Справа №2- 864/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 25 жовтня 2010 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого –           судді Фетісової Т.Л.

при секретарі -          Заруба Н.М. , Івлєвій С.М.

розглянувши у   відкритому   судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Білозірської сільської ради  Черкаського району  про  визнання права власності на спадкове майно  ,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася   до суду з позовною заявою до ОСОБА_2   , Білозірської сільської ради  Черкаського району  про  визнання права власності на спадкове майно .

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1  вказує, що  ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 у віці 78 років . Після його смерті  відкрилась спадщина у вигляді легкового автомобіля марки ВАЗ-2102 , 1991 року випуску та  Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги по закону після смерті ОСОБА_3  є ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_2. 29 червня 1999 року  померлий склав заповіт відповідно до якого все належне йому на день смерті майно  заповів ОСОБА_2  Але заповітом померлого не врахована  ст..1241 ЦК України про право на обов’язкову частку. ОСОБА_4 на день смерті ОСОБА_3 була непрацездатною вдовою , а тому мала право на обов’язкову частку. Крім того, 15 травня 1990 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4  визначили , що кожному із них належить Ѕ частина домоволодіння , яке відноситься до спадкового майна  після смерті ОСОБА_3 Отже із спадкового майна  повинна бути відрахована ще обов’язкова частка на користь ОСОБА_4 Обов’язкову частку , яка складається із 1/6  частини права власності на автомобіль та 1/12 частина домоволодіння  ОСОБА_4 прийняла.  Вона постійно проживала разом із спадкодавцем  на час відкриття  спадщини , не заявила про відмову від спадщини , та прийняла свою частку спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_2  ОСОБА_4 померла у віці 81 рік. Єдиною її спадкоємицею залишилася племінниця -  позивач ОСОБА_1 Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді 1/6  частини права власності на автомобіль марки ВАЗ-2102 , 1991 року випуску та 1/12 частина домоволодіння АДРЕСА_1. Оскільки ОСОБА_4 за життя не встигла належним чином  оформити право власності на обов’язкову частку у спадщині  після смерті ОСОБА_3  на право власності  на Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1, позивач не може отримати спадщину через нотаріальну конторі ,тому  вимушена звернутися з позовом до суду, просить  визнати за  нею права власності на  7/12 частин домоволодіння АДРЕСА_1 та право власності на  1/6  частини  легкового автомобілю марки ВАЗ-2102 , 1991 року випуску, що належав ОСОБА_3.

В ході судового розгляду  , позивач ОСОБА_1 позовні вимоги збільшила та просила  суд  встановити факт  родинних відносин  між нею - ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_4 . При цьому вказала , що ОСОБА_4  є  рідною тіткою по батьковій лінії (сестрою її батька). Документи які  б могли це підтвердити втрачені, але дані родинні відносини можуть бути підтверджені показами свідків. Просить визнати  її ОСОБА_1 спадкоємицею п’ятої черги за законом . Визнати за  нею права власності  на право власності 7/12 частин домоволодіння АДРЕСА_1 та на  1/6  частини  легкового автомобілю марки ВАЗ-2102 , 1991 року випуску, що належав ОСОБА_3 .

Відповідачка ОСОБА_2. позовні вимоги  ОСОБА_1 визнала частково , в частині встановлення факту родинних відносин між нею - ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_4 , щодо іншої частини вимоги – заперечувала категорично вказуючи на те , що її покійний батько залишив згідно до заповіту  все своє майно їй, як доньці  , а дане домоволодіння належало  лише йому , так як було набуте ще до шлюбу з ОСОБА_4, з її маті»ю.

Відповідач - Білозірська сільська  надіслала суду письмову заяву , в якій просить справу розглянути без участі представника  сільради.

      Суд , заслухавши пояснення   сторін ,  їх представників  ,   свідків ,   вивчивши  матеріали справи  та дослідивши докази , надані  сторонами по справі  ,  прийшов до наступних висновків.

 Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3     після його смерті  відкрилась спадщина у вигляді легкового автомобіля марки ВАЗ-2102 , 1991 року випуску та  Ѕ частину домоволодіння АДРЕСА_1.

29 червня 1999 року   ОСОБА_3 склав заповіт відповідно до якого все належне йому на день смерті майно  заповів доньці - ОСОБА_2

15 травня 1990 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4  визначили , що кожному із них належить Ѕ частина домоволодіння АДРЕСА_1 , яке відноситься до спадкового майна  після смерті ОСОБА_3

 Також судом встановлено , що спадкоємцями першої черги по закону після смерті ОСОБА_3  були є ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_2, у разі відсутності  заповіту.

29 червня 1999 року   ОСОБА_3 склав заповіт відповідно до якого все належне йому на день смерті майно  заповів доньці - ОСОБА_2

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла  ОСОБА_4 у віці 81 рік.

Вказані обставини підтверджуються копією заповіту  ,   свідоцтвами про право власності , свідоцтвами про смерть, про одруження   та не заперечуються сторонами.

 У судовому засіданні достовірно встановлено  , що дійсно ОСОБА_4   за життя була   рідною тіткою по батьковій лінії (сестрою її батька) позивачки ОСОБА_1 Даний факт , що підтвердили  допитані судом свідки  ОСОБА_7 та ОСОБА_8  , не заперечувала проти цього   і відповідачка по справі  ОСОБА_2

Тому,  у суду є  обґрунтовані підстави  щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині  встановлення факту її родинних відносин з померлою ОСОБА_4 та визнання позивачки  спадкоємицею  п’ятої черги за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

  Крім того ,  у судовому засіданні достовірно встановлено той факт, що ОСОБА_4 померла до  спливу шестимісячного строку на прийняття  спадщини  після смерті  ОСОБА_3

Правило, згідно з яким відбувається  спадкування у випадку  , коли особа , закликана до спадкування , померла не встигнувши  висловити  свою волю  на прийняття  чи на відмову  від прийняття спадщини , регулюється  ст. 1276 ЦК України є перехід права на прийняття спадщини (спадкова  трансмісія ).

У таких випадках  право спадкоємця на прийняття спадщини  або право відмовитися від прийняття  її переходить до його власних спадкоємців .  

  Та вказаною нормою права  закріплено також те  , що  право на прийняття обов’язкової  частки у спадщині  після смерті цих осіб припиняється  і не переходить  до їхніх власних спадкоємців  від трансмітента  до  його  спадкоємців  за правилами спадкової трансмісії.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.  Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про відмову у прийнятті  спадщини, він вважається таким, що  прийняв її (ст. 1272 ЦК України).

 Таким чином , ст. 1268 ЦК України  встановлює лише презумпцію   «автоматичного» прийняття спадщини  , що може бути спростовано  поданням заяви про відмову  в прийнятті  , чи  анулюванням  заяви про прийняття спадщини в межах строку на прийняття спадщини .  Тобто спадкоємець  , який помер до закінчення  строку на прийняття спадщини  , на підставі чинного законодавства , може вважатися лише  потенційним спадкоємцем  ,а не суб’єктом , який вже реалізував належне йому  право на спадкування  , лише внаслідок спільного проживання  зі спадкодавцем.

Тим більше , що   згідно до вимог ст..1299 ЦК України  , коли до складу  спадщини  входить  нерухоме майно , право власності  на нього переходить  до спадкоємця з часу  державної реєстрації  прав на нього.

  Проаналізувавши вищевикладене , суд приходить до висновку про те ,що  в задоволенні вимог позивачки щодо  визнання за  нею права власності  на право власності 7/12 частин домоволодіння АДРЕСА_1 та на  1/6  частини  легкового автомобілю марки ВАЗ-2102 , 1991 року випуску, що належав ОСОБА_3 , має бути відмовлено, а визнано за позивачкою лише право власності на  6/12 = 1/2 частин домоволодіння АДРЕСА_1 , як за спадкоємицею 5 черги за законом, до того ж  , інші спадкоємці за законом , що було достовірно встановлено в судовому засіданні , не виявили свого бажання  на прийняття  даної спадщини.  Власницею іншої частки даного нерухомого майна  є відповідачка по справі  , згідно до заповіту –  ОСОБА_2.  

Судові витрати по справі мають бути розподілені  між сторонами  в порядку ст.88 ЦПК України ,    

На підставі ст. 1223, 1258, 1259, 1261, 1268,  1270, 1272 ,1276 ,1299 ЦК України, керуючись ст.ст.  88 , ч.4 ст.130,ч.4 ст.174 , 208 , 209 , 213  , 214, 215 ,2 94  ЦПК України,

ВИРІШИВ:

 Позов – задоволити частково .

 Встановити  той факт , що ОСОБА_1 є племінницею померлої ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

            Визнати ОСОБА_1  спадкоємицею п’ятої черги за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

            Визнати за  ОСОБА_1 право власності на  Ѕ частину   домоволодіння АДРЕСА_1 Черкаської області .

            В іншій частині позову – відмовити.

            Стягнути з ОСОБА_2 на користь   ОСОБА_1  102 ,83 грн.  в рахунок відшкодування  понесених нею судових витрат.      

            Апеляційна скарга  на рішення суду подається  протягом десяти днів з дня його   проголошення  через суд першої інстанції.

Суддя                                         Т.Л.Фетісова