КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 червня 2010 року справа № 2-а- 5797 /10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області
до Відкритого акціонерного товариства «Трібо»
про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,
в с т а н о в и в:
Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква (далі - Позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Трібо» (далі - Відповідач) суми заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України .
Позов мотивований тим, що за особовим рахунком Відповідача утворився борг по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за січень - лютий 2010 року за списком № 1 в сумі 412 703 грн. 40 коп. Позивач на підставі п. 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування просить стягнути з Відповідача суму боргу в повному обсязі.
15 червня 2010 року представником Відповідача подано до суду клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження.
17 червня 2010 року представником Позивача подано до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
В письмових запереченнях наданих до суду представник Відповідача проти заявлених позовних вимог заперечував. Заперечення аргументував тим, що позовні вимоги є безпідставними з причин невірного визначення сум, що підлягають сплаті, по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. Вважає, що витрати на виплату і доставку пенсій особам, що набули право на пільгову пенсію до 01.01.2004 року працюючи на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, відшкодуванню за рахунок коштів підприємств не підлягають.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності , суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову з таких мотивів.
Як суб’єкт підприємницької діяльності Відкрите акціонерне товариство «Трібо» зареєстроване виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради народних депутатів 11.12.1996 року за № 64 і є правонаступником Білоцерківського заводу азбестотехнічних виробів.
Судом також встановлено, що ВАТ «Трібо» зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області та являється платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівникам підприємства відповідача було призначено пенсії на пільгових умовах.
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно п. 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 6.4. Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з пунктом 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Відповідно до п. 7.5 ст. 7 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійне фонду України», несвоєчасно перераховані суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вважаються боргом.
Проте, позивачем внаслідок неповного з’ясування фактичних обставин справи та невірного застосування норм пенсійного законодавства, суми, що підлягають сплаті визначені неправильно.
Судом встановлено, що до розрахунку витрат на виплату та доставку пенсій за січень - лютий 2010 року включені особи, яким призначено пенсії до набуття чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», тобто до 01.01.2004 року.
Проте, відповідно до норми п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 для відшкодування витрат на виплату пенсій особам, що набули право на пенсію до набуття чинності закону № 1058, зберігається такий порядок, який діяв до 01.01.2004 року.
До 01.01.2004 року діюче на той час законодавство України передбачало відшкодування витрат на виплату пенсій за рахунок підприємств у статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до якої підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату пенсій відповідно до пунктів «б» - «з» цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - у 1996 році.
Пенсії особам на пільгових умовах, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, були передбачені пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і тим самим відшкодуванню не підлягали.
Стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» згодом була змінена Законом України від 17.02.2000 року № 1461-III «Про внесення змін до деяких законів України».
Цим же законом № 1461-ІІІ до Закону України «Про збір на загальнообов’язкове пенсійне страхування» внесено зміни та був запроваджений порядок покриття витрат на виплату пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, відповідно до якого фактичні витрати на виплату та доставку пенсій визначаються об’єктом оподаткування. Зазначений порядок діє і сьогодні.
Отже, витрати Пенсійного фонду України на доставку та виплату пенсій зазначеним особам, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, до 01.01.2004 року не відшкодовувались підприємствами.
Як встановлено судом, до розрахунків витрат на виплату та доставку пенсій за січень - лютий 2010 року, направлених Відповідачеві, включено 54 особи, що набули право на пенсію до 01.01.2004 року.
Таким чином, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Біла Церква допущено порушення п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058, що призвело до необґрунтованого включення до розрахунків осіб із розміром відшкодування на загальну суму 412 703,40 гривень.
Згідно п. 6 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 виплата пенсій, передбачених цим Законом, а також встановлених надбавок та здійснених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення» підвищень проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до п. 6.6. Постанови правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, додаткові пенсії, доплати, надбавки та підвищення призначені відповідно до законодавства України, не включаються до розміру фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягають відшкодуванню.
Проте, як встановлено судом, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Біла Церква включено до розрахунків витрат на виплату та доставку пенсій за січень - лютий 2010 року суми пенсій, які фактично, станом на день розгляду справи, отримують зазначені в розрахунках особи. Розмір пенсії зазначеним особам щорічно змінюються внаслідок перерахунку відповідно до статті 42 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Однак нормативні акти, на які посилається Управління Пенсійного фонду України при цьому передбачають саме підвищення пенсії, а тому збільшення розміру пенсії, що виникає внаслідок перерахунку, є його підвищенням і не включається до розміру відшкодування, яке зобов’язаний робити Відповідач.
Відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій в залежності від категорії особи. Призначення та виплата пенсій цим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.
Згідно ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» витрати Пенсійного Фонду України на виплату пенсій за період реалізації зазначеного Закону покриваються Державним бюджетом, коштами від міжбюджетних трансфертів та ін.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 передбачає здійснення відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам до набуття ними права на пенсію за віком.
У розрахунках Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква передбачено відшкодування для осіб, які мають статус потерпілих від Чорнобильської катастрофи. З урахуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для зазначених осіб передбачений зменшений пенсійний вік – 55 років. Таким чином, відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій щодо цих осіб відбувається до досягнення останніми віку в 55 років.
Натомість Управління Пенсійного фонду України в м. Біла Церква включає до розрахунків відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за січень - лютий 2010 року суму відшкодування для осіб, що мають статус потерпілих від Чорнобильської катастрофи 4 категорії та досягли пенсійного віку. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 відшкодування витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій для таких осіб відбувається у відповідності із ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Включення витрат на виплату та доставку пенсій для зазначеної категорії осіб в розрахунок Відповідачеві здійснено з порушенням норм законодавства, а тому стягненню не підлягає.
Тобто, всього Позивачем включено в розрахунки за січень - лютий 2010 року необґрунтованих та таких, що не мають законних підстав, витрат на загальну суму 412 703,40 гривень.
Згідно з ст. 12 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін і свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення.
Суд вважає, що всупереч наведеним вимогам позивач як суб’єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, і не довів правомірності наявності у Відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 412 703,40 грн.
З урахуванням сум, що включені до розрахунку відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій Управлінням Пенсійного фонду України в м. Біла Церква за січень - лютий 2010 без законних підстав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду в м. Біла Церква про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Трібо» заборгованості на суму 412 703,40 по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно списку № 1 є необґрунтованими та неправомірними, а тому задоволенню не підлягають в повному обсязі.
Враховуючі викладені норми чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог і, відповідно, позов задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
В задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області – відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя: / підпис/
З оригіналом згідно
Суддя А.І. Балаклицький
Постанова станом на 17 червня 2010 року законної сили не набрала.