Справа № 2-А-173/10
________________2010 р.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2010 року Високопільський районний суд Херсонської області у складі: головуючого – судді Дригваль В.М.
при секретарі - Гапич В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Високопілля Херсонської області в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до БДПС при УДАІ УМВС України в Херсонській області про скасування постанови ВТ №159987 про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП,-
В С ТА Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом БДПС при УДАІ УМВС України в Херсонській області про скасування постанови ВТ №159987 про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, посилаючись на те, що складеною постановою по справі про адміністративне правопорушення, винесеною працівником ВДАІ, відносно нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме 14.08.2010 року на автомобілі ВАЗ21011 державний номер НОМЕР_1 їхав по автодорозі Херсон – Скадовськ і був зупинений працівниками ДАІ, причиною зупинки було порушення позивачем вимог дорожньої розмітки 1.1, тобто при повороті на смт. Лазурне пересік суцільну лінію дорожньої розмітки. З висновком працівників ДАІ не згодний оскільки в місці де йому інкримінується вчинення правопорушення, присутня смуга гальмування, розділена дорожньою розміткою 1.8, яку він пересік та здійснив поворот праворуч зі смуги гальмування. Від місця зміни ним смуги руху до місця розташування працівника ДАІ була відстань понад 100 метрів, а тому в даній обстановці працівник ДАІ не міг побачити дорожню розмітку, яку позивач перетнув. Просить суд скасувати постанову та провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 наполягає на задоволенні своїх вимог з підстав, викладених в позовній заяві та додатково пояснив, що при складанні постанови про адміністративне правопорушення працівник ДАІ не роз’яснив мені на місці моїх прав та обов’язків, не з’ясував обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку та не запросив свідків, які підтвердили його вину, а також не роз’яснив строки та право на оскарження, тому мною і було порушено строк своєчасного подання адміністративного позову.
Відповідач, БДПС при УДАІ УМВС України в Херсонській області в судове засідання свого представника не направив, хоча про час та місце судового засідання був своєчасно та належним чином повідомлений судовою повісткою, з врученням Ухвали суду.
Відповідно до вимог ст. 128 ч.4 КАС України, справа розглянута у відсутність відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне:
- Із копії протоколу серії ВТ1 №015655 від 14.08.2010 року (а.с.4) з’ясовано , що протокол про адміністративне правопорушення складено працівником БДПС при УДАІ УМВС України в Херсонській області про те, що ОСОБА_1 14.08.2010 року о 04.50 год. по автодорозі Херсон-Скадовськ керував автомашиною ВАЗ21011 державний номерний знак 49574ХО при повороті на смт. Лазурне пересік суцільну смугу дорожньої розмітки 1.1, чим порушив вимоги дорожньої розмітки 1.1, тобто скоїв адміністративне правопорушення передбачене п. 1 ст.122 КУпАП. Свідків в протоколі не зазначено.
- Із Копії постанови про накладення адміністративного стягнення ВТ №159987 від 14.08.2010 року (а.с.3) з’ясовано, що інспектором БДПС при УДАІ УМВС України в Херсонській області винесено постанову про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за ст.122 ч. 1 КУпАП у розмірі 340 гривень, в якій зазначено, що ОСОБА_1 14.08.2010 року о 04.50 год., по автодорозі Херсон-Скадовськ керував автомашиною ВАЗ21011 державний номерний знак 49574ХО при повороті на смт. Лазурне пересік суцільну смугу дорожньої розмітки 1.1, чим порушив вимоги дорожньої розмітки 1.1, тобто скоїв адміністративне правопорушення передбачене п. 1 ст.122 КУпАП. Накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 340 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.05 року №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення встановленою особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Як слідує з п.п.2.15, 2.16 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України від 26.02.09 р. № 77, стягнення за адміністративне правопорушення накладається в межах, встановлених КУпАП та іншими законами України, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, відповідно до положень ст.33 КУпАП. У постанові про адміністративне правопорушення зазначається опис обставин, установлених при розгляді справи, той нормативно-правовий акт, що передбачає відповідальність за вчинене правопорушення.
За таких обставин оскільки, відповідачем в судове засідання заперечень не надано, крім того, свідків скоєного правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення, ні в постанові про накладення адміністративного стягнення, не зазначено. Тому на час розгляду справи у судовому засіданні, не надано достатньо належних та допустимих доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, що мало місце 14.08 2010 року, а у протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про накладення адміністративного стягнення відсутні докази, які підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а оскаржену постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності слід скасувати у зв’язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Провадження у справі про адміністративне правопорушення слід закрити. Вирішуючи питання про поновлення строку на оскарження у зв’язку із пропуском, суд вважає за можливим строк звернення із адміністративним позовом поновити, оскільки інспектором ДАІ не було роз’яснено права позивача передбачені ст.268 КУпАП та право на оскарження і термін такого оскарження, що є грубим порушенням та вважається поважною причнию несвоєчасного подання адміністративного позову по оскарженню постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 17, 19, 71, 105, 160-163 КАС України, ст. ст. 247, 288, 293 КУпАП, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 до БДПС при УДАІ УМВС України в Херсонській області про скасування постанови ВТ №159987 про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП – задовольнити.
Поновити строк звернення до суду із адміністративним позовом ОСОБА_1 до БДПС при УДАІ УМВС України в Херсонській області про скасування постанови ВТ №159987 про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП .
Постанову інспектора БДПС при УДАІ УМВС України в Херсонській області про накладення адміністративного стягнення ВТ №159987 від 14.08.2010 року - скасувати у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Дригваль