Справа № 22Ц-7271/2010                                                                                               Головуючий у 1 інстанції  Пасіка К.Г..

Категорія 45                                                                                                                       Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21 жовтня 2010 року                                          м. Київ

Колегія  суддів  судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді:             Яворського М.А,  

суддів:                                    Мельнику Я.С., Коцюрби О.П..,

при секретарі                        Бистрій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області  від 22 червня 2010 року в цивільній справі за позовом  ОСОБА_2 до Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Васильківського відділу Київської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", третя особа Управління Держкомзему у Васильківському районі Київської області про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації переходу права власності, стягнення судових витрат у справі,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та просив постановити рішення , яким визнати протиправним та скасувати рішення Гвоздівської сільської ради Васильківського району №5/33 від 30 грудня 2007 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,1177 га. в АДРЕСА_1.; визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 219 224 реєстраційний № 61563 від 06 лютого 2007 року площею 0.1177 га. по АДРЕСА_1   виданий ОСОБА_3; визнати недійсним договір купівлі-продажу вище вказаної земельної ділянки, що укладений 17 квітня 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та посвідчений державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Бобковим О.В. , просив визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 214182  реєстраційний № 83102 від 24 лютого 2008 року площею 0.1177 га. по АДРЕСА_1   виданий ОСОБА_4. Також просив визнати протиправним та скасувати реєстраційний запис  що проведений Васильківським відділом  Київської регіональної філії державно підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомзему України» у Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування, договорів оренди землі №010732600002 та інші документи пов’язані з подальшою реєстрацією земельної ділянки площею 0,1177 га., розташованої  по АДРЕСА_1.  

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 27 липня 1999 року йому, рішенням виконавчого комітету Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області за №49/2, передано у приватну власність земельну ділянку розміром 0,15 га, а 6 жовтня 1999 року рішенням виконавчого комітету № 64 у власність. Цільове призначення будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Відповідно до діючого на той час законодавства виготовлення державного акту на право приватної власності на земельну ділянку було доручено землевпорядній організації – СП «Топос», яке і провело вишукувальні роботи та склало відповідно технічну документацію на земельну ділянку, та встановило межі земельної ділянки на місцевості , склало відповідний план земельної ділянки та передало вказані документи до Васильківського відділу земельних ресурсів, який виготовив Державний акт на право приватної власності на землю на його ім’я, та зареєстрував його 19 квітня 2003 року .Однак  отримати вказаний державний акт він не зміг, оскільки в сільській раді його втратили . Тому він вимушений був звертатися до суду із адміністративним позовом. Постановою Васильківського міськрайонного суду  від 14 листопада 2007 року було підтверджено його право власності на земельну ділянку та зобов’язано Гвоздівську сільську раду видати технічну документацію для виготовлення дубліката Державного акту  на право приватної власності на землю. В  подальшому ним було з’ясовано, що відповідач у вказаній справі Гвоздівська сільська рада  частину земельної ділянки, яка передана у його власність передала також у власність відповідачу ОСОБА_3, не провівши при цьому вилучення вказаної земельної ділянки у встановленому законодавством порядку, а останній вказану земельну ділянку відчужив  відповідачу ОСОБА_4 Оскільки вказаними не правомірними діями відповідачів порушено його право власності на земельну ділянку, просив вказаний спір вирішити у судовому порядку задовольнивши його позовні вимоги.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 червня 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач ОСОБА_2  подав апеляційну скаргу в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, не відповідність висновків суду встановленим обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції згідно ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому  задоволенню.

Так, згідно до ст. 309 Цивільного процесуального кодексу України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

 Судом першої інстанції встановлено, що 27 липня 1999 року, рішенням виконавчого комітету Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області за №49/2 ОСОБА_2 надано під будівництво житлового будинку земельну ділянку розміром 0,15 га. по АДРЕСА_1 . (а.с. 48 )

6 жовтня 1999 року рішенням виконавчого комітету Гвоздівської сільської ради Васильківського району №64 вказану земельну ділянку передано у власність ОСОБА_2. Цільове призначення будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. (а.с. 49)

Також судом встановлено, що 30 грудня 2003 року Гвоздівська сільська рада  Васильківського району ухвалила рішення №5/33 про передачу безкоштовно у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0.15 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1. ( а.с. 149 зв. б.)

6 лютого 2007 року ОСОБА_3 було видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0.1177 га. по АДРЕСА_1. (а.с. 17)

17 квітня 2007 року ОСОБА_3 уклав  з ОСОБА_4 договір купівлі-продажу згідно до якого продав  вказану вище земельну ділянку ОСОБА_4 за 36558 грн. (а.с. 18)

24 жовтня 2008 року ОСОБА_4 було виготовлено та видано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею   0.1177 га. по АДРЕСА_1. (а.с. 20)

 Також судом встановлено, що межі земельної ділянки, яка  передана у власність ОСОБА_2 та земельної ділянки ОСОБА_4 частково накладаються, що призводить до спорів між вказаними особами. (а.с. 85)

Вирішуючи вказаний спір та, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем у справі не надано належних доказів на підтвердження факту набуття ним за законодавчо визначеним порядком права власності на земельну ділянку, а тому і доводи про надання земельної ділянки відповідачу ОСОБА_3 з порушенням закону, без вилучення у ОСОБА_2, суд визнав  необґрунтованими.

Однак погодитися із вказаним висновком суду першої інстанції колегія суддів не може та приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 9 Земельного кодексу України в редакції від 18.12.1990 року який діяв на час надання земельної у власність ОСОБА_2 було передбачено, що до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.

Статтею 17 ЗК України ( в редакції 1990 року) передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.

Громадяни, заінтересовані у передачі їм у власність земельних ділянок із земель запасу, подають заяву про це до сільської, селищної, міської, а у разі відмови - до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розмір і місце розташування ділянки, мета її використання і склад сім'ї.

Відповідна Рада народних депутатів розглядає заяву і у разі згоди передати земельну ділянку у власність громадянину замовляє землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з сільською (селищною) Радою народних депутатів, з районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами, органом архітектури і подається до районної (міської) Ради народних депутатів для прийняття рішення про передачу громадянину земельної ділянки у власність.

Аналогічний порядок передачі у власність земельних ділянок був передбачений і п.1,п. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок".  

Відповідно до ч.2, ч.3 ст. 3 Земельного кодексу України ( в редакції 1990 р.) розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх. Повноваження щодо передачі, надання та вилучення земельних ділянок місцеві Ради народних депутатів можуть передавати відповідно органам державної виконавчої влади або виконавчим органам місцевого самоврядування

Відповідно до статті 22 Земельного кодексу України 1990 року (в редакції від 13 березня 1992 року) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Як вбачається з матеріалів вказаної цивільної справи виконавчий комітет Гвоздівської сільської ради  своїм рішенням №49/2 від 27 липня 1999 року надав ОСОБА_2 під будівництво індивідуального житлового будинку  та господарських споруд земельну ділянку площею 0.15 га. по АДРЕСА_1, а 6 жовтня 1999 року виконавчий комітет Гвоздівської сільської ради у відповідності до вимог  ст. 3 ч.3, ст. 17 ЗК України в редакції 1990 року та у відповідності до вимог п.1 та п. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", передав у приватну власність ОСОБА_2 цю ж земельну ділянку .

В порядку визначеному "Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі", затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року №43, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 року за № 354/3647  та ст. 22 ЗК України в редакції 1990 року СП «Топос» 15 грудня 1999 року встановило на місцевості та узгодило зовнішні межі  земельної ділянки ОСОБА_2, про що був виготовлений відповідний документ ( а.с. 158, 160). Зазначений акт був погоджений  представником відповідної проектної документації, землевласником, суміжними землекористувачами та представником Гвоздівської сільської ради та затверджений відповідної печаткою сільської ради.

На підставі вище вказаних документів  на ім’я ОСОБА_2 був виготовлений державний акт на право приватної власності на земельну ділянку  площею 0.142 га.  на території Гвоздівської сільської ради вказаний державний акт був зареєстрований 19 квітня 2003 року за номером 016337/30663, реєстраційний номер 2036, що підтверджується довідкою Васильківського відділу  ДП «Центр Державного земельного кадастру при державному комітеті України  по земельних ресурсах» .  

Враховуючи вище викладені обставини колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_2 вчинив всі необхідні дії для приватизації земельної ділянки, переданої йому для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, відповідними  уповноваженими органами також були вчиненні дії по виготовлення державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, дана земельна ділянка була відведена в натурі на місцевості  та позивач нею користується до цього часу,  тому суд вважає, що позивач у порядку визначеному ст.ст. 3, 9?22  ЗК України в редакції 1990 року, та ст. 118  діючого ЗК України набув права власності на земельну ділянку, а тому відповідно до вимог ст. 152 ЗК України має право на захист цього права.

  Одночасно з цим  колегія суддів вважає, що відповідач у вказаній справі Гвоздівська сільська рада, ухвалюючи 30 грудня 2003 року рішення №5/33 про передачу безкоштовно у приватну власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0.15 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 порушила вимоги ст. 116 ч.5 ЗК України .

Частиною 5 ст. 116 ЗК України також передбачено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Пленум Верховного суду України  у пункті 11 Постанови №7 від 16 квітня 2004 року  «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз’яснив, що розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач у справі Гвоздівська сільська рада Васильківського району передала у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0.1177 га., частина якої на той час уже була передана у власність ОСОБА_2, тому визнати правомірними дії відповідача по видачі Державного акту на право приватної власності на цю земельну ділянку колегія не може та вважає що даний Державний повинен бути визнаний не дійсним.

Враховуючи вище вказані обставини набуття права власності ОСОБА_3 на дану земельну ділянку не може бути визнано  дійсним і подальше відчуження ним цієї земельної ділянки на користь ОСОБА_4 , тому відповідно до вимог ст. 210 ЗК України та ст. 203 ч.1, 215 ч.1  ЦК України договір купівлі-продажу вище вказаної земельної ділянки, що укладений 17 квітня 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та посвідчений державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Бобковим О.В. повинен бути визнаний недійсним., а також і Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 214182  реєстраційний № 83102 від 24 лютого 2008 року площею 0.1177 га. по АДРЕСА_1   виданий ОСОБА_4.

На підставі наведеного та керуючись та керуючись ст.ст. 3, 9, 17, 43 Земельного Кодексу України(в ред.1990 р.), ст.ст. 118, 152, 210 чинного  Земельного Кодексу України,  ст. 203 ч.1, 215 ч.1 ЦК України,  "Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі", затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року №43, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 року за № 354/3647, ст.ст. ст.ст. 307, 309, 313, 314, 315, 317 ЦПК України колегія,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 219 224 реєстраційний № 61563 від 06 лютого 2007 року площею 0.1177 га. по АДРЕСА_1 виданий ОСОБА_3.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0.1177 га. кадастровий номер 3221481501010210038,  розташованої на території АДРЕСА_1, що укладений 17 квітня 2007 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та посвідчений державним нотаріусом Васильківської районної державної нотаріальної контори Бобковим О.В.  

Визнати недійсним державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 214182  реєстраційний № 83102 від 24 лютого 2008 року площею 0.1177 га. по АДРЕСА_1   виданий ОСОБА_4.

В іншій частині  позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних  та кримінальних справ  протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді