Справа №1-169                                                                                                                                 2010 рік

  В И Р О К

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2010 року                                                                 смт.Рожнятів

   Рожнятівський районний   суд                                             Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді                                      Витвицького В.В.

               секретаря судового засідання                     Коваль В.В.

     з участю прокурора                                    Тепчука В.В.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Рожнятів кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та жителя АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, приватного підприємця, не судимого, громадянина України, у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.172 КК України,  -

встановив:

    підсудний ОСОБА_1 вчинив умисне грубе порушення законодавства про працю.

    Злочин вчинено за таких обставин.

Підсудний ОСОБА_1, зареєструвавшись 16 червня 2004 року в Рожнятівській районній державній адміністрації як фізична особа - підприємець, став займатись підприємницькою діяльністю пов’язаною з виготовленням бруківки в с.Нижній Струтинь Рожнятівського району. В процесі здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 вирішив залучити до виконання робіт працю найманих працівників. При цьому, грубо порушивши ст.ст.43, 45, 46 Конституції України, ст.21, п.6 частини 1 ст.24, ст.24-1 Кодексу Законів про працю України, Наказ Міністерства праці та соціальної політики № 260 від 08.06.2001 року "Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником та фізичною особою ",  усвідомлюючи, що він грубо порушує законодавство про працю, знаючи, що він повинен у письмовій формі укласти з найманими працівниками трудові договори та зареєструвати їх в Рожнятівському районному центрі зайнятості, умисно, з корисливою метою, щоб уникнути сплати відповідних зборів, став використовувати найману працю працівників по усній домовленості з ними, виплачувати заробітну плату без складання відомостей, сплати зборів до державних контролюючих органів. Так, ОСОБА_1, згідно усної домовленості, без укладення у письмовій формі трудових договорів та їх реєстрації працевлаштував ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 різноробочими з 1 жовтня 2010 року та виплачував їм заробітну плату в сумі 600 грн. кожному, щомісячно. При цьому, ОСОБА_1, використавши  найману працю ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, не нарахував та не сплатив внески за використання їх праці на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний фонд України в сумі  2 534 грн. 40 коп., державне соціальне страхування на випадок безробіття в Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України в сумі 172 грн. 80 коп. та  в Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві в сумі 149 грн. 76 коп.

Умисно допустивши грубе порушення законодавства про працю, ОСОБА_1 порушив конституційні права ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на соціальний захист, що включає в себе право на пенсійне забезпечення, на забезпечення в разі втрати працездатності, на випадок безробіття та на відпочинок.

Підсудний ОСОБА_1 свою винність у вчиненні даного злочину визнав у повному об’ємі і суду дав показання, що злочин вчинив саме при вищевикладених обставинах. У вчиненому щиро розкаюється і просить його суворо не карати. Після роз’яснення йому суті обвинувачення за ч.1 ст.172  КК України та змісту ст.299 КПК України згідний на скорочене судове слідство, як і вважає недоцільним досліджувати докази відносно фактичних обставин вчиненого ним діяння.

Крім повного визнання підсудним своєї вини, його винуватість у вчиненні даного злочину повністю доказана зібраними по кримінальній справі доказами, які не оспорює підсудний і які підтверджують фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 діяння.

Потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися, однак на адресу суду подали заяву в якій свої показання дані в ході досудового слідства підтримують у повному об’ємі і жодних притензій, в тому числі матеріального характеру, до підсудного не мають. В зв’язку із сімейними обставинами справу просять розглянути в їхній відсутності, пом’якшивши підсудному покарання.

Згідно довідок №№37, 381 від 4 жовтня 2010 року (а.с.48,49), виданих Рожнятівською ЦРЛ, ОСОБА_1 на диспансерному обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінетах даного лікувального закладу не знаходиться.

 Дії підсудного слід кваліфікувати за ч.1 ст.172 КК України, оскільки він вчинив грубе порушення  законодавства про працю.

    Призначаючи покарання підсудному суд, у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

    Обставин, що обтяжують покарання підсудному, не виявлено.

    Пом’якшуючими покарання обставинами для підсудного суд визнає  те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, думку потерпілих про пом’якшення підсудному покарання, сприяння у розкриттю злочину та щире каяття у вчиненому.

    За таких обставин суд вважає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_1 покарання у виді штрафу.

Керуючись ст.ст. 323, 324, 327 КПК України, суд –

засудив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.172 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) грн.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити засудженому попередньо обраний –  перебування на підписці про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Рожнятівський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя (підпис):

З оригіналом вірно

Голова Рожнятівського районного суду                                                          Витвицький В.В.