Справа №22Ц-7319/2010 Головуючий у І інстанції Яковенко В.С.
Категорія 37 Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А.
РІШЕННЯ
іменем України
28 жовтня 2010 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого – судді : Яворського М.А..
суддів Коцюрби О.П., Сержанюка А.С.
при секретарі : Бистрій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 на рішення Іванківського районного суду Київської області від 25 травня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
У травня 2010 року ОСОБА_3П, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди.
Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що між нею та відповідачем в усній формі була укладена угода 02 листопада 2007 року про виготовлення, доставку та монтаж відповідачем метало-пластикових вікон фірми Trocal Innonova 70 з елементами фурнітури Trocal comfort в її будинку по АДРЕСА_1. За виконану роботу вона сплатила відповідачу 10000 грн. Проте, відповідач не належним чином виконав умови договору і встановив у її будинку 10 метало-пластикових вікон фірми ІС, які за своєю якістю нижчі ті, які вона замовляла у відповідача. Встановлені відповідачем вікна протікають, з них дме вітер, фурнітура належним чином не працює, підвіконня ржавіють та вкриваються пліснявою. На її вимогу усунути недоліки встановлених вікон, відповідач спочатку обіцяв ці недоліки усунути безоплатно, а потім відмовився це робити.
Позивачка просила стягнути з відповідача 10000 грн. сплачених йому за угодою коштів, а також 3000 грн. моральної шкоди.
Під час розгляду справи позивачка уточнила свої позовні вимоги і просила стягнути з відповідача 9800 грн., за неякісні вікна, оскільки 3 маленьких вікон, вартістю 800 грн. встановлені на горищі і їх якість не створює для неї проблем у користуванні житлом, а також 3000 грн. моральної шкоди.
Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 25 травня 2010 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 9800 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а також 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення позову, а всього 12920 гривень.
Стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 128 гривень.
Не погоджуючись із вказаним рішення суду відповідач у справі ФОП ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції встановленим обставинам справи, на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства, тому просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 2 листопада 2007 року між позивачкою та відповідачем була укладена усна угода за якою позивачка замовила відповідачу виготовити та встановити 10 металопластикових вікон у її житловому будинку №13 по АДРЕСА_1. На виконання вказаних зобов’язань позивачка передала відповідачу 2500 грн. передоплати, що підтверджується відповідною розпискою відповідача (а.с.13), а після виконання вказаного замовлення та встановлення вікон у будинку позивачки, остання здійснила решту оплати на загальну суму 10000 грн.
В подальшому при експлуатації вказаних вікон позивачка стала пред’являти вимоги відповідачу щодо невідповідної якості вказаних віконних систем та виникнення при їх експлуатації плісняви та мокротиння, тому вимагала щоб відповідач у порядку визначеному ст. 708 ЦК України та ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» усунув вказані недоліки. Після відмови відповідача усунути вказані недоліки просила у судовому порядку вирішити вказаний спір.
Вирішуючи вказаний спір та, задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції послався на те, що якість встановлених відповідачем в будинку позивачки вікон не влаштовує позивачку, відповідач ухиляється від усунення вказаних недоліків, тому визнав позовні вимоги обґрунтованими та задовольнив їх.
Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки він не відповідає встановленим по справі обставинам, судом неправильно застосовані норми матеріального права, що є підставою відповідно до ст. 309 ЦПК України для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються ; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу .
При цьому ч.2 ст. 16 Закону України «Про захист прав споживачів» на споживача покладається обов'язок довести: наявність шкоди; наявність дефекту в продукції; наявність причинно-наслідкового зв'язку між такими шкодою та дефектом
Як встановлено судом першої інстанції між сторонами було укладено усну угоду про виконання відповідачем як приватним підприємцем робіт по виготовленню та встановленню в житловий будинок позивачки 10 металопластикових вікон. Будь яких доказів того, що на момент укладення вказаної угоди (2 листопада 2007 року) позивачкою обумовлювалися конкретні матеріали з яких необхідно виготовити вказані вікна позивачкою не надано. Відсутні такі дані в розписці від 02 листопада 2007 року, тому посилання позивачки на те, що відповідач виготовив метало пластикові вікна неналежної якості, а саме не з профілю Trocal Innonova 70 з елементами фурнітури Trocal comfort, який вона замовляла, а з профілю ІС ( INGENEERING CREATIVITY), не приймається колегією суддів.
Звертаючись до суду із вказаним позовом ОСОБА_3, не надала суду достатніх та допустимих доказів того, що причиною виникнення на вікнах цвіллі, та почорніння є не належна якість продукції чи її монтаж, хоч згідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України саме на позивачку покладений обов’язок довести наявність вини відповідача.
Не спростувала позивачка і доводи відповідача проте, що причиною виникнення вказаної цвілості вікон є неправильна експлуатації, а саме не провітрювання приміщення в яких встановленні вікна та перепад температурного режиму.
Посилання позивачки та суду першої інстанції на Акт депутатської комісії від 07 травня 2010 року про виявлення на 7 металопластикових вікнах в будинку позивачки цвіллі та почорніння, а також фото вказаних вікон не є доказом не належної якості даних вікон, оскільки вказаними документальними доказами зафіксований лише факт виявлення даних обставин, а причини по якій вони виникли не встановлено та не доведено.
Тому колегія суддів приходить до висновку, що позивачка у визначеному чинним законодавством порядку не надала суду достатніх та допустимих доказів того, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за угодою від 02 листопада 2007 року, і саме з його вини, а не з причини неналежної експлуатації вказані вікна покриваються цвіллістію та чорніють, тому у задоволенні позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди необхідно відмовити.
Ухвалюючи рішення щодо відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що така відповідальність передбачена ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів".
Однак, з таким висновком погодитися не можна.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 708 ЦК України, яка встановлює права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості, не передбачає права на відшкодування моральної шкоди.
Стаття 711 ЦК України та п. 5 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди лише у випадках, коли така заподіяна небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією.
Посилання суду на ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" як на підставу задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди є помилковим, оскільки зазначена норма встановлює судовий порядок розгляду справ про захист прав споживачів, передбачаючи серед іншого можливість одночасного вирішення судом питання щодо відшкодування моральної шкоди при задоволенні вимог споживача про захист його прав, а не встановлює підстави для задоволення такої вимоги.
Оскільки укладений сторонами договір ( усна угода) від 02 листопада 2007 року також не передбачала зазначених зазначеного виду відповідальності продавця перед покупцем, сама позивачка не довела що відповідач поставив їх неналежної якості товар, тому рішення в частині відшкодування моральної шкоди ухвалено через неправильне застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування, вказане рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові .
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України , ст.ст. ст. 8, 22 Закону України "Про захист прав споживачів" України колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Іванківського районного суду Київської області від 25 травня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення матеріальної і моральної шкоди.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: