Справа  № 2-а-310/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

19 травня 2011 року Біляївський районний суд Одеської області, у складі головуючого судді         Калінюк Р.Б., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в  Біляївському районі Одеської області про бездіяльність управління ПФУ щодо виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, -  

                                                    В С Т А Н О В И В:

Позивач –  ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в  Біляївському районі Одеської області, в якому просить суд визнати бездіяльність відповідача щодо виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю як особі, що відноситься до категорії 2 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком протиправною, зобов`язати відповідача зробити перерахунок та виплатити йому щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю з 18 січня 2010 року як особі, що відноситься до категорії 2 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, та виплачувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком в подальшому і довічно з наступним підвищенням пенсії в зв`язку зі змінами у діючому законодавстві та встановленні нових розмірів прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Свій позов мотивує тим, що він є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 2-категорії, знаходиться на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Білявському районі Одеської області  та отримує пенсію, призначену згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Умови і порядок призначення пенсій учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС регулюється Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№796-ХП від 28.02.1991 року.

У відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи`додаткова пенсія для осіб, віднесених до категорії 2 була встановлена у розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

До судового засідання позивач не з`явився, був судом повідомлений про час та місце судового засідання належним чином. Від нього надійшло до суду клопотання про розгляд даної справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на задоволені позовних вимог наполягав.    

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області надало до суду письмове заперечення (а.с.9-11), в яких просили відмовити позивачу в задоволенні вимог адміністративного позову, а також заяву, в якій просило розглядати справу з урахуванням наданих письмових заперечень, без участі представника відповідача (а.с.17).

Враховуючи, що сторони надіслали заяви про розгляд справи без їх участі, суд, відповідно до ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження на основі наявних в справі матеріалів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Пенсійне забезпечення осіб, які визнані такими, що постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи здійснюється згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 від 09.07.2003 року та на підставі Постанови Кабінету Міністрів України.   

Стаття 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» закріплює норму, у відповідності до якої пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4  встановлюються у вигляді: державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.   

Державна пенсія особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4 призначається у відповідності до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».   

Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам віднесеними до категорії 2 згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи`призначається  у розмірах: для осіб, віднесених до 2-ї категорії осіб, постраждалих в наслідок Чорнобильської катастрофи - 30 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.   

Розмір пенсії, встановлений частиною 4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», був визначений виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, який для цієї категорії пенсіонерів законодавчо встановлений не був.   

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є  евакуйованим у 1986 році із зони відчуження, віднесений до категорії 2, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 , виданим 30.12.1992 року (а.с.8).         Як встановлено в судовому засіданні, відповідач державну та додаткову пенсію призначає та нараховує позивачу в набагато меншому розмірі, а ніж це передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».   

Конституційним Судом України було прийнято  рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року про визнання таким, що не відповідає Конституції (є неконституційним) положень статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким призупинялись або вносилися зміни у деякі статті Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме в ст.50 та ст.54 вказаного Закону. Після прийняття Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року вказаний Закон діє в редакції на кінець 2006 року. У відповідності з зазначеним рішенням Конституційного Суду України положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України`втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 22.05.2008 року.

Згідно з положеннями ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згоду на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.   

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами випливає, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ч.1 ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»№ 654 від 16.07.2008 року та постанова  «Про деякі питання соціального захисту деяких категорій громадян» № 530 від 28.05.2008 року, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.   

Згідно ст.50 та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи`випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіянну здоров`ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.   

За чинним законодавством, розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.   

Відповідно до ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорії, та розмір щомісячної компенсації сім`ям за втрату годувальників, внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.   

Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.   

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування`мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   

Таким чином, новий розмір мінімальної пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.   

Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.   

Однак відповідач всупереч діючому законодавству не виплачує позивачеві пенсію у передбаченому законом розмірі.   

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.   

Так, дійсно ст. 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи`визначає, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.         

Таким чином, право позивача прямо встановлено Конституцією та Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».   

У зв`язку з чим суд, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача ОСОБА_1 , приходить до висновку про необхідність визнання бездіяльності відповідача щодо виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю як особі, що відноситься до категорії 2 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 18 січня 2010 року по 21 березня 2011 року протиправною, та зобов`язання відповідача зробити перерахунок та виплатити йому щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю з 18 січня 2010 року по 21 березня 2011 року, як особі, що відноситься до категорії 2 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 стосовно зобов`язання відповідача виплачувати додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком в подальшому і довічно з наступним підвищенням пенсії в зв`язку зі змінами у діючому законодавстві та встановленні нових розмірів прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, то вказані вимоги задоволенню не підлягають, так як відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, рішення суду не може прийматися як застереження від будь-яких порушень та не може бути умовним, а розглядати справу та приймати рішення на майбутнє, приймаючи за наявне неіснуючі порушення, суперечить приписам чинного законодавства, а тому вимоги позивача стосовно виплати додаткової пенсії у подальшому є безпідставними.

Згідно ст.76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 08.02.1995 року, право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров`ю не обмежується строком давності.

Відповідно до ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування`нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує  пенсію, виплачуються  за  минулий час без обмеження будь-яким  строком  з  нарахуванням  компенсації  втрати  частини доходів.

Питання про судові витрати суд уважає за необхідне вирішити в порядку передбаченому ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.46, ст.92 Конституції України, ст.ст.49, 50, 51, 54, 67, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»,  ст.28, ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, ст. ст.2, 4,  9, 11,  71, 94, 105, 122, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд, -    

                                                   П О С Т А Н О В И В:   

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в  Біляївському районі Одеської області про визнання протиправними дій та про зобов`язання вчинити певні дії, –задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області щодо виплати ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі, що відноситься до категорії 2 у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 18 січня 2010 року по 21 березня 2011 року протиправною.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в  Біляївському районі Одеської області зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю з 18 січня 2010 року по 21 березня 2011 року, як особі, що відноситься до  категорії 2 в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Судові витрати віднести за рахунок держави.   

На постанову суду може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного адміністративного суду через Біляївський районний суд Одеської області на протязі десяти днів з дня проголошення постанови.

У разі, якщо постанова була прийнята судом із застосуванням ч.3 ст.160 КАС України, а також у разі прийняття судом постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Біляївського районного

      суду Одеської області                                                                                                              Р.Б.Калінюк