Справа № 22Ц -5040/2010 Головуючий у 1 інстанції Медвідь Н.О.
Категорія Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А
У Х В А Л А
Іменем України
21 жовтня 2010 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого - судді: Яворського М.А.
суддів: Коцюрби О.П., Мельнику Я.С.
при секретарі Бистрій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 квітня 2010 року у
справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району, БТІ Києво-Святошинського району про визнання права власності на 1/2 частину недобудованого будинку і розподіл будинку, -
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2004 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району, БТІ Києво-Святошинського району та просила постановити рішення, яким визнати за нею право власності на 1/2 частину недобудованого будинку АДРЕСА_1, провести його розподіл та встановити порядок користування земельною ділянкою біля вказаного будинку.
Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що в 1986 році вона вступила в шлюб з відповідачем ОСОБА_2 Згідно наказу радгоспу "Хотівський" за № 604 від 11.10.1989 року відповідачу ОСОБА_2, так як він тоді працював в радгоспі, були виділені земельні ділянки розміром 0,08 га під будівництво житлового будинку для їх сім’ї та площею 0,10 га під город за адресою: АДРЕСА_1. В подальшому рішенням виконкому Ходосівської сільської ради за № 20/1 від 15.03.96 року земельна ділянка під будівництво будинку була збільшена до 0,36 га..
Рішенням виконкому Києво-Святошинської районної Ради за № 229/32 від 14.11.89 року відповідачу було надано дозвіл на будівництво 5-ти кімнатного будинку для їх сім’ї.
3 1989 року на цій земельній ділянці вони розпочали будівництво та будували літню кухню
невеликих розмірів. Провели в ній опалення і в 1996 році перейшли в це тимчасове житло
проживати. В подальшому почали будувати житловий будинок: збудували стіни будинку, зробили
в ньому перегородки, поставили вікна, двері, покрили будинок дахом, провели освітлення. Також
на земельній ділянці вони побудували сарай, вбиральню, поставили залізну огорожу.
З початку 2004 року між ними почались сварки. Відповідач вигнав її з дітьми з будинку, поставив скрізь нові замки і виїхав сам з будинку і зараз проживає у своєї матері.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду від 14.07.2004 року шлюб між ними розірваний. Відповідач не бажає спільно добудувати будинок і добровільно його розділити, вважає, що недобудований будинок являється повністю його власністю, оспорюючи таким чином її права на даний будинок. Просила в судовому визнати за нею право власності на 1/2 частину спірного недобудованого будинку за АДРЕСА_1 і розділити його в натурі.
2
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 квітня 2010 року у задоволенні позовних ОСОБА_3 відмовлено.
Відповідач по справі ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду, мотивуючи вказану скаргу тим, що він повністю погоджується із висновком суду про відмову у задоволенні позовних ОСОБА_3, але не згідний із деякими мотивами, що викладені у самому тексті рішення суду. Так, він не погоджується із тим, що вказаний будинок будувався за спільні кошти сторін, а також із відсотком готовності вказаного будинку - 80% , оскільки в матеріалах справи маються суперечливі довідки видані БТІ Києво-Святошинського району щодо завершеності будівництва. Враховуючи вказані неточності в мотивувальній частині просив рішення суду скасувати та направити справу на новий судовий розгляд до іншого суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися на розгляд вказаної справи, дослідивши матеріали справи і, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне її відхилити виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 308 ч. 1 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі з 1986 року по 2004 рік.
Згідно наказу радгоспу "Хотівський" за № 604 від 11.10.1989 року відповідачу ОСОБА_2, були виділені земельні ділянки розміром 0,08 га під будівництво житлового будинку для їх сімї і 0,10 га під город. (а.с. 10 т.1)
Рішенням виконкому Ходосівської Сільської Ради за № 20/1 ви 15.03.96 року земельна ділянка під будівництво будинку була збільшена і стала розміром 0,036 га за адресою: АДРЕСА_1. (а.с. 22, т.1)
Рішенням виконкому Києво-Святошинської районної Ради за № 229/32 від 14.11.89 року надано дозвіл на будівництво 5-ти кімнатного будинку для їх сімї. (а.с. 34 т.1)
Також судом першої інстанції встановлено, що на вказаній земельній ділянці здійснюється будівництво житлового будинку
З 1989 року на цій земельній ділянці сторони розпочали будівництво, готовність якого згідно довідки БТІ Києво-Святошинського району за № 195/2 від 14.09.2004 року складає 80%, вартість всього домоволодіння становить 94 974 гривні.
Вирішуючи вказаний спір, та відмовляючи у задоволенні вказаних позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обмежень" (п.5 Прикінцевих положень цього Закону), Тимчасового положення про порядок Реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 року за №7/5 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445, Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна (затвердженою наказом Держбуду України від 24.05.2001 №127 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.07.2001р. за №582/5773, заборонено реєстрацію об'єкту незавершеного будівництва, тому і підставу для поділу вказаного об'єкту нерухомого майна відсутні.
Колегія суддів, перевіряючи рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що доводи які викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
Як вбачається з матеріалів вказаної справи суд відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, визнавши доводи позивачки необгрунтованими. Позивачкою зазначене рішення не оскаржувалося.
За положеннями ч. 1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково .
Як вбачається зі змісту рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області 13 квітня 2010 року суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 не вирішував питання про права й обов’язки апелянта.
Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2.
Керуючись ст.ст. 303,307 ч.1 п.1,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 квітня 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів.
Головуючий:
Судді: