14.01.2013                                                               Справа  № 1506/5692/2012

Категорія 43

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

14 січня 2013 року

Біляївський районний суд Одеської області

у складі: головуючого – судді Калінюка Р.Б.,

при секретарі – Козян Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання громадянина таким, що втратив право користування житловим будинком, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд визнати останнього таким, що втратив право користування житловим будинком виходячи з того, що він не проживає в будинку з квітня 2011 року.

Позивачка надала до суду заяву (а.с.26) в якій позов підтримала  повному обсязі та просила суд справу розглянути без її участі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач до судового засідання повторно не з`явився, хоча був судом повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, повідомлення про причини неявки від нього не надходило, а тому за згодою позивачки суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 224 ЦПК України.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які позивачка посилаються як на підставу своїх вимог, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено у судовому засіданні, на підставі свідоцтва про право власності, виданого 18.08.2008 року виконавчим комітетом Майорівської сільської ради Біляївського району Одеської області (а.с.9), ОСОБА_1 належить 1/6 частка, у приватній спільній частковій власності, жилого будинку з надвірними спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 .

Відповідач не є співвласником вказаного житлового будинку.

Відповідно до інформації Біляївського РВ ГУДМС України в Одеській області інд.51.27.1, вих. №1743 від 21.11.2012 року, відповідач по справі зареєстрований в АДРЕСА_1 (а.с.12).

Відповідно до довідки №863, виданої 10.10.2012 року Майорівською сільською радою Біляївського району Одеської області (а.с.11), за вказаною адресою також зареєстрований відповідач по справі, однак з квітня 2011 року за вказаною адресою не проживає.

Відповідно до акту про непроживання, складеного 14.04.2011 року депутатом Майорівської сільської ради Біляївського району Одеської області у присутності свідків, відповідач не проживає за вказаною адресою та особистих речей в будинку не має (а.с.8).

Такі ж відомості містяться в акті про непроживання, складеному 20.08.2012 року депутатом Майорівської сільської ради Біляївського району Одеської області у присутності свідків (а.с.7).

Відповідно до ст.41 Конституції України право власності є непорушним.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно ч.1 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Ч.2 ст.405 ЦК України встановлено, що член сім`ї власника житла (судом встановлено на підставі рішення Біляївського районного суду Одеської області від 05.11.2012 року, а.с.25, що позивачка є колишньою дружиною відповідача) втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Ч.1 ст.71 ЖК України встановлено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Ст.72 ЖК України встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Враховуючи встановлені обставини справи та керуючись зазначеними нормами Закону, встановивши, що відповідач дійсно не проживає в будинку АДРЕСА_1 більше ніж шість місяців, суд вважає, що слід захистити права позивача щодо розпорядження своєю власністю, та вважає позовні вимоги позивачки такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.  

Керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст.317, 319, 321, 391, 405 ЦК України, ст.ст.71, 72 ЖК України, ст.ст.3, 4, 8, 10, 11, 14, 15, 57, 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд –  

           В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання громадянина таким, що втратив право користування житловим будинком – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим будинком АДРЕСА_1 , який належить позивачці на праві приватної спільної часткової власності.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги до Біляївського районного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання  відповідачем його копії.

Суддя Біляївського районного

               суду Одеської області                                                                                             Р.Б.Калінюк