З урахуванням викладеного, даючи оцінку усім дослідженим в судовому засіданні доказам, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,11,71,86,94,99,100,128,158-163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1до Бориспільської міської ради, Бориспільської районної ради, Київської обласної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації, третя особа на стороні відповідачів Бориспільська районна державна адміністрація, про зобов'язання виплатити грошову компенсацію як сину реабілітованого батька ОСОБА_2відмовити.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Складання постанови в повному обсязі відкласти на 13 квітня 2007 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі та наступної подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: І.В.Муранова
З оригіналом згідно. Постанова суду законної сили не набрала.