Справа № 1-102

                                                                                                                                 2010 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И

12 жовтня  2010 року                                                                смт.Рожнятів

Рожнятівський районний   суд                                               Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді                                       Витвицького В.В.

               секретаря судового засідання                      Коваль В.В.

     захисника                                                     ОСОБА_1

     потерпілої                                                     ОСОБА_2

     представника потерпілої                              ОСОБА_3

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Рожнятів кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, українки, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженої, учителя початкових класів Івано-Франківського обласного дитячого санаторію «Ясень» Рожнятівського району, не судимої, громадянки України, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, -

встановив:

    підсудна ОСОБА_4 умисно заподіяла ОСОБА_2 легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

    Злочин  вчинено за таких обставин.

    27 вересня 2009 року, приблизно о 18 год., підсудна ОСОБА_4 прийшла в житловий будинок ОСОБА_2, що знаходиться АДРЕСА_2, щоб дати останній гроші в сумі 1 000 доларів США для передачі ОСОБА_5, які підсудна позичила в нього в 2004 році для купівлі земельної ділянки. Коли ОСОБА_2 відмовилась від отримання цих грошей і заявила, щоб та сама віддала гроші своєму брату ОСОБА_5, то ОСОБА_4 кинула 1 000 доларів США на підлогу в коридорі будинку і залишила житловий будинок потерпілої. Тут же, ОСОБА_2, піднявши із підлоги ці гроші, і маючи намір повернути їх ОСОБА_4, направилася з ними до житлового будинку останньої, яка проживає АДРЕСА_1. Оскільки житловий будинок підсудної був закритий на замок і останньої вдома не було, то ОСОБА_2, присівши на сходи, які примикають до житлового будинку, стала чекати на ОСОБА_4 Приблизно о 22 год. 30 хв. підсудна повернулася додому і, разом зі своїм зятем ОСОБА_6, відкривши вхідні двері житлового будинку, обоє зайшли всередину. ОСОБА_2, яка також зайшла в коридор житлового будинку за ОСОБА_4, стала віддавати останній 1 000 доларів США, яка відмовилась їх отримати, в зв’язку з чим ОСОБА_2 поклала їх в коридорі, заявивши, що вона немає ніякого відношення до цих грошей і нехай сама їх поверне своєму брату ОСОБА_5 Побачивши і почувши це, підсудна розізлилася і з криками та образливими словами в сторону ОСОБА_2, що вона, потерпіла, налякала її онучку, яка одна знаходилась в житловому будинку, схопила потерпілу за шию і за волосся, силою потягнула її за свою господарську споруду, де стала душити і бити по голові, та кинула її до землі. Від отриманих ударів потерпіла впала на землю, частково втратила свідомість, і прийшла до пам’яті біля воріт господарства ОСОБА_7, яке межує з господарством підсудної, де  їй сусіди, підсудної, надали першу медичну допомогу. Своїми умисними діями підсудна спричинила ОСОБА_2 легке тілесне ушкодження, яке викликало короткочасний розлад здоров’я.

    Підсудна ОСОБА_4 свою винність у вчиненому злочині не визнала, пояснивши, що до 26 вересня 2009 року перебувала в нормальних відносинах з ОСОБА_2 26 вересня 2009 року, приблизно о 19 год., до неї додому прийшла ОСОБА_2 і заявила, що вона принесла їй 1 000 доларів США, які передала ОСОБА_8 Коли вона відмовилась отримати гроші, то ОСОБА_2 кинула гроші на стіл і пішла. На слідуючий день, 27 вересня 2009 року, приблизно о 18 год., вона віднесла ОСОБА_2  1 000 доларів США і віддала їх потерпілій в житловому будинку останньої, у присутності їхніх односельчан ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Після цього вона направилася на пасовище до свого зятя ОСОБА_6, де допомагала останньому випасати корів. Повертаючись із зятем додому, приблизно о 22 год. 30 хв., неподалік свого житлового будинку, вона зустріла свою сусідку ОСОБА_11, яка розказала їй, що ОСОБА_2 ходить по її подвір’ї, стукає у вікна, внаслідок чого дитина налякалася і плаче. Вона із зятем зайшли на своє подвір’я, де побачила ОСОБА_2, яка сиділа на сходах біля вхідних дверей із палицею в руках. Коли вона відкривала вхідні двері ключем, то ОСОБА_2 стала обзивати її нецензурними словами та погрожувала їй побиттям палицею, розмахуючи нею. Вона, взагалі не спілкуючись із ОСОБА_2, відразу зайшла в  житловий будинок за зятем, закрила вхідні двері і стала заспокоювати свою онучку, яка плакала. В житловому будинку вона знаходилась, приблизно одну годину, а коли вийшла на вулицю, то ОСОБА_2 на її подвір’ї уже не було. В цей день, 27 вересня 2009 року, жодного конфлікту у неї з ОСОБА_2 не було і будь-яких тілесних ушкоджень останній не наносила. Не заперечує, що тільки як їй стало відомо від ОСОБА_11 про те, що ОСОБА_2 стукала у вікна та двері, і дуже перелякала онучку, то дуже розізлилась, однак в жодний конфлікт із останньою не вступала, як і не віддавала їй потерпіла в цей день будь-які гроші. Вважає, що по відношенню до ОСОБА_2 вона не вчиняла жодного злочину, а тому з позовом останньої про стягнення з неї матеріальної і моральної шкоди не згідна. Чому, під час дослідчої перевірки, вона говорила про те, що 27 вересня 2009 року, приблизно о 22 год. 30 хв., ОСОБА_2 принесла їй додому гроші, які кинула в коридорі і вдарила її, підсудну, палицею по голові і втекла з її подвір’я, - пояснити не може, хоча не заперечує, що вона власноручно написала в даному поясненні, що «протокол з її слів записано вірно і нею прочитано», і двічі проставила в ньому свій підпис.

          Винуватість підсудної у вчиненому злочині повністю доказана, недивлячись на невизнання нею своєї вини, показаннями потерпілої та свідків, висновком судово-медичної експертизи, зібраними матеріалами справи.

    Так, потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні ствердила, що перебувала з підсудною в нормальних стосунках. 27 вересня 2009 року, приблизно о 18 год., до неї додому прийшла ОСОБА_4, яка принесла їй гроші, які у 2004 році, як їй було відомо, дала підсудній її, потерпілої, племінниця ОСОБА_8 за право користуватися належною підсудній земельною ділянкою, яка використовувалася племінницею під дорогу. Вважає, що підсудна передумала, щоб ОСОБА_8 користувалася її  земельною ділянкою, однак чому саме принесла гроші до неї, а не до ОСОБА_8, вона пояснити не може. Вона відмовилась отримати від підсудної ці гроші, заявивши, що до цих грошей вона ніякого відношення немає, однак після цього підсудна кинула гроші на підлогу в коридорі і залишила її житловий будинок. При цій події у неї в житловому будинку були її сусіди ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які допомогли їй позбирати розкидані підсудною долари США. Після цього вона вирішила піти додому до підсудної і повернути їй залишені у неї гроші, яких виявилося 1 000 доларів США. Оскільки житловий будинок підсудної був зачинений  і біля нього нікого не було, то вона сіла на сходах, що примикають до житлового будинку підсудної і стала чекати останню, щоб повернути їй гроші. В цей же час повз господарство підсудної проходила ОСОБА_11 і вона попросила в останньої теплий одяг, оскільки було холодно. Приблизно о 22 год. 30 хв. до свого житлового будинку прийшла підсудна разом зі своїм зятем, і стала ключем відкривати вхідні двері. При цьому, підсудна звернулася до неї з образливими словами, заявляючи, що вона налякала її онучку. Коли зять підсудної зайшов в коридор житлового будинку, то вона встигла кинути в коридор 1 000 доларів США. Однак у відповідь на це підсудна, будучи розлюченою, схопила її руками за шию та за волосся і потягнула за господарську споруду, де стала душити і бити по голові та кинула її, від чого вона впала на землю і на якийсь час втратила свідомість. Прийшла вона до пам’яті біля воріт господарства ОСОБА_7, яке межує з господарством підсудної, де її помили водою і надали першу медичну допомогу її односельчани ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 Як вона опинилася біля воріт господарства ОСОБА_7, - не пам’ятає. Коли прийшла до свідомості, то її сильно боліла голова та почалися рвоти. Вважає, що підсудна безпідставно спричинила їй тілесні ушкодження, скільки вона тільки чекала підсудну під житловим будинком, щоб повернути їй гроші, у вікно не стукала і дитину не налякала. 28 вересня 2009 року вона звернулася в Рожнятівський РВ УМВС, однак протокол-заяву від її імені писав молодший сержант міліції ОСОБА_15 і який в цей день відбирав в неї пояснення, якому вона говорила, що ОСОБА_16 била її по голові, душила за шию та кинула до землі. За станом здоров’я та похилим віком дану протокол-заяву вона не читила, а тільки підписала. Вважає також, що її представник – адвокат ОСОБА_3, при написанні первинної скарги в суд, також допустився помилки, оскільки писав скаргу в суд на підставі відмовних матеріалів, яку вона підписала, не перечитуючи, а тому в цій скарзі відсутні дані про те, що крім того, що підсудна обзивала її нецензурними словами, душила за шию та кинула до землі, ще і наносила їй удари по голові. Про те, що ОСОБА_4 побила її, і зокрема, що била по голові, вона говорила лікарю ОСОБА_17, 29 вересня 2009 року, при поступленні на стацлікування. Просить призначити підсудній суворе покарання.

    Свідок ОСОБА_11 дала суду показання, що 27 вересня 2009 року, приблизно о 18 год., вона бачила ОСОБА_2, яка сиділа на сходах житлового будинку її сусідки ОСОБА_4 Коли стало темніти, то ОСОБА_2 попросила в неї щось одітися, оскільки стало прохолодно і, вона передала їй через паркан дубльонку. При цьому, ОСОБА_18 заявила, що чекає на ОСОБА_19, оскільки має повернути їй якісь гроші. Через деякий час ОСОБА_2 попросила її підійти до житлового будинку ОСОБА_4 в якому плакала дитина.   З-під вікна вона стала словесно заспокоювати дитину, однак це позитивного результату не дало і вона вирішила зайти до сусідки, щоб дізнатися де знаходиться ОСОБА_4 Вийшовши на дорогу, вона зустріла підсудну, якій сказала, що в будинку плаче дитина, і сама направилася в свій житловий будинок. На той час ОСОБА_2 знаходилась біля житлового будинку підсудної. Будь-якої сварки чи крику вона не чула. Приблизно через 30 хвилин вона почула з вулиці чоловічий крик про те, щоб давати води, оскільки на землі лежить жінка, а вибігши на  вулицю, побачила, що її чоловік та син піднімали ОСОБА_2 із землі, яка лежала біля їхніх воріт і тоді ж побігла по воду. Тут же, на крик, прибігли їхні сусіди ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, з якими надали ОСОБА_2 першу медичну допомогу. Коли вони привели ОСОБА_2 до свідомості, то остання нічого не говорила, як і до цього не чула жодного крику зі сторони потерпілої.

    Однак, 4 березня 2010 року будучи допитаною в судовому засіданні в якості свідка, ОСОБА_11 стверджувала, що в той вечір, коли вона знаходилась в своєму житловому будинку, з вулиці почула крики потерпілої, яка кричала, що її б’ють. Зміну своїх показів в цій частині пояснити не може.

    Свідок ОСОБА_7 дав суду показання про те, що 27 вересня 2009 року, у вечірній час, разом із сином ОСОБА_20 знаходився в гостях у своєї мами в с.Ясень, звідки повернулися додому, приблизно о 22 год. 30 хв. Через декілька хвилин він почув лаяння собаки і разом з сином ОСОБА_20 вийшли на вулицю покурити. Син направився в сторону воріт і звідти крикнув, що під їхніми воротами лежить якась жінка. Він разом із сином та ОСОБА_13 підняли із землі жінку, якою виявилась ОСОБА_2 і якій разом з його дружиною та іншими сусідами надали  першу медичну допомогу. Від ОСОБА_2 вони не могли дізнатися, що з нею сталося, оскільки потерпіла тільки стогнала і плакала.

    Аналогічні показання дав суду свідок ОСОБА_21, який доповнив, що в той час, коли він з батьком вийшов на вулицю покурити, то першим направився до воріт і, не доходячи до них, побачив жінку в зігнутому положенні, якою виявилась ОСОБА_18 і яка, при ньому, впала на землю.

    Свідок ОСОБА_22 дала в суді показання про те, що 27 вересня 2009 року у вечірній час, вона з дитиною йшла до родичів в гості. Проходячи повз житловий будинок ОСОБА_4, біля воріт господарства ОСОБА_7, вона побачила ОСОБА_2, біля якої знаходилися ОСОБА_7 і ще якийсь хлопець. ОСОБА_2 була в збудженому стані, стогнала та плакала і, на прохання когось із присутніх, вона принесла здому заспокійливу таблетку для потерпілої. Коли потерпіла прийшла до свідомості, то чула від неї такі слова: «мене била, мене била». Тут же, зі слів ОСОБА_11 їй стало відомо, що ОСОБА_2 побила ОСОБА_4, однак потерпіла про це нічого не розповідала.

    Свідок ОСОБА_12 суду дала показання про те, що 27 вересня 2009 року, приблизно о 22 год., до неї додому прийшла сестра потерпілої ОСОБА_18 разом із сусідкою ОСОБА_14 і сказала, що ОСОБА_2 немає вдома і що вона мала йти  до ОСОБА_4 віднести якісь гроші. Після цього вони направилися до житлового будинку ОСОБА_4, де під парканом побачили ОСОБА_2, яка сиділа на стільчику і нічого не говорила. Біля потерпілої були декілька чоловіків і жінок, які надавали їй першу медичну допомогу. При них потерпіла стогнала і плакала, а через деякий час до них під’їхав автомобілем ОСОБА_5, який забрав ОСОБА_2 з собою. Про даний конфлікт їй нічого не відомо.

    Аналогічні показання дала суду свідок ОСОБА_14, яка доповнила, що коли вона на місці події запитала потерпілу, що сталося, то остання, плачучи, поскаржилась їй, що її побила ОСОБА_4

    Свідок ОСОБА_8 в суді ствердила, що 27 вересня 2009 року, приблизно о 23 год., до неї додому зателефонував ОСОБА_23 і ОСОБА_24, які повідомили, що ОСОБА_2, яка доводиться їй тіткою, лежить на вулиці під парканом, неподалік господарства ОСОБА_4 Вона з чоловіком поїхали своїм автомобілем до житлового будинку ОСОБА_4, де на вулиці, на стільчику сиділа ОСОБА_2, яка плакала і не могла нічого говорити. Декілька односельчан надавали потерпілій першу медичну допомогу і від них їй стало відомо, що між потерпілою і підсудною був конфлікт в процесі якого остання побила її тітку за якісь гроші. Від ОСОБА_2 їм також стало відомо, що її побила ОСОБА_4 Оскільки потерпіла дуже погано себе почувала і дуже боліла голова, то на слідуючий день вони госпіталізували ОСОБА_2 в Рожнятівську ЦРЛ. Ще в 2004 році нею були передані підсудній 1 000 доларів США за те, що остання дасть їм можливість користуватися належною їй земельною ділянкою, яка необхідна була їй під дорогу. Вважає, що 27 вересня 2009 року ОСОБА_4 передумала, щоб вона користувалася даною земельною ділянкою, а тому вирішила повернути гроші, але, як видно, повернула їх не їй, а ОСОБА_2, яка до цих грошей не мала ніякого відношення.

    Аналогічні показання дав суду ОСОБА_5 – рідний брат підсудної ОСОБА_4

    Свідок ОСОБА_10 дала суду показання, що 27 вересня 2009 року, приблизно о 18 год., вона разом зі своєю односельчанкою ОСОБА_9 знаходилися в житловому будинку ОСОБА_2, куди через декілька хвилин прийшла ОСОБА_4, яка в коридорі кинула гроші і залишила будинок. Вони з потерпілою стали збирати гроші, яких нарахували 1 000 доларів США. Після цього ОСОБА_2 взяла дану суму грошей і пішла до ОСОБА_4, щоб повернути їх, заявивши, що вона немає жодного відношення до цих грошей. Про конфлікт, який відбувся між підсудною та потерпілою, їй нічого не відомо.  

          Свідок ОСОБА_17 – лікар-невропатолог в суді ствердила, що вона знає ОСОБА_2, як хвору пацієнтку, яка поступила на стацлікування в Рожнятівську ЦРЛ 29 вересня 2009 року зі скаргами на головокружіння, рвоту, короткочасну втрату пам’яті. При цьому, потерпіла заявила їй, що 27 вересня 2009 року її побила односельчанка по прізвищу ОСОБА_4. Потерпіла проходила курс лікування з приводу черепно-мозкової травми. Потерпіла стверджувала про наявність у неї болючих місць в ділянках голови, які спричинила їй ОСОБА_4 Наявність у потерпілої дисциркуляторної, атеросклеротичної гіпертонічної енцефалопатії з вестибуло-атактичним синдромом не є причиною падіння ОСОБА_2, що мало місце 27 вересня 2009 року.

    Згідно висновку судово-медичної експертизи №137/1502/1249-Д-Е від 11 лютого 2010 року у ОСОБА_2 малась закрита черепно-мозкова травма зі струсом головного мозку, яка утворилася від дії тупого твердого предмета, могла утворитися як при нанесенні удару таким по голові, так і при ударі головою до такого, може відповідати терміну, 27 вересня 2009 року, і відноситься до легких тілесних ушкоджень, які викликали короткочасний розлад здоров’я (а.с.52,53).

      Аналізуючи та оцінюючи детально досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії підсудної ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.2 ст.125 КК України, оскільки вона умисно заподіяла потерпілій ОСОБА_2 легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад її здоров’я.

    При цьому, суд критично оцінює показання підсудної про те, що вона не заподіювала потерпілій жодних тілесних ушкоджень.

    По-перше, заперечення підсудною своєї вини спростовується суперечливими показаннями самої підсудної, яка в ході дослідчої перевірки дала працівникам Рожнятівського РВ УМВС пояснення про те, що 27 вересня 2009 року ОСОБА_2 принесла їй гроші, які кинула у коридорі, вдарила її палицею по голові і втекла з її подвір’я (а.с.22). Однак  в судовому засіданні підсудна не підтвердила такі дії потерпілої, як і не змогла пояснити зміну цих показань.

    По-друге, в судовому засіданні підсудна ствердила, що свідок ОСОБА_11 повідомила її про те, що ОСОБА_2 ходить по її подвір’ю, стукає у вікна і лякає дитину. Однак свідок ОСОБА_11 в суді вдруге спростувала такі показання підсудної.

    По-третє, неправдоподібними є і показання підсудної  і в тій частині, що 1 000 доларів США ніби-то передала ОСОБА_8 потерпілою, яка принесла їх до неї вечером 26 вересня 2009 року. Судом з показань потерпілої, свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_5 з достовірністю встановлено, що 1 000 доларів США були передані підсудній у 2004 році за те, що остання дасть можливість сімї ОСОБА_8 користуватися земельною ділянкою підсудної, яка буде влаштована під під’їздну дорогу. Передумавши, підсудна 27 вересня 2009 року повернула кошти не ОСОБА_8, а потерпілій ОСОБА_2, яка до цих грошей  ніякого відношення немала.

    По-четвертє, різноречивими є і показання підсудної в тій частині, коли вона повернулася із пасовища додому і побачила ОСОБА_2, яка сиділа на сходах. Так, в судовому засіданні 4 лютого 2010 року підсудна стверджувала, що вона, побачивши потерпілу на своїх сходах, запитала останню чого вона тут сидить і не отримавши від неї жодної відповіді зайшла в житловий будинок, де знаходилась приблизно одну годину. В судовому засіданні 8 жовтня 2010 року підсудна уже стверджувала, що ОСОБА_2 сиділа на сходах з палицею в руках, обзивала її нецензурними словами та погрожувала фізичною розправою, при цьому, замахувалась на неї палицею. Вона, в свою чергу, взагалі не говорила до потерпілої. В житловому будинку вона знаходилась до півгодини.

    Такі різноречиві пояснення та показання підсудної суд вважає  такими, що направлені на її ухилення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

    Крім того, такі суперечливі показання підсудної спростовуються послідовними показаннями потерпілої ОСОБА_2 в судових засіданнях про те, що саме підсудна нанесла їй удари в область голови та кинула її до землі, внаслідок чого вона отримала згадані вище тілесні ушкодження. Заслуговують  на увагу показання ОСОБА_2 про те, що вона, як жінка похилого віку, довіряла працівнику міліції при відібранні у неї заяви та пояснення, які не читала і в яких відсутні записи про те, що підсудна наносила їй удари по голові, а адвокат ОСОБА_3, готуючи скаргу від її імені тільки по відмовних матеріалах, допустився аналогічної помилки.

    Зі сторони потерпілої до підсудної заявлено цивільний позов про стягнення з останньої в її користь заподіяної матеріальної шкоди в сумі 624 грн. 92 коп. – понесених втрат на стацлікування та моральної шкоди в сумі 10 000 грн., яка виразилась в перенесенні і терпінні нею, людиною похилого віку, фізичного болю, перенесенні фізичних і моральних страждань та переживань внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень, погіршенні стану здоров’я, порушенні душевної рівноваги та сильних душевних хвилювань, пониженні працездатності. Крім того, просить стягнути з відповідачки і судові витрати по справі, які складають 700 грн. – витрати по оплаті праці адвоката.

    В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 позов підтримала у повному об’ємі.

    Відповідачка ОСОБА_4 позов не визнала з тих підстав, що вона не вчиняла жодного злочину по відношенню до ОСОБА_2, а тим більше не заподіяла позивачці жодних тілесних ушкоджень.

    Оскільки суд прийшов до висновку про винуватість підсудної у вчиненні даного злочину, тобто в умисному заподіянні потерпілій легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я, то з відповідачки в користь позивачки слід стягнути заподіяну матеріальну шкоду в сумі 624 грн. 92 коп., оскільки саме така сума підтверджується зібраними по справі доказами ( а.с.9) До задоволення підлягає і вимога позивачки про стягнення з відповідачки в її користь витрат по оплаті адвоката в сумі 700 грн., що підтверджується квитанціями адвоката ОСОБА_3 від 11 грудня 2009 року та 3 березня 2010 року (а.с.10,55).

    Що стосується відшкодування потерпілій моральної шкоди, то суд виходить з вимог ст.1167 ЦК України за змістом якої моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

    У відповідності до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї.

      Згідно п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначити залежно від  характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат і з урахуванням інших обставин. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості і справедливості.

    Виходячи з вищевикладеного суд погоджується з обґрунтуванням, викладеним позивачкою у позовній заяві щодо моральної шкоди, а вирішуючи питання про розмір відшкодування моральної шкоди, враховує характер, обсяг, тривалість фізичних і моральних страждань потерпілої, характер діяння та обставини скоєння злочину, істотність і наслідки вимушених змін у життєвих стосунках потерпілої, а також майновий стан підсудної. При таких обставинах суд вважає, що позов про стягнення моральної шкоди підлягає до часткового задоволення.

Призначаючи покарання підсудній ОСОБА_4 суд, у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставин, які пом’якшують чи обтяжують покарання підсудній, судом не встановлено.

Призначаючи покарання підсудній суд враховує обставини вчиненого нею злочину, особу підсудної, що вона до кримінальної відповідальності притягується вперше, позитивно характеризується за місцем праці та проживання, а тому вважає за необхідне призначити їй покарання у виді штрафу, в межах санкції ч.2 ст.125 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324, 327  КПК України, суд -

засудив:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 (одна тисяча) грн.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити засудженій попередньо обраний – перебування на підписці про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2: 624 (шістсот двадцять чотири) грн. 92 коп. заподіяної матеріальної шкоди; 4 000 (чотири тисячі) грн. заподіяної моральної шкоди та 700 (сімсот) грн. – витрати по оплаті праці адвоката.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Рожнятівський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

 Суддя (підпис):

З оригіналом вірно

Голова Рожнятівського районного суду                                                  В.В. Витвицький