ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2010 року                         Новгородківський районний суд

                                     Кіровоградської області

 в складі:

 головуючого судді             Пасічника Д.І.,

 при секретарі             Ладиженській Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Новгородка справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення сум недоплаченої пенсії,

В С Т А Н О В И В:

06.07.2010 р. позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області про поновлення пропущеного строку та стягнення сум недоплаченої пенсії.

    В судове засідання позивач не з’явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. До суду надіслав заяву, відповідно до якої просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.

У позовній заяві ОСОБА_1 просить суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених свобод та інтересів, зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії  у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком (прожиткових мінімумів на одну особу в розрахунку на місяць встановленого для осіб, які втратили працездатність) та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю  - у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з травня 2007 року по день подання заяви. В обґрунтування зазначених вимог зазначив, що будучи учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, а також інвалідом ІІ групи по захворюванню пов’язаному з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, він отримує пенсію та додаткову пенсію у розмірі, меншому ніж передбачено ст.ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», де вказано, що розмір пенсії по ІІ групі інвалідності не може бути менше 8 мінімальних пенсій за віком, а розмір додаткової пенсії для цієї категорії осіб – 75 % мінімальної пенсії за віком. 01.06.2010 року він звернувся з письмовою вимогою до відповідача про перерахунок пенсії, але останній відмовився це зробити, чим порушив законні права та вимоги чинного законодавства.

    Представник відповідача Левченко Т.І. надала суду заперечення, відповідно до яких позов не визнала, просила відмовити в його задоволенні. Свою позицію мотивувала тим, що згідно ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду завдану здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Порядок нарахування пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою КМУ від 01.01.2008 р. встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІ-ї групи розмір пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.    Згідно з п. 2 Постанови КМ України від 03.01.2002 р. № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок державного бюджету» виходячи з розміру 19,91 грн. проводиться розрахунок пенсій, призначених згідно ч. 4 ст. 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також додаткових пенсій, передбачених цим Законом. Бюджетні кошти на рахунки відповідача для виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у заявлених позивачем розмірах не надходили. Крім того, розрахунок недоплати пенсії проведений позивачем, виходячи з мінімального розміру пенсії, встановленого ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», однак цей мінімальний розмір пенсії застосовується виключно до визначення пенсій, призначених за цим Законом.  

Пунктом 1 Постанови КМУ від 27.12.2005 року № 293 «Про збільшення розмірів пенсій деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено з 01.01.2006 р. збільшення розміру пенсії, призначеної відповідно до ст.54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - у 2,5 рази – пенсію по інвалідності учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках, громадянам, евакуйованим у 1986 році із зони відчуження, та пенсію у зв’язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи членам їх сімей. Ці розміри не можуть бути нижчими: інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії ЧАЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, І групи – 540 грн., ІІ групи – 500 грн., ІІІ групи – 467,00 грн.  Позивачу було проведено збільшення основного розміру пенсії в 2,5 рази (216,81*2,5= 542,02 грн.), який не є меншим 500,00 грн. Тому розрахунок державної пенсії та додаткової пенсії, призначених за нормами Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу проводиться у встановленому порядку.

    Між сторонами виник спір, який регулюється ст.ст.9, 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції із змінами та доповненнями), Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008р.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення сум недоплаченої пенсії підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Щодо позовної вимоги про відновлення пропущеного строку для звернення за захистом порушених свобод та інтересів, то дана вимога підлягає задоволенню з тих підстав, що до правовідносин пов’язаних з нарахуванням та виплатою пенсії, строк позовної давності не застосовується.

У відповідності до ст.9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,   особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є:
                1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
- громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії  та
її наслідків;

     2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни,
включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення
внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Судом встановлено, що, відповідно до пенсійного посвідчення № 109914 від 29.05.1998 року, ОСОБА_1 має ІІ групу інвалідності по захворюванню пов’язаному з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, тобто він має право на пільги передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У відповідності до ст.49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян (№ 769-12), які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» п енсії  особам,  віднесеним до категорій 1, 2,3, 4 встановлюються у вигляді:

     а)       державної пенсії;

     б)  додаткової  пенсії  за  шкоду,  заподіяну  здоров'ю,  яка
призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч.4 ст.54 Закону України, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесених до І категорії та у зв»язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтею 50 цього Закону особам, віднесених до категорії І, зокрема інвалідам ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров»ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст.53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно до   статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,  встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Позивач є інвалідом 2 групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону № 796-12 та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, на підставі статті 50 Закону № 796-12.

Розрахунок пенсії позивачу проведено відповідачем виходячи із встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету” розміру, який складає 19,91 грн., та постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». В перерахунку пенсії відповідачем відмовлено.

Суд вважає, що при розрахунку державної та додаткової пенсій передбачених статтями 50, 54 Закону України № 796 застосуванню при їх обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня   1997 року № 523. Ця Постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54 Закону України № 796-12.  

Пунктом 2 Постанови № 1 від 3 січня 2002 року “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету ”, всупереч положень статей 50, 54 Закону № 796-12, Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає, що при розрахунку державної та додаткової пенсій передбачених статтями 50, 54 Закону України № 796 застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини третьої статті 28 Закону “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Суд вважає, що перерахунок розміру пенсії повинен проводити відповідач, відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ від 24.10.2007 року № 1261 та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного Фонду України від 30.04.2002 року № 8-2 з відповідними змінами, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає, здійснює перерахунок і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.  

Пуктом 30 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007”  від 19.12.2006 року №489-V, дію абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого   частини   першої,   частини  третьої,  абзаців  другого, третього,  четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та   частини  сьомої  статті  48  Закону  України  "Про  статус  і соціальний    захист    громадян,    які   постраждали   внаслідок Чорнобильської  катастрофи", на 2007 рік зупинено. Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення п.30 ст.71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, визнанні неконституційними. Згідно ч.2 ст.152 Конституції України, відповідно до якої Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Рішення Конституційного Суду України зворотної дії в часі не має.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що Управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області, в строк з травня 2007 по 8 липня 2007 року, не зобов’язане було виплачувати позивачу державну пенсію та додаткову пенсію  передбачену ст.ст.50 та 54 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити. З 9 липня 2007 року по 31.12.2007 року позивач мав правові підстави для перерахування та виплати пенсії по інвалідності та додаткової пенсії, передбачених  ст.ст.50 та 54 ЗУ  “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, і тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, пп.2 п.41 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”   від 28.12.2007 року №107-VI, визнано неконституційним.

Судом встановлено, що з 22 травня 2008 року, на підставі рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 перерахунок пенсії з урахуванням Закону України  “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » позивачу Управлінням Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області не проводилось.

З 22 травня 2008 року позивач має право на отримання підвищення пенсії. На підставі зазначеного, Управлінню Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області належить здійснити позивачу перерахунок пенсії починаючи з 22 травня 2008 року по 06.07.2010 року, згідно вище вказаного законодавства України, тому в цій частині позовні вимоги належить задовольнити.

    Керуючись ст.ст.9, 49, 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції із змінами та доповненнями), Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008р.,  ст.ст.158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України суд,—

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення сум недоплаченої пенсії — задовольнити частково.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Новгородківському районі Кіровоградської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  виходячи з мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом за відповідний період, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року  та з 22.05.2008 р. по 06.07.2010 р.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Копію постанови направити сторонам.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги через суд першої інстанції.

    Головуючий суддя                            Д.І. Пасічник