ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
К-22371/06 УХВАЛА
19 липня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Чалого С.Я.
суддів Гончар Л.Я.
Кравченко О.О.
Гордійчук М.П.
Леонтович К.Г.
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ТОВ фірма «Юніком Лтд» на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 13 січня 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2006 року у справі за позовом ТОВ фірма «Юніком Лтд» до Дніпропетровської митниці, Управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання недійсним рішення,-
Встановила:
У листопаді 2005 рокуТОВ фірма «Юніком Лтд» звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської митниці, Управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання недійсним рішення Дніпропетровської митниці щодо митної оцінки товару до ВМД від 23.09.2005р. № 110000001/5/122377 та зобов’язання УДКУ Дніпропетровської області повернути з державного бюджету суми надмірно сплаченого митного збору у розмірі 62, 41 грн. та ввізного митна у розмірі 2 028, 38 грн.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 13 січня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2006 року, позовні вимоги залишені без задоволення.
На зазначенісудовірішення надійшла касаційна скаргаТОВ фірма «Юніком Лтд», уякий ставиться питання про їх скасування та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судаминорм матеріальногота процесуальногоправа.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скаргаТОВ фірма «Юніком Лтд» задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. З матеріалів справи вбачається, що предметом поставки товару на адресу позивача за зовнішньоекономічним контрактом є товари в номенклатурі, якості і за цінами, вказаними у Додатках до контракту, а саме: ванни акрилові без передньої панелі з дренажем.
З матеріалів справи також вбачається, що ціна даної партії товару договором не визначена (а.с.18), в ньому тільки зазначається загальна вартість контракту 1 000 000 дол. США і в п.2.1 зазначено, що ціни за товари, які продаються по цьому контракту вказані в Додатках до цього Контракту і встановлюються в доларах США. Ціна товару, вказана в додатках, включає в себе: вартість тари, упаковки, манкіровки, вартість всіх документів, оформлення яких необхідно для експорту і вартість документів, вказаних у контракті і додатках до нього (п.2.3). Цим спростовуються дані, вказані у листі виробника, наданому до апеляційної інстанції, про те, що вартість дренажу входить до ціни контракту. Оскільки подані позивачем документи містили суперечні дані стосовно того, чи були у наявності системи дренажу, чи ні, митниця обґрунтовано поставила під сумнів правильність визначення позивачем митної вартості, і самостійно прийняла рішення про визначення митної вартості за шостим, резервним, методом. В даному випадку митниця, як суб’єкт владних повноважень діяла відповідно до вимог закону та в межах наданих їй повноважень.
Судова колегія погоджується з висновками судів обох інстанцій про те, що за таких обставин визначення митної вартості за ціною контракту є неможливим, а дії митниці, яка прийняла рішення про визначення митної вартості по шостому методу, відповідають вимогам Закону.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судовірішення судів першої таапеляційної інстанцій постановленіз додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.
Керуючись статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Ух в а л и л а:
Касаційну скаргу ТОВ фірма «Юніком Лтд» відхилити, апостанову господарського суду Дніпропетровської області від 13 січня 2006 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2006 рокузалишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошенняі оскарженню не підлягає.
Судді: