Справа № 2-402/2007

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„11" квітня 2007 року            Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді                Муранової І.В.

при секретарі                         Бондаренко О.В.,

розглянувши у відритому судовому засіданні в м.Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1доОСОБА_2про визнання договору позики

дійсним та стягнення суми боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 8 листопада 2005 року відповідач ОСОБА_2 отримав в нього позику - грошові кошти в сумі 169 000 гривень, які зобов'язався повернути до 9 грудня 2005 року, що підтверджується складеною відповідачем розпискою. У вказаний строк до 9 грудня 2005 року відповідач позику не повернув, чим порушив взяте на себе зобов'язання. Позивач просить суд на підставі ст.ст. 218,625,1047 Цивільного кодексу України визнати дійсним договір позики, укладений в усній формі між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, стягнути на його користь з відповідача 169 000 гривень основного боргу, збитки від інфляції в сумі 19 637 гривень 80 копійок, три проценти річних в розмірі 5 361 гривня 70 копійок, а також судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач та його представник повністю підтримали заявлені позовні вимоги, просять суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Під час судового розгляду позов не визнавав, пояснював наступне. Він отримав від позивача кошти у сумі 169 000 гривень та написав власноручно розписку, проте вказані кошти були завдатком за нежиле приміщення, на приватизацію якого він витратив отримані він Паладюка кошти. Після цього він уклав з дружиною Паладюка договір купівлі-продажу вказаного нежилого приміщення за 555 000 гривень, проте фактично він отримав на 169 000 гривень менше.

Відповідно до вимог ст.ст. 169, 224 Цивільного процесуального кодексу України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи позивач та його представник не заперечують.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, відповідача, дослідивши матеріали справи та надану позивачем письмову розписку, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з вимогами ч.1,2 ст.1047 Цивільного процесуального кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

2

 Відповідно до вимог ч.І ст.218 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитись письмовими доказами, засобами аудіо-відеозапису та іншими доказами . Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків.

Відповідно до вимог ч.2 статті 1051 Цивільного кодексу України, якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

Згідно з вимогами частини 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Сторонам по справі були роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки а також наслідки вчинення чи не вчинення процесуальних дій, в тому числі обов'язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог чи заперечень.

На підтвердження укладення договору позики та його умов представником позивача представлена розписка відповідача ОСОБА_2 /а.с-6/. Дослідженням наданої розписки встановлено, що відповідач ОСОБА_2отримав від позивача ОСОБА_1в борг грошові кошти в сумі 169 000 гривень, які зобов'язався повернути до 9 грудня 2005 року.

На підставі вказаного письмового доказу, виходячи із його змісту, суд дійшов до висновку про укладення сторонами договору позики.

Відповідач ОСОБА_2 не навів суду будь-яких достатніх доказів і не вказав джерел їх здобуття про те, що договір позики між ним та ОСОБА_1 не укладався, або був укладений під впливом обману, насильства або під впливом тяжкої обставини. Заперечення відповідача щодо отримання зазначеної у розписці суми в якості завдатку за договором купівлі продажу жилого приміщення не можуть бути прийняті до уваги суду з наступних підстав.

Так, за змістом статей 546, 547,570 Цивільного кодексу України завдаток є правочином щодо забезпечення виконання зобов'язання, це грошова сума, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.

Відповідно до вимог частин 1,2 статті 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

З наявної в матеріалах справи розписки вбачається, що саме відповідач ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання повернути отримані від позивача ОСОБА_1 грошові кошти. Жодних інших належних доказів на підтвердження того, що вказана в розписці сума є завдатком, а саме, що вона видана ОСОБА_1 на забезпечення виконання зобов'язання за договором купівлі-продажу нежилого приміщення, суду не надано. З пояснень відповідача ОСОБА_2 також вбачається, що ОСОБА_1 не є стороною в договорі купівлі-продажу, на який посилається відповідач. Крім того, укладений відповідачем договір-купівлі-продажу не є предметом даного судового розгляду.Відповідно до ч.1,3 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Пшика вважається повернутою

з

в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно зч. 1,2,3 ст. 545 Цивільного кодексу України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника  підтверджує виконання ним свого обов'язку.

Наявність у позивача боргового документу - розписки ОСОБА_2 про отримання коштів підтверджує факт не виконання відповідачем свого зобов'язання по поверненню позики. Відповідачем не надано будь-яких належних доказів та не зазначено джерел їх здобуття на підтвердження того, що отримана за договором позики сума була ним повернута позивачу.

Відповідно до ч.І ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Так, згідно з ч.І, 2 ст. 625 Цивільного процесуального кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, з відповідача, який прострочив виконання грошового зобов'язання за договором позики, підлягають стягненню сума боргу з урахуванням індексу інфляції за період з 9 грудня 2005 року по 29 грудня 2006 року в сумі 188 637 гривень 80 копійок (169000грн.х111,62%:100=188637,80грн.), а також три відсотки річних в розмірі 5 361 гривня 70копійок(169000грн.хЗ%:365х386=5361,70грн.).

Судовий збір по даній справі складає 1700 гривень по оплаті позову про стягнення суми боргу, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі ЗО гривень. Понесені судові витрати мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.

На підставі ст.ст.218,545,546,570,625,1046,1047,1049,1050 ЦК України, керуючись ст. 10,74,76,77,169,224-226, 212,214,215 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити повністю. Визнати дійсним договір позики, укладений в усній формі між ОСОБА_2таОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1суму боргу за договором позики 169 000 гривень, збитки від інфляції в розмірі 19637 гривень 80 копійок, три проценти річних в розмірі 5 361 гривня 70 копійок, та судові витрати в сумі 1130 гривень, а всього на загальну суму 195 729 гривень 50 копійок (сто дев'яносто п'ять тисяч сімсот двадцять дев'ять гривень п'ятдесят копійок).

Рішення суду може бути переглянуто Бориспільським міськрайонним судом Київської області за заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання копії рішення, а також може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення та наступної подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

З оригіналом згідно. Рішення суду законної сили не набрало.