Справа № 2-1085/2010р.

  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 жовтня 2010 року                                 Київський районний суд м. Одеси

в складі: головуючого судді Бжассо Н.В.

при секретарі Марінгос І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Морський транспортний банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з позовною заявою в якій після уточнення позовних вимог просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів  на їх користь прострочену заборгованість за кредитом та відсотками за кредитним договором № 181/R в сумі 166 845,51 доларів США, заборгованість за пенею та штрафом в сумі 330 561,85 грн., а також судові витрати.

        В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити.

        Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково вказуючи, що в заставу банку було передано земельну ділянку загальною площею 0,100 га, яка розташована АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1  З 10.01.2007р. ОСОБА_1 погасила: кредит – 29 967 доларів США; відсотків – 42 290,65 доларів США. В березні 2009 року попала в скрутне матеріальне становище і не могла сплачувати кредит. 02.04.2009р. і 18.11.2009р. вона зверталася до банку з пропозицією прийняти земельну ділянку за рахунок погашення обов’язків. Банк не заперечував проти цього але до теперішнього часу угода не укладена. ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_1, яка в 2009 році залишилась без роботи і будь-яких інших доходів, сама утримує неповнолітню дитину. Вважають, що нарахування відсотків, штрафу і пені є незаконними, просять в цій частині позов не задовольняти.

        Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

        Як встановлено у судовому засіданні, 10 січня 2007 року між ВАТ «Морський транспортний банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №  181/R згідно з яким Банк надав останній кредитні кошти шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний (валютний) рахунок з 10 січня 2007р. і терміном погашення по 10 січня 2012 року включно, у вигляді не поновлювальної лінії у сумі 171 315 доларів США на придбання нерухомості у сумі 170 000 доларів США, а також у сумі 1 315 доларів США на сплату страхових платежів зі сплатою за користування відсотків у розмірі 14,5% річних.

        Згідно з умовами Кредитного договору позичальник зобов’язався на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в договорі, повернути банку кредит, сплатити відсотки за користуванням кредитом, а також сплатити комісії, пені та штрафи, що передбачені умовами договору, а також здійснювати погашення заборгованості. Однак ОСОБА_1 встановлені Договором терміни повернення кредиту та терміни сплати відсотків за кредит не дотримується.    

        Наданий відповідачу ОСОБА_1 кредит забезпечений іпотекою нерухомого майна, а саме земельної ділянки, загальною площею 0,100 га, яка розташована АДРЕСА_1 про що 01 лютого 2007 року укладено договір іпотеки, а також порукою ОСОБА_2 про що 10.01.2007р. укладено договір поруки № 252r. Згідно з пунктом 1.2 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за невиконання зобов’язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків, комісій, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.    

        Відповідно до ч.1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

        Станом на 22.02.2010р. прострочена заборгованість за кредитним договором складає: 141 348 доларів США – заборгованість за кредитом; 25 497,51 доларів США – заборгованість по відсоткам; 290 775,38 грн. – заборгованість за пенею; 39 786,47 грн. – штраф за невиконання зобов’язань, а всього 166 845 доларів США і 330 561,85 грн.

        Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Так, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

        Таким чином, суд, враховуючи спеціальну позовну давність, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення пені та штрафу за несвоєчасне виконання зобов’язань у межах одного року, а саме: пеня за неповернення кредиту – 19092,44 грн.; пеня за не оплату відсотків – 80 891,94 грн.; штраф – 58 668,65 грн., а всього 158 653,02 грн.

        Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

        Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання,  відповідно до ч. 3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання  за кожен день прострочення виконання.

        Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

        Зібрані у справі докази та їх належна правова оцінка вказують на наявність підстав для задоволення вимог Відкритого акціонерного товариства «Морський транспортний банк».

        Вирішуючи даний позов, суд враховує вимоги ст. 88 ЦПК України, а саме, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином стягненню підлягає судовий збір у розмірі 1700 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

        Керуючись ст. ст. 10, 60, 208, 209, 212-215  ЦПК України, ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258, ст. ст. 525, 526, 554, 549, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

        Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Морський транспортний банк» - задовольнити частково.

        Стягнути з  ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Відкритого акціонерного товариства «Морський транспортний банк» заборгованість за кредитним договором № 181/R у сумі 166 845 ( сто шістдесят шість тисяч вісімсот сорок п’ять) доларів США 51 цент, що еквівалентно на момент ухвалення рішення 1 319 731 ( одному мільйону триста дев’ятнадцяти тисячам сімсот тридцять однієї) грн. 30 копійкам.

        Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Відкритого акціонерного товариства «Морський транспортний банк» заборгованість за пенею та штрафом у розмірі 158 653 (сто п’ятдесят вісім тисяч шістсот п’ятдесят три)  грн. 02 копійки.

        Стягнути з  ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь Відкритого акціонерного товариства «Морський транспортний банк» судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на сплату ІТЗ у розмірі 120 грн.

        В інший частині позову – відмовити.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеський області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя                                                                                             Н.В.Бжассо