КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2010 року справа № 2-а-5095/10/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Балаклицького А.І., при секретарі – Мостовому О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу
за позовом Державного підприємства «Білоцерківський завод «Еталон»
до Білоцерківської міської ради Київської області
третя особа фізична особа-підприємець ОСОБА_1
про скасування рішення Білоцерківської міської ради від 27.03.2008 року № 686 в частині надання земельної ділянки в оренду фізичній особі – підприємцю ОСОБА_1,
в с т а н о в и в:
Державне підприємство «Білоцерківський завод «Еталон» (далі - Позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Білоцерківської міської ради Київської області (далі - Відповідач), в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 27.03.2008 року № 686 в частині надання земельної ділянки в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1
З метою повного та всебічного розгляду справи, Білоцерківською міською радою було подано клопотання про залучення до справи фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - Третя особа).
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2010 року було залучено до справи в якості третьої особи на стороні відповідача фізичну особу-підприємця ОСОБА_1
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що відповідач неправомірно виніс рішення Білоцерківської міської ради від 27.03.2008 року № 686 в частині надання земельної ділянки в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, а тому вищезазначене рішення підлягає скасуванню в судовому порядку.
Відповідач та третя особа на стороні відповідача проти позову заперечують та стверджують, що позивні вимоги Державного підприємства «Білоцерківський завод «Еталон» необґрунтовані та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
У 2008 році до Білоцерківської міської ради надійшли клопотання від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку по АДРЕСА_1 під розміщення виробничої бази площею 0,5429 га та клопотання про надання земельної ділянки в оренду, мотивуючи тим, що на зазначеній земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля, яка йому належить на праві приватної власності (право власності встановлено рішенням постійно діючого регіонального третейського суду України при Асоціації «Регіональна правова група» від 07.11.2007 року справа № 17/18).
Вищезазначені клопотання ФОП ОСОБА_1 були розглянуті на засіданні постійної комісії з питань ефективного використання земель комунальної власності, проектування та забудови міста та винесені на розгляд наступної сесії Білоцерківської міської ради.
Рішенням тридцятої сесії Білоцерківської міської ради п’ятого скликання від 05.02.2008 року № 641 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку: фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 під розміщення виробничої бази по АДРЕСА_1 орієнтованою площею 0,5429 га, за рахунок земель Білоцерківської міської ради.
Вищезазначене рішення ради оскаржено не було, та на підставі нього на замовлення ФОП ОСОБА_1 ПП «Інтайл» розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку по АДРЕСА_1 м. Біла Церква.
Відповідно до приписів ст.198 Земельного Кодексу України для того, щоб надати земельну ділянку чи то у власність чи в оренду мають бути погоджені межі земельної ділянки з суміжними землевласниками чи землекористувачами.
Державним підприємством «Білоцерківський завод «Еталон» було погоджено межі земельної ділянки ФОП ОСОБА_1, актом погодження меж від 07.12.2007 року та згідно висновку Управління земельних ресурсів у м. Біла Церква від 06.03.2008 року № 265 «Про наявні обмеження на використання земельної ділянки» - земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 має обмеження використання земельної ділянки за цільовим призначенням, з дотримання обов’язків землекористувача згідно ст. 96 Земельного кодексу України, інші обмеження відсутні.
27 березня 2008 року, тридцятою сесією Білоцерківської міської ради п’ятого скликання було прийнято рішення № 686 «Про вилучення та надання земельних ділянок в оренду» фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 під розміщення виробничої бази по АДРЕСА_1 орієнтованою площею 0,5429 га, (в тому числі капітальна одноповерхова та двохповерхова – 0,0359 га, тимчасова - 0,1024 га, під проїздами, проходами, площадками – 0,0807 га, під зеленими насадженнями – 0,3125 га) строком на 5 (п’ять) років, за рахунок земель Білоцерківської міської ради.
Враховуючи той аспект, що ФОП ОСОБА_1 була надана технічна документація та на земельній ділянці по АДРЕСА_1 знаходиться виробнича база, яка належить йому на праві приватної власності та те, що акт погодження меж Державним Підприємством «Білоцерківський завод «Еталон» був підписаний та погоджений їхньою печаткою,тому вищезазначене рішення було прийнято.
На виконання пункту 3 рішення Білоцерківської міської ради № 686 від 27.03.2008 року «Про вилучення та надання земельних ділянок в оренду» між Білоцерківською міською радою Київської області та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір оренди площею 0,5429 га, (в тому числі капітальна одноповерхова та двохповерхова – 0,0359 га, тимчасова - 0,1024 га, під проїздами, проходами, площадками – 0,0807 га, під зеленими насадженнями – 0,3125 га) строком на 5 (п’ять) років, за рахунок земель Білоцерківської міської ради.
Вищезазначений договір оренди, який укладений між Білоцерківською міською радою Київської області та ФОП ОСОБА_1 - є консенсуальним, реальним та оплатним та за своєю юридичною природою характеризується суміжним волевиявленням учасників господарського зобов’язання.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», Законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відносини, пов’язані з орендою земельних ділянок, на яких розташовані цілісні майнові комплекси підприємств, установ і організацій державної або комунальної власності, а також заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим, та їх структурних підрозділів, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про оренду державного та комунального майна». Об’єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Статтею 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Як вбачається із змісту статті 203 Цивільного кодексу України, правочин є дійсним, якщо він відповідає загальним умовам дійсності правочину, зокрема, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі.
Частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.
Отже, наявність вільного волевиявлення учасників правочину та його відповідність внутрішній волі при укладенні цього правочину є однією з необхідних умов визнання останнього дійсним, а відсутність вільного волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання такого недійсним.
Змістом статті 124 Земельного кодексу України, якою регулюється порядок передачі земельних ділянок в оренду, передбачено, що особа, яка бажає одержати земельну ділянку в оренду із земель державної чи комунальної власності, подає у відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування заяву (клопотання) у порядку, визначеному статтями 118, 123 цього Кодексу.
Тобто волевиявлення майбутнього орендаря щодо укладення договору оренди реалізується шляхом подання відповідної заяви. При цьому частиною першою вказаної норми встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Таким чином, волевиявлення відповідного органу як орендодавця, в даному випадку, здійснюється у формі рішення органу і реалізується лише шляхом укладення договору оренди.
Оскаржуване в частині рішення Білоцерківської міської ради від 27 березня 2008 року було прийняте з метою укладення договору оренди між Білоцерківською міською радою, а станом на сьогодні, зазначений договір оренди втратив чинність, тому виходячи із вищенаведеного – відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки взагалі відсутній предмет спору.
В позовній заяві Позивач стверджує, що ніби то не вилученні із користування у попереднього власника наданої в оренду земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 характеризується порушенням меж користування зазначеної земельної ділянки для позивача.
Зазначена теза позивача не відповідає дійсності, оскільки перед передачею на розгляд сесії Білоцерківської міської ради питання про надання в оренду земельних ділянок суб’єктам господарювання, зазначені питання ретельно, з метою усунення майбутніх суперечностей, вивчається комісією з питань ефективного використання земель комунальної власності при міській раді, проектування та забудови міста до складу якої входять працівники відділу земельних ресурсів. Зазначена обставина підтверджується висновком Управління земельних ресурсів у м. Біла Церква від 06.03.2008 року № 265.
Рішення Білоцерківської міської ради № 686 від 27.03.2008 року називається «Про вилучення та надання земельних ділянок в оренду» фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 під розміщення виробничої бази по АДРЕСА_1, а тому відсутні будь-які правові підстави у позивача для визнання рішення Білоцерківської міської ради № 686 від 27.03.3008 року в частині надання земельної ділянки ФОП ОСОБА_1
Окрім вищенаведеного, судом досліджено юридичний факт, що п.п.1.22 п.1 рішення Білоцерківської міської ради від 24.09.2009 року № 1136 «Про припинення договорів оренди землі» було припинено договір оренди земельної ділянки з приватним підприємцем ОСОБА_1 наданої під розміщення виробничої бази в АДРЕСА_1.
Рішенням Конституційного суду України від 16.04.2009 року справ № 1-9/2009 визначено – за органами місцевого самоврядування законодавцем закріплено право на зміну та скасування власних рішень. Загальним є й те, що з прийняттям нового локального нормативного акту, якщо інше не визначено цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше.
Таким чином, вищенаведені тези виключають наявність вини відповідача, а тому відсутні правові підстави для задоволення позову.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак позивач не надав належних доказів, які спростовували заперечення відповідача.
Враховуючі викладені норми чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали адміністративної справи та заслухавши думку сторін, суд дійшов висновку про неправомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Київський окружний адміністративний суд, -
п о с т а н о в и в:
В задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Білоцерківський завод «Еталон» - відмовити .
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя: / підпис/
З оригіналом згідно
Суддя А.І. Балаклицький
Повний текст постанови складено та підписано 25 червня 2010 року.
Постанова станом на 25 червня 2010 року законної сили не набрала.