УКРАЇНА

Суворовський районний  суд  міста Одеси

Справа № 1527/6107/11

2012 рік

РІШЕННЯ

Іменем України

19 вересня 2012 року Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Гудіної Н.І.

при секретарі Мельніченко А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі

справу за позовом

           ОСОБА_1  до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна, Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,    

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Державний ощадний банк України», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна, Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 12 грудня 2006 року між ним та ПАТ «Державний ощадний банк України`було укладено кредитний договір № 1076-н на суму 35 000 доларів США. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ним та Відповідачем 13 грудня 2006 року було укладено договір застави належного йому транспортного засобу - автомобіля марки TOYOTA, модель PRADO, 2006 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

6 вересня 2011 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі № 2062, в якому запропоновано звернути стягнення на транспортний засіб автомобіль марки TOYOTA, модель PRADO, 2006 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу. Вказаний виконавчий напис нотаріуса вчинений для часткового задоволення вимог ПАТ «Державний ощадний банк України`в сумі еквівалентній 19 570, 14  доларів США за курсом на день стягнення.

Позивач вважає, що виконавчий напис нотаріуса є таким, що не підлягає виконанню, оскільки Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» не було передбачено звернення стягнення на предмет застави на підставі виконавчого напису нотаріуса. Вважає, що у нотаріуса не було достатньо доказів безспірності заборгованості. Крім того, позивач зазначає, що він не згоден з сумою боргу, яка вказана в виконавчому написі нотаріуса, оскільки вона не відповідає дійсності.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на викладені у позові обставини та надані суду докази.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, просив відмовити в його задоволенні, надав суду письмові заперечення на позовну заяву. Свою позицію обґрунтовував тим, що виконавчий напис вчинено нотаріусом відповідно до вимог  чинного  законодавства та договору застави, а тому підстав для визнання його таким, що не підлягає виконанню, немає.

Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська І.В. у судове засідання не з`явилась, про час та місце слухання справи була повідомлена належним чином.

Представник третьої особи Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції до судового засідання не з`явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали  справи, вислухавши пояснення сторін, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд доходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судом встановлено, що 12 грудня 2006 року між ПАТ «Державний ощадний банк України`та Козаковим Р.В. було укладено кредитний договір № 1076-н, за умовами якого позивач отримав кредит у сумі 35 000 доларів США з виплатою відсотків за користування кредитом строком до 12 грудня 2013 року.

У забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору № 1076-н між ПАТ «Державний ощадний банк України`та Козаковим Р.В. 13 грудня 2006 року було укладено договір застави транспортного засобу типу універсал легковий, марки TOYOTA, модель PRADO, 2006 року випуску, кольору чорного, шасі № НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виданого та зареєстрованого РЕВ-2 ДАІ міста Одеси УДАІ ГУМВС України в Одеській області 12.12.2006 року.

У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору та виникненням заборгованості за кредитом 6 вересня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною було вчинено виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 2062, згідно якого запропоновано звернути стягнення на транспортний засіб автомобіль, марки TOYOTA, модель PRADO, тип-легковий універсал, 2006 року випуску, кольору чорного, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 .

Згідно виконавчого напису за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, запропоновано частково задовольнити вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України`у сумі еквівалентній 19 570,14 доларів США за курсом НБУ на день стягнення, в  тому числі: залишок основного боргу по кредиту –12 064,14 доларів США, прострочений основний борг по кредиту –7506 доларів США, а також витрати по вчиненню виконавчого напису нотаріуса у сумі 3750 грн.

Ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч.6 ст.20 Закону України «Про заставу» звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішення суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Інше передбачене Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», в редакції, яка діяла на час укладення договору застави від 13 грудня 2006 року та вчинення виконавчого напису нотаріуса 06 вересня 2011 року.

Прикінцевими і перехідними положеннями Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України «Про заставу» застосовуються лише в частині, що не суперечить Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 26 зазначеного Закону визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов`язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Зі змісту статті вбачається, що перелік позасудових способів звернення стягнення на забезпечувальне обтяження є вичерпним. Тобто звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса на момент укладання договору застави та вчинення виконавчого напису нотаріуса даною нормою не передбачався.

Ч.1ст.26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»доповнено п.5 згідно із Законом України від 22 вересня 2011 року, яким передбачена можливість реалізації заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса, проте відповідно до ч.2 ст.5 ЦК України закон зворотної сили не має.

Таким чином, звернення стягнення на предмет застави, яким є рухоме майно, за допомогою виконавчого напису нотаріуса не відповідає вимогам спеціального Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», в редакції, що діяла на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису.  

Відповідно до ч.1 ст.87, ст.88 Закону України «Про нотаріат» та частини 1, 3 пункту 282 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно ст. 88 3У «Про нотаріат`нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999 року, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно п.284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року, що діяла на момент вчинення нотаріального напису, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Безспірним є борг, що не оспорюється боржником або визначений рішенням суду, що набуло законної чинності.

Згідно обставин викладених в позовній заяві та пояснень представника позивача, ОСОБА_1 оспорює розмір боргу, визначений у виконавчому написі нотаріуса. Таким чином, неможливо говорити про безспірність заборгованості боржника при вчинені виконавчого напису нотаріусом.

Оскільки виконавчий напис, вчинений 6 вересня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною, зареєстрований в реєстрі № 2062, не відповідає вимогам Закону України  «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та Закону України «Про нотаріат», суд визнає його таким, що не підлягає виконанню.

На підставі викладеного, керуючись . 57,60, 212- 215 ,218 ЦПК України, ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року, ст. 24, 26 Закону України  «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», 5, 590 Цивільного кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1  до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна, Перший Суворовський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про визнання виконавчого напису нотаріуса,  таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Виконавчий напис, вчинений 6 вересня 2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною, зареєстрований в реєстрі № 2062 (бланк № ВРН 060971), яким запропоновано звернути стягнення на транспортний засіб: автомобіль марки TOYOTA, модель PRADO, тип легковий універсал, 2006 року випуску, чорного кольору, номер шасі НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований у РЕВ-2 ДАІ міста Одеси УДАІ ГУМВС України в Одеській області 12.12.2006 року, що належить на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , виданого РЕВ-2 ДАІ міста Одеси УДАІ ГУМВС України в Одеській області 12.12.2006 року ОСОБА_1 , визнати таким, що не підлягає виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд Суворовського району міста Одеси шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя