РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"31" серпня 2006 р. |
Справа № 4/274-3196 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бурди Н.М.
Розглянув справу
за позовом Комунального підприємства сфери послуг "Чайка", вул. Глибока, 18, м.Тернопіль, 46000
до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, м. Тернопіль, 46000
про стягнення 2510 грн. 88 коп.
За участю представників сторін:
позивача: Парій М.І. -доручення №183/1 від 22.08.2006 р.
відповідача:
Суть справи:
В розпочатому судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.
Комунальне підприємство сфери послуг "Чайка", м. Тернопіль, звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, м. Тернопіль, 2510 грн. 88 коп. заборгованості, з них: 688 грн. 50 коп. основного боргу за отримані послуги, 1799 грн. 38 коп. пені та 23 грн. 00 коп. штрафних санкцій за користування чужими коштами.
Відповідач витребуваних судом документів, зокрема, відзиву на позов, не подав, повноважного представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце його проведення повідомлявся належним чином ухвалою від 07.08.2006 р. про порушення провадження по справі (повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу 11.08.2006 р. №НОМЕР_1).
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, у відповідності до ст. 81-1 ГПК України, не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника позивача.
Спір розглянуто у відповідності до ст. 75 ГПК України по наявних у справі матеріалах.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, господарським судом встановлено наступне:
- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;
- 01.03.2004 р. між Комунальним підприємством сфери послуг "Чайка" (Виконавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1(Замовник) був укладений Договір №НОМЕР_2 "Про участь у витратах на утримання будівель і закріплених за ними прилеглих територій та про оплату комунальних послуг", згідно якого позивач, взяв на себе обов'язок здійснювати функції з утримання будинку та прибудинкової території, які розміщені за адресоюАДРЕСА_2, за якою знаходиться орендоване Замовником приміщення
площею 14,8 кв.м., та надати інші послуги, які передбачені цим Договором, а відповідач зобов'язався відшкодовувати витрати понесені Виконавцем, своєчасно здійснювати оплату за споживання комунальних послуг та виконувати інші умови, визначені цим Договором.
Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 зазначеного Договору Замовник зобов'язався вносити платежі за надані послуги не пізніше 10-го числа наступного, за розрахунковим, місяця на підставі направлених йому Виконавцем не пізніше 5-го числа кожного місяця рахунків для оплати.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору про надання послуг, згідно якого, в силу ст. 901 Цивільного кодексу України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк.
Як випливає із матеріалів справи, відповідач взяті на себе згідно з умовами договору №НОМЕР_2 від 01.03.2004 р. зобов'язання по оплаті вартості наданих позивачем послуг виконав частково, допустивши станом на дату звернення з позовом до суду заборгованість в сумі 688 грн. 50 коп., яка виникла в період з грудня 2005 р. по червень 2006 р. (згідно рахунків №НОМЕР_3від 02.01.2006 р., №НОМЕР_4 від 02.02.2006 р, №НОМЕР_5 від 02.03.2006 р., №НОМЕР_6 від 31.03.2006 р., №НОМЕР_7 від 03.05.2006 р., №НОМЕР_8 від 30.05.2006 р., №НОМЕР_9 від 29.06.2006 р.).
Крім того, п. 7.1 Договору встановлено, що у випадку несвоєчасного внесення плати на утримання будинку Замовник сплачує пеню з розрахунку 2% від заборгованої суми за кожний день прострочення, з огляду на що, та у відповідності до ч.2 п.2 ст.551 Цивільного кодексу України, відповідач зобов'язаний сплатити пеню (неустойку), яка згідно розрахунку позивача за період з 11.01.2006 р. по 11.07.2006 р. становить 1799 грн. 38 коп.
Відповідно до положень ст.ст. 230, 231, 232 Господарського кодексу України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських зобов'язань зобов'язаний сплатити господарські санкції - штрафні санкції. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи обставини справи, позивачем обґрунтовано нараховано за період з 25.01.2006 р. по 24.07.2006 р. та заявлено до стягнення 23 грн. 00 коп. штрафних санкцій за користування чужими коштами.
В процесі судового розгляду спору відповідачем не подано, а господарським судом не здобуто будь-яких відомостей, які б свідчили про погашення заявленої до стягнення суми заборгованості чи заперечень з приводу заявленого позову, а відтак, у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України слід вважати, що позивачем доказано належними і допустимими доказами його вимоги про стягнення з відповідача 688 грн. 50 коп. боргу, 1799 грн. 38 коп. пені та 23 грн. 00 коп. штрафних санкцій за користування чужими коштами, тому позов підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений і неоспорений відповідачем.
Державне мито та інші судові витрати згідно ст. 49 ГПК України та Декрету Кабінету Міністрів України ”Про державне мито”, покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовільнити.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, м. Тернопіль, ідентифікаційний код НОМЕР_10, на користь Комунального підприємства сфери послуг "Чайка", вул. Глибока, 18, м. Тернопіль, код 14042551 -688 (шістсот вісімдесят вісім) грн. 50 коп. боргу, 1799 (одну тисячу сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 38 коп. пені, 23 (двадцять три) грн. 00 коп. штрафних санкцій за користування чужими коштами, 102 (сто дві) грн. 00 коп. в повернення сплаченого державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення "06" вересня 2006 року через місцевий господарський суд.
Суддя Н.М. Бурда