РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" серпня 2006 р. | Справа № 8/149-2060 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Жук Г.А.
Розглянув справу
за позовом Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, 46000
до відповідачів: 1. Унітарного приватного підприємства "Укртехмаш", вул. Тролейбусна, 16, м. Тернопіль, 46000;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Тютюн", вул. Бодівська, 47, м. Тернопіль, 46000
про визнання недійсним господарського зобов’язання, яке виникло між УПП „Укртехмаш” та ТОВ „Поділля - Тютюн”, м. Тернопіль на підставі договору купівлі-продажу від 14 липня 2005 року; стягнення з ТОВ „Поділля - Тютюн” в дохід Державного бюджету автомобіля Мерседес Бенц 413 Д СDІ 2000року, що одержаний за оспорюваним договором.
За участю представників сторін:
позивача: заступник начальника юридичного відділу Ткач І.Я., довіреність №22350/710-015 від 13.047.06р.;
відповідача 1: не з'явився;
відповідача 2: Притула В.Д., довіреність №171 від 02.08.2006року; Сталенний Ю.М., довіреність №102 від 05.05.06р.
В судовому засіданні представникам сторін роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22,81-1 Господарського процесуального кодексу України.
За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Суть справи:
Тернопільська об’єднана державна податкова інспекція, м. Тернопіль звернулася до господарського суду з позовом до Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш”, вул. Тролейбусна,16, м.Тернопіль; Товариства з обмеженою відповідальністю „Поділля - Тютюн”, м. Тернопіль про визнання недійсним господарського зобов’язання, яке виникло між УПП „Укртехмаш” та ТОВ „Поділля - Тютюн”, м. Тернопіль на підставі договору купівлі-продажу від 14 липня 2005 року; стягнення з ТОВ „Поділля - Тютюн” в дохід державного бюджету автомобіля Мерседес Бенц 413 Д СDІ 2000року, що одержаний за оспорюваним договором.
В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримано в повному обсязі. На думку податкового органу, оспорюване господарське зобов'язання суперечить інтересам держави, укладене за наявності умислу на ухилення від сплати податків зі сторони відповідача –1, а тому його слід визнати недійсним із застосуванням наслідків, передбачених Господарським кодексом України.
У відзиві на позов та згідно з поясненнями повноважних представників, відповідач - 2 проти позовних вимог заперечив, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими.
Представник відповідача 1 в судові засідання не з'являвся, відзиву на позов не представив, хоча про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64, 77 ГПК України.
Розгляд справи судом неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах.Строк вирішення спору було продовжено в порядку, передбаченому ч. 3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи позивача, заперечення відповідача №2, оцінивши представлені докази в їх сукупності господарський суд встановив :
Унітарне приватне підприємство "Укртехмаш" (відповідач 1 у справі), зареєстроване як юридична особа та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України із присвоєнням ідентифікаційного коду 33011784 згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 16.06.2004 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Поділля - Тютюн" (відповідач 2 у справі), зареєстроване Торгово - реєстраційною палатою Тернопільської міської Ради народних депутатів від 07.12.1999 року за №25349301ю0010381, за ідентифікаційним кодом 30622532.
Посадовими особами контролюючого органу, проведено виїзну планову документальну перевірку дотримання ТОВ „Поділля - Тютюн" вимог податкового та валютного законодавства, за період з 01.01.2005 р. - 31.12.2005 року, результати якої оформлені актом від 30.03.2006 року №2941/23-422/30622532;
За наслідками дослідження представлених платником податків документів, державними податковими інспекторами встановлено, що згідно з договором купівлі –продажу від 14.07.2005 року, Товариство з обмеженою відповідальністю „Поділля - Тютюн" (відповідач 2) купило, а Унітарне приватне підприємство „Укртехмаш" (відповідач 1) продало транспортний засіб - автомобіль Мерседес Бенц 413 CDI шасі №WDB9046131R164839, 2000 року випуску, номерний знак ВО 3472 АВ за ціною 125000,00 грн., в т.ч. ПДВ 20833 грн.
Укладення даного правочину здійснено на біржі, членом Західно - Української Товарної Біржі, приватним підприємцем Чистою Вікторією Любомирівною, що діяла в інтересах Унітарного приватного підприємства „Укртехмаш" на підставі договору - доручення № 466 від 14 липня 2005 року та членом цієї ж біржі брокерською конторою ТОВ „Дім" в особі брокера Стойко Юлії Ігорівни, що діяла в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю „Поділля -Тютюн" на підставі договору - доручення №466 від 14 липня 2005 року.
Наведена угода зареєстрована на Західно - Українській Товарній Біржі, про що в свідоцтві про реєстрацію зроблено відповідний запис. При цьому, як свідчить посвідчувальний напис на тексті угоди „особу громадян, які підписали договір встановлено, їх дієздатність, а також правоздатність перевірено". В межах виконання вказаної угоди УПП „Укртехмаш” виписав видаткову накладну № 895875 від 14.07.2005 року, податкову накладну № 1407-02 від 14.07.2005 року на суму 125000,00грн., де окремо зазначено суму ПДВ -20833,00грн.
Розрахунки за придбаний транспортний засіб проведені покупцем в повному обсязі, згідно платіжних доручень №2527 від 18 липня 2005 року, №2395 від 09 серпня 2005 року, №2399 від 10 серпня 2005 року, №2413 від 11 серпня 2005 року. 15.07.2005 року автомобіль зареєстровано у МРЕВ ДАІ УМВС України за ТОВ «Поділля-тютюн»та видано свідоцтво про реєстрацію. Автомобіль введено в експлуатацію бухгалтерією ТОВ «Поділля -тютюн» 20.07.205 року, про що свідчить картка рахунку:10 «Основні засоби»за період з 01.07.2005 року по 31.03.2006 року.
Вважаючи дану угоду такою, що суперечить інтересам держави та суспільства, контролюючий орган звернувся із відповідним позовом до суду про визнання її недійсною.
Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача -2 у засіданні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Статтею 65 Господарського кодексу України визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу; власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів; для керівництва господарською діяльністю підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства; керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.
Відповідно до ч.4 ст.63 Господарського кодексу України унітарне підприємство - це підприємство, яке створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об'єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.
Відповідно до установчих документів УПП „Укртехмаш” власник та керівник зазначеного підприємства є однією і тією ж особою - Гнатюк Михайло Євгенович.
Згідно довідки Скалатської міської Ради народних депутатів Підволочиського району Гнатюк Михайло Євгенович помер, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний запис №20 від 12.07.2005 року.
У зв'язку із смертю засновника та директора УПП „Укртехмаш" Гнатюка Михайла Євгеновича, про що свідчить довідка видана виконкомом Скалатської міської ради №1553 від 08.12.2005 року припинено право управління та власності даного підприємства.
Згідно п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. № 165 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за № 233/2037 (з послідуючими змінами та доповненнями, надалі –Порядок), всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.
Із податкової накладної №1407-02 від 14 липня 205 року слідує, що остання підписана Гнатюком М.Є., однак зважаючи на те, що Гнатюк Михайло Євгенович помер 12.07.2005 року, підписання ним будь-яких документів не вбачається за можливе. З огляду на викладене та приписи підпункту 7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” суд вважає обґрунтованими висновки податкового органу, про те що сума податку на додану вартість в розмірі 20 833 грн. 33 коп. згідно із вказаної вище податкової накладної не підлягала включенню відповідачем -2 до податкового кредиту у декларації з ПДВ.
Поряд із цим суд враховує, що згідно до статті 15 Закону України „Про товарну біржу”, біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності наступних умов: якщо вона являє собою купівлю-продаж товарів, допущених до обігу на товарній біржі; якщо її учасниками є члени біржі; якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Як свідчать матеріали справи, вимоги наведеної законодавчої норми при укладені оспорюваного правочину дотримані. Таким чином, відповідач –2 уклавши на товарній біржі оспорюваний договір купівлі –продажу із відповідачем -1, за дорученням якого діяв член біржі приватний підприємець Чиста В.Л., перевіривши документи що засвідчували право власності Продавця на транспортний засіб, передбачені Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. № 1388 (свідоцтво про реєстрацію серії РВС №320577 видане МРЕВ ДАІ УМВС м. Тернополя 13.07.2005 року) провівши в повному обсязі розрахунки за придбаний транспортний засіб, являється добросовісним набувачем, а тому в силу статті 330 Цивільного кодексу України, товариству з обмеженою відповідальністю „Поділля –Тютюн” належить право власності на майно придбане за договором купівлі –продажу від 14.07.2005 року. При цьому згідно з наведеною вище нормою ЦК України, дане майно у добросовісного набувача витребуване бути не може, а тому, зважаючи, що у відповідача-2 були наявними в повному обсязі відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, що підтверджують понесені платником податків витрати, то в силу п.5.2 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” вони підлягають віднесенню до складу валових.
Системний аналіз законодавства, що регламентує спірні правовідносини, дає підстави стверджувати, що наявність умислу у сторін (або однієї із сторін) угоди означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваної угоди і суперечність її мети інтересам держави та суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору.
Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Оскільки, власник і директор підприємства Гнатюк Михайло Євгенович участі у фінансово - господарській діяльності УПП „Укртехмаш” на час здійснення спірної господарської операції не брав, не уповноважував на підписання договору купівлі –продажу іншу особу, не підписував накладної, податкової накладної, згідно якої сформовано податковий кредит відповідача-2, а від його імені первинні бухгалтерські документи та документи податкової звітності - підписано невідомою особою, що свідчить про умисел зі сторони відповідача-1 на укладення угоди, що суперечить інтересам держави, який направлений на безпідставне отримання прибутків (доходу) та ухилення від сплати податків, обов'язкових платежів до бюджету та до державних цільових фондів від результатів своєї діяльності, а відтак все одержане відповідачем -1 за угодою підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України. Застосовуючи дані наслідки, суд враховує, що Пленум Верховного Суду України в п. 6 постанови від 28 квітня 1978 р. № 3 з наступними змінами "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" роз'яснив, що до таких угод належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою тощо. При цьому у пункті 8 даної Постанови констатовано, що якщо така угода була укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, відповідні наслідки застосовуються до сторони, яка діяла умисно. У тих випадках, коли сторона діяла умисно в угоді, що укладалася з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, суд все належне з неї другій стороні у відшкодування одержаного звертає в доход держави (п.17 Постанови).
Судові витрати, згідно вимог ст. ст. 44-49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України із відповідача -1 по справі.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4-3,33,43,44,49,64,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним господарського зобов’язання, яке виникло між УПП „Укртехмаш” та ТОВ „Поділля - Тютюн”, м. Тернопіль на підставі договору купівлі-продажу від 14 липня 2005 року.
3. Стягнути з Унітарного приватного підприємства "Укртехмаш", вул. Тролейбусна, 16, м. Тернопіль, 46000, ідентифікаційний код № 33011784, в дохід Державного бюджету України 125 000 грн. одержаних за договором купівлі - продажу від 14 липня 2005 року.
4. Відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПоділляТютюн»в дохід Державного бюджету автомобіля Мерседес Бенц 413 Д СDІ 2000року, що одержаний за оспорюваним договором.
5. Стягнути з Унітарного приватного підприємства "Укртехмаш", вул. Тролейбусна, 16, м. Тернопіль, 46000, ідентифікаційний код № 33011784, - 85 грн. державного мита в доход Державного бюджету України.
6. Стягнути з Унітарного приватного підприємства "Укртехмаш", вул. Тролейбусна, 16, м. Тернопіль, 46000 (ідентифікаційний код № 33011784) 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь Державного підприємства "Судовий інформаційний центр", 03057, м. Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у ВАТ "Банк Універсальний", м. Львів, МФО 325707, код 30045370).
7. Направити в прокуратуру тернопільської області інформацію по факту порушень встановлених при підписанні спірного договору.
8. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
9. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.
10. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.
Рішення підписано __03 вересня 2006 року _
Суддя Г.А. Жук