Справа № 1527/15110/12

Р І Ш Е Н Н Я  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2012 р.

Суворовський районний суд міста Одеси в складі:                                 рпрррр                  

           головуючого      судді-          Виноградової Н.В.

при секретарі          -          Голованець Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики, за користування грошовими коштами, за прострочення виконання зобов`язань, -

                                                                       ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики у розмірі 319720 грн., за користування грошовими коштами 23979 грн., за прострочення виконання зобов`язань 19183 грн.

12 грудня 2012 року представник позивача надав до суду заяву в якій просив позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних за прострочення виконання зобов`язань у розмірі 19183 грн., залишити без розгляду та заяву в якій просив розглядати справу у його відсутності, решту позовних вимог підтримав, не заперечував проти винесення заочного рішення у справі.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 12 грудня 2012 року позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних за прострочення виконання зобов`язань у розмірі 19183 грн. залишено без розгляду.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що в матеріалах справи є відповідні докази (поштові повідомлення №06511121, 06511130), жодних клопотань, доказів чи заперечень до суду не надавав.          

У зв`язку з викладеним, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача, який був сповіщений належним чином про час і місце розгляду справи, так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі фактів, встановлених в судовому засіданні.

Так, судом встановлено, що 26 жовтня 2010 року ОСОБА_1 на прохання відповідачки позичив їй належні йому кошти в сумі 20 000 доларів США, уклавши з нею договір позики в простій письмовій формі (розписка), який був складений ОСОБА_2 власноруч (а.с. 4). Згідно з укладеним договором, зазначену суму відповідачка повинна була повернути в строк до 30 грудня 2010 року. 22          листопада 2010 року ОСОБА_1 знову позичив ОСОБА_2 20 000 доларів США, уклавши з нею договір позики в простій письмовій формі (розписка), яка вона склала власноруч. Згідно з договором, взяті в борг 20 000 доларів США відповідачка зобов`язалася повернути позику до 31 грудня 2010 року (а.с. 5). Однак свої зобов`язання відповідачка не виконала і гроші не повернула. 23          серпня 2012 року відповідачка в письмовому вигляді підтвердила свою заборгованість перед ОСОБА_1 (а.с 6).  

Станом на момент розгляду справи відповідач умови договору не виконав, борг не повернув.

Згідно до вимог ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

       Згідно до вимог ст. ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

       Оцінуючи вказані обставини суд дійшов висновку про те, що сторонами дійсно був укладений договір позики, договір був укладений у простій письмовій формі, що відповідає вимогам закону про форму договору, позивач –позикодавець передав, а відповідач –позичальник отримав грошову суму у загальному розмірі 40000 доларів США.  

       Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сто рони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вима гати від боржника виконання його обов`язку.

       Зобов`язання виникають на підставах, встановлених ст.1 і цього Кодексу, зокрема договорів та інших правочинів (ч.2 ст. 509 ЦК України).

       Зобов`язання перестає діяти в разі його припинення на підставах, передба чених договором або законом (ч.1 ст. 598 ЦК України).

       За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених дого вором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

       Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

       На підставі викладеного, суд вважає, що з відповідача на користь позивача належить стягнути 40 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 21 вересня 2012 року (1 долар США дорівнює 7,9930грн.) становить 319720 грн., за користування грошовими коштами 23979 грн., а також судові витрати понесені позивачем в розмірі 3306 гривень.

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 536, 549, 598, 611, 612, 1046,1047, 1049,1050, 1054-1055  ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 64, 88, 212-215, 218, 224-226 України, суд, -

ВИРІШИВ:

         Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики, за користування грошовими коштами - задовольнити.

         Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за договорами позики у розмірі 319720 (триста дев`ятнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень, за користування грошовими коштами у розмірі 23979 (двадцять три тисячі дев`ятсот сімдесят дев`ять) гривень.

        Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3306 гривень.

        Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

        Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Суворовського районного суду м. Одеси апеляційної скарги про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: