Судове рішення #1164684111

Справа № 128/37/24


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


23 травня 2024 року                                                                 м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шевчук Л.П.,

при секретарі судового засідання Ружицькій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Вінницької районної державної нотаріальної контори, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в:


ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Вороновицької селищної ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Вінницької районної державної нотаріальної контори, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

У позовній заяві викладено наступну позицію.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача – ОСОБА_2 . Постановою державного нотаріуса від 31.08.2023 №1305/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у зв`язку із відсутністю факту прийняття спадщини та факту родинних відносин зі спадкодавцем, як між сином та матір`ю.

Так, відповідно до свідоцтва про народження позивача, що видане 22.12.1949 міським РАЦС м. Гірник Узбецької РСР у відомостях про матір значиться – ОСОБА_3 . Після народження ОСОБА_4 його батьками було укладено шлюб, внаслідок чого ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_5 . Проте, у позивача відсутня інформація про укладений його батьками шлюб. Водночас, з відповіді Відділу ДРАЦС у Вінницькій області №5267-8.2-38 від 13.07.2023 вбачається, що в архівах відділів ДРАЦС Вінницької області та за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян відсутній актовий запис про шлюб на гр. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Факт родинних відносин позивача із ОСОБА_2 доводиться Актом обстеження фактичного місця проживання від 07.08.2023 №44/01.16/23. Даний факт також можуть підтвердити сусіди ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ..

Окрім того, спадкодавцю ОСОБА_2 на праві власності належить квартира в АДРЕСА_1 .

Таким чином, враховуючи те, що позивач не може в позасудовому порядку встановити факт родинних відносин, факт постійного проживання на час смерті разом зі спадкодавцем, він позбавлений можливості оформити свої спадкові права після смерті матері ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі вищевикладеного позивач просить: встановити факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 була його матір`ю; встановити факт його постійного проживання разом із ОСОБА_2 на час її смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 в АДРЕСА_1 ; визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2 . Судові витрати залишити за позивачем.

Ухвалою суду від 09.01.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , розгляд якої вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання (а.с. 35).

Ухвалою суду від 27.02.2024 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 49).

В судовому засіданні 27.03.2024 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Куций К.С. у вступному слові підтримав позовні вимоги позивача за викладених у позовній заяві обставин, просив позов ОСОБА_1 задоволити.

Також, в судовому засіданні 27.03.2024 було допитано свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , яку надали суду наступні покази.

Так, свідок ОСОБА_8 суду показала, що вона з 1980 року проживає у будинку АДРЕСА_3 та є сусідкою позивача. Даний будинок раніше функціонував як дитячий садочок, а коли побудували новий дитячий садочок, то це приміщення переобладнали в житловий будинок. Свідок разом із матір`ю позивача працювали у дитячому садочку та вони також отримали квартиру в даному будинку. Спочатку в даній квартирі проживали позивач, його мати та батько і сестра. Згодом батько і сестра позивача померли. Станом на час смерті матері позивача в 2011 році в даній квартирі проживали лише позивач і його мати. Коли мати померла, то позивач здійснив її поховання. Після смерті матері в даній квартирі ніхто не проживає, вони віддали їй ключі від квартири, що б вона її доглядала.

Свідок ОСОБА_9 суду показала, що у дворі даного будинку вона проживає з 1979 року, а з 2000 року вже проживає безпосередньо у даному будинку. Її квартира по сусідству із квартирою позивача, через стіну. З 2000 року в даній квартирі проживав позивач ОСОБА_1 разом із матір`ю. Також свідок вказала, що у позивача ОСОБА_1 є сім`я, він працював у м. Гасин і поки мати була здорова, то він відвідував її кожну суботу та неділю, а коли мати захворіла, то він переїхав проживати разом із матір`ю та доглядав її аж до її смерті. Поховання матері також здійснив позивач. На даний час в квартирі ніхто не проживає.

В судове засідання, яке призначено на 16.05.2024 позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Куций К.С. не з`явилися, представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити його відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити в повному обсязі (а.с. 63).

Представник відповідача Вороновицької селищної ради в судове засідання не з`явився, від селищного голови ОСОБА_11 до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника селищної ради, позовні вимоги визнає та не заперечує щодо їх задоволення (а.с. 60).

Представник третьої особи Вінницької районної державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, від завідувача ОСОБА_12 до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника третьої особи, при вирішенні спору покладається на розсуд суду (а.с. 42).

Підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 223 ЦПК України не вбачається, нез`явлення учасників справи не перешкоджає вирішенню спору, а відтак судом ухвалено проводити судове засідання у їх відсутність.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу проводиться судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши письмові заяви по суті, а також пояснення, що надані представником позивача та покази свідків у судовому засіданні 27.03.2024, з`ясувавши дійсні обставини справи в їх сукупності, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що відповідно до копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Гірник Ташкент, зареєстрований 25.03.1996 в АДРЕСА_4 (а.с. 6).

Згідно копії свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 (а.с. 19) ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьками вказані ОСОБА_6 та ОСОБА_3 (а.с. 7).

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 8) вбачається, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 93 років в смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області.

Відповідно до листа Відділу ДРАЦС у Вінницькій області Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) №5267-8.2-38 від 13.07.2023 (а.с. 10) в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану Вінницької області ЦМУМЮ (м.Київ) та за відомостями Державного реєстру актів цивільного стану громадян відсутній актовий запис про шлюб гр.. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно копії свідоцтва про право власності на житло від 26.05.1994 ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_5 , що складає 3/50 частки. Право власності 30.05.1994 зареєстровано в КП «ВООБТІ» (а.с. 13).

Відповідно до копії довідки КП «ВООБТІ» №77 від 22.11.2023 (а.с. 14) право власності на квартиру АДРЕСА_5 зареєстровано в КП «ВООБТІ» за ОСОБА_2 ; відповідно до рішення 30 сесії 8 скликання Вороновицької селищної ради №3619 від 12.05.2022 вулицю Гагаріна перейменовано на АДРЕСА_6 .

На а.с. 15-19 міститься копія технічного паспорта від 06.10.2023 на квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 39,6 кв.м, житловою площею 30,5 кв.м.

Відповідно до копії звіту про оцінку квартири АДРЕСА_2 її вартість станом на 28.12.2023 становить 82 566,00 грн. (а.с. 23-27).

З копії Акту №44/01.16/23 від 07.08.2023 (а.с. 11) вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований по АДРЕСА_7 , фактично проживав разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_5 .

Згідно копії довідки ЦНАП при виконавчому комітеті Вороновицької селищної ради №08-40/89 від 28.08.2023 (а.с. 12) ОСОБА_2 , 1918 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована на день смерті за адресою: АДРЕСА_5 . Інформація щодо зареєстрованих осіб разом із померлою на день її смерті відсутня в реєстрі територіальної громади смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області.

Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Вороновицької селищної ради №704 від 13.12.2023 (а.с. 20) та Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (а.с. 21) змінено поштову адресу квартирі АДРЕСА_5 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 , на адресу: АДРЕСА_1

Згідно листа Вінницької районної нотаріальної контори №68/01-16 від 24.01.2024 (а.с. 41) спадкоємці померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 до нотаріальної контори та приватних нотаріусів по питанню відкриття спадщини не зверталися, спадкова справа не заводилася, інформація надана на підставі Спадкового реєстру.

Постановою державного нотаріуса Вінницького районної державної нотаріальної контори Каблучко Ю.В. №1305/02-31 від 31.08.2023 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , оскільки ним не подана заява про прийняття спадщини у визначений законом строк, не надано рішення суду про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини або рішення суду, що підтверджує факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а також не підтверджено факт родинних відносин зі спадкодавцем, як між сином та матір`ю (а.с. 9).

Оцінюючи вищеперераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд згідно з положеннями статей 77, 78, 79, 80 цього ж Кодексу вважає прийняті судом до уваги докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, судом встановлено, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та якій на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26.05.1994, належить квартира АДРЕСА_2 . Позивач прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_2 відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не заявив про відмову від неї. Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2 відсутні. Однак через те, що позивач не може документально підтвердити факт родинних відносин зі своєю матір`ю – спадкодавцем ОСОБА_13 , він позбавлений можливості оформити свої спадкові права після смерті матері, про що нотаріусом видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Тобто, вирішити дане питання, окрім як в судовому порядку, позивач позбавлений можливості, його право на спадщину порушене та підлягає захисту. Право власності на квартиру виникло у спадкодавця у порядку встановленому законом та на підставі відповідного правовстановлюючого документу, а тому може бути об`єктом спадкування.

Із встановлених обставин випливає, що між сторонами виникли правовідносини спадкування за законом, що регулюються Цивільним Кодексом України, які застосував суд при вирішенні справи та на які посилався позивач.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої–п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За загальним правилом, визначеним частиною першою статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які прийняли спадщину, законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268 ЦК України є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.

Так, частиною першою статті 29 ЦК України визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Положення статті 29 ЦК України не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Зазначена норма відображає загальний принцип недискримінації за ознакою наявності чи відсутності реєстрації місця проживання чи місця перебування особи.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною 3 статті 1268 ЦК України, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем, та оцінені судом.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 484/747/17 та від 14.02.2024 у справі 615/1488/20.

Відповідно до п. 1 ч.1, ч. 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки є обґрунтованими, доведеними позивачем, відповідають матеріальному закону, визнані відповідачем, і це визнання не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, викладені у позові обставини знайшли своє підтвердження. Судом не встановлено порушення права інших осіб при визнанні права власності на квартиру за позивачем, що належить померлій ОСОБА_2 та підтверджено факти родинних відносин і постійного проживання позивача разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Сплачений позивачем при зверненні до суду із даним позовом судовий збір слід залишити за ним, відповідного висловленої у позовній заяві позиції (а.с. 5).

Відповідно до ст.ст. 25, 1216, 1217, 1218, 1221, 1222, 1223, 1225, 1261, 1268, 1269, 1273, 1274, 1275 ЦК України, керуючись, ст.ст. 1, 10, 76-80, 89, 258, 259, 263-265, 273, 293-294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:


Позов ОСОБА_1 до Вороновицької селищної ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Вінницької районної державної нотаріальної контори, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, про визнання права власності в порядку спадкування за законом- задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 (4).

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати залишити за позивачем ОСОБА_1 ..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.


Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , мешканець АДРЕСА_4 ;

Відповідач – Вороновицька селищна рада, адреса: смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області, вул. Козацький шлях, 60, код ЄДРПОУ 04326069;

Третя особа – Вінницька районна державна нотаріальна контора, адреса: м. Вінниця, вул. Винниченка, 29, код ЄДРПОУ 05465940.




Суддя Л.П. Шевчук













  • Номер: 2/128/16/24
  • Опис: про встановлення фактів та визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 128/37/24
  • Суд: Вінницький районний суд Вінницької області
  • Суддя: Шевчук Л.П.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.01.2024
  • Дата етапу: 02.01.2024
  • Номер: 2/128/16/24
  • Опис: про встановлення фактів та визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 128/37/24
  • Суд: Вінницький районний суд Вінницької області
  • Суддя: Шевчук Л.П.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено до судового розгляду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.01.2024
  • Дата етапу: 09.01.2024
  • Номер: 2/128/16/24
  • Опис: про встановлення фактів та визнання права власності на спадкове майно у порядку спадкування за законом
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 128/37/24
  • Суд: Вінницький районний суд Вінницької області
  • Суддя: Шевчук Л.П.
  • Результати справи: заяву задоволено повністю
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.01.2024
  • Дата етапу: 23.05.2024
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація