КОПІЯ
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М..,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф.,
Чалого С.Я.,
при секретарі Дашківській О.Є.,
за участю скаржника ОСОБА_1.
та представника суб'єкта оскарження ОСОБА_2,
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області та ОСОБА_1. на ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 28.02.2007р. по справі за скаргою ОСОБА_1. на неправомірні дії управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області щодо його звільнення, поновлення на службі та надання 158 діб невикористаної відпустки, -
встановила:
У лютому 2004 року ОСОБА_1. звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда зі скаргою на неправомірні дії управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області щодо його звільнення, поновлення на службі та надання 158 діб невикористаної відпустки.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.05.2004р. було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1.
Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 28.02.2007р. апеляційну скаргу ОСОБА_1. було залишено без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.05.2004р. - без змін.
Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області подало касаційну скаргу, в якій просить ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 28.02.2007р. скасувати, а апеляційну скаргу ОСОБА_1. залишити без розгляду.
ОСОБА_1. подав заяву про приєднання до касаційної скарги управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області і також просив скасувати ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 28.02.2007р. та рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.05.2004р., а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що наказом начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області від 03.12.2003р. № 405о/с ОСОБА_1. було звільнено з органів внутрішніх справу у відставку за підпунктом «а» пункту 65 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за віком). Оскільки на думку скаржника його позбавили права на використання 158 діб відпустки та в наказі про звільнення йому визначено грошову компенсацію за 98 діб невикористаної відпустки, він звернувся до суду і просив поновити його на службі та надати невикористану відпустку.
Відповідно до підпункту «а» пункту 65 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) за віком - при досягненні граничного віку, встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання.
Пунктом 7 вищенаведеного Положення передбачено, що особи середнього і старшого начальницького складу, за винятком полковників міліції та полковників внутрішньої служби, залежно від присвоєних їм спеціальних звань, перебувають на службі в органах внутрішніх справ до 45 років.
Оскільки на момент звільнення ОСОБА_1. перебував в званні майора та досяг 51 року, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку щодо правомірності його звільнення у відставку.
Абзацом 1 пункту 56 Положення передбачено, що особам середнього, старшого і вищого начальницького складу, звільненим із органів внутрішніх справ за віком, через хворобу, обмежений стан здоров'я чи скорочення штатів, у році звільнення, за їх бажанням, надається чергова відпустка, тривалість якої визначається відповідно до пункту 51 цього Положення.
Згідно довідки управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області від 16.04.2004р. № 3/734 чергова відпустка за 2003 рік, тобто рік звільнення, була використана ОСОБА_1. з 01.08.2003р. по 15.09.2003р., а невикористаними залишилися відпустки за 2000р. та 2002р., за які скаржнику було визначено грошову компенсацію.
Таким чином судами першої та апеляційної інстанції правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційні скарги управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області та ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.05.2004р. та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 28.02.2007р. по справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області щодо його звільнення, поновлення на службі та надання 158 діб невикористаної відпустки - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.М. Заїка
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній
С.Я. Чалий
Згідно з оригіналом Суддя С.В. Білуга