Справа № 275/879/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        17 квітня 2024 року                                                         смт. Брусилів

       Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

               головуючого - судді Лівочки Л.І.,

                 при секретарі - Степанчук С.А.,

                 за участю:    представника позивача та третьої особи - адвоката Мініча Г.Г.,

                 представника відповідача - адвоката Загарнюка Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Брусилів Житомирської області цивільну справу №275/879/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ :

                  ОСОБА_1 звернувся до суду (поштове відправлення від 18.07.2023 року) з позовом до ОСОБА_2 , третя особа на стороні позивача - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів.

             Вимоги позовної заяви обгрунтував тим, що він та відповідачка перебували у зареєстрованому шлюбі в період з 08 червня 2003року до 25 серпня 2022 року.

               Від шлюбу мають дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

               Донька постійно проживає з позивачем та продовжує навчання в Одеському державному аграрному університеті. Вона не має власного доходу, тому потребує матеріальної допомоги.

               Позивач зі свого боку надає їй фінансову допомогу, у тому числі надає кошти на оплату за навчання у повному обсязі. Вартість навчання складає 30000,00 грн. за один рік навчання. Крім витрат на навчання, донька потребує також коштів на харчування, одяг, лікування, придбання книжок та канцелярських товарів, необхідних для навчання, косметику та на інші поточні потреби. Дані витрати станом на момент подання позову лежать у повному обсязі на позивачу. Донька в зареєстрованому шлюбі не перебуває, дітей не має, а тому фінансову допомогу їй можуть надавати виключно батьки.

       Відповідачка також може надавати доньці матеріальну допомогу, що підтверджується, індивідуальними відомостями про застраховану особу - відповідача, наданими Пенсійним фондом України 27 лютого 2023 року, згідно з якими сума її доходів за період жовтень-грудень 2023 року складала щонайменше 14620,53 грн. на місяць.

               Відповідачка є власником об`єктів нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,1175га за адресою: АДРЕСА_2 .

               Аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вона станом на теперешній час не сплачує. Відповідачка достатньо добре забезпечена матеріально та має суттєвий дохід, достатній для сплати аліментів на утримання доньки.

               Позивач просив стягувати з відповідачки на його користь аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 18 липня 2023 року на весь період навчання, але не довше як до досягнення донькою 23 років, просив стягнути з відповідачки судові витрати.

               Представник відповідачки - авдокат ОСОБА_5 подав відзив на позовну заяву, в якому позов не визнав з наступних підстав.

        Позивач вказує, що донька ОСОБА_3 постійно проживає з ним та на підтвердження надає витяги з реєстру Брусилівської територіальної громади від 06 липня 2023 року. Але вказані витяги лише свідчать про те, що особа зареєстрована за вказаною адресою, але ж фактично може проживати за будь-якою іншою адресою, яка може відрізнятися від адреси реєстрації.

           Матеріали справи не містять доказів того, що донька дійсно знаходиться на утриманні позивача. ОСОБА_3 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 та є власником 1/2 частки цієї квартири, що підтверджується договором купівлі-продажу від 14 грудня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №3166, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ланіною В.І. та інформаційною довідкою з реєстру речових прав на нерухоме майно №5003988817863-11974264801 від 09 вересня 2023 року. Власником іншої 1/2 частки квартири є позивач ОСОБА_3

               Квартира була придбана під час офіційного шлюбу позивача з відповідачкою (квартира придбана 14 грудня 2021 року, а шлюб було розірвано рішенням Брусилівського районного суду Житомирської області 25 липня 2022 року).

               З договору купівлі-продажу квартири вказано, що "За домовленістю сторін продаж квартири здійснено за 1323980,00грн., які продавець одержав від покупців до підписання договору шляхом безготівкового перерахування».

               З платіжного доручення №359101 від 14 грудня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_6 (продавцю) половину суми у розмірі 661990,00 грн. та ОСОБА_3 сплатила половину суми у розмірі 661990,00 грн.

               Донька ОСОБА_3 у віці 18 років просто фізично не могла мати такі шалені кошти, щоб придбати 1/2 частки квартири. Тому, випливає, що 1/2 частки квартири фактично була придбана за спільні кошти подружжя ОСОБА_7 .

               Позивач є власником 1/2 частки вищевказаної квартири та квартири АДРЕСА_4 та двох земельних ділянок, загальною площею 0,3482 га. Позивач вигнав відповідачку і не дає їй можливості забрати свої речі, а також зняв без її згоди з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач намагається позбавити відповідачку її законного права на частку у нерухомому майні, придбаного у офіційному шлюбі, частина якого значно збільшилась внаслідок спільних затрат колишнього подружжя, та яке на даний час є спільною сумісною власністю цього подружжя ( в Брусилівському районному суд перебувє позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , цивільна справа №275/595/23).

       Вважає, що позивач, звернувшись до суду, не з`ясував чи може відповідачка надавати дочці матеріальну допомогу та не врахував, що ОСОБА_8 віднесена до 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

               Відповідачка припускає, що метою позову про стягнення аліментів є не дійсна потреба дитини у матеріальній допомозі, а створення суто психологічного тиску на неї через доньку з боку позивача, адже саме після звернення ОСОБА_2 із позовом про поділ майна колишнього подружжя, ОСОБА_1 через незначний проміжок часу звернувся до Брусилівського районного суду Житомирської області про стягнення аліментів і на доньку ОСОБА_3 , і на сина ОСОБА_4 .

               Раніше донька періодично приїздила як до батька, так і до матері, проживаючи, при цьому, окремо із своїм братом - ОСОБА_4 ..2008 р.н., у своїй квартирі в м. Одесі. І саме через позов ОСОБА_2 про розділ майна колишнього подружжя донька заявила, що не буде спілкуватися із матір`ю, намагаючись відмовити останню від позовних претензій на майно, що було придбано подружжям ОСОБА_7 за час офіційного шлюбу.

               У довідці Одеського державного аграрного університету від 06 липня 2023 року №211/50 вказано, що ОСОБА_3 , окрім того, що є здобувачем вищої освіти 1 курсу групи факультету ветеринарної медицини зарахована на навчання від 16 вересня 2022 року (станом на вересень 2023 року - вона має вже бути на 2 курсі), так і сама довідка дійсна до 31 серпня 2023 року.

               У договорі №25912 від 20 вересня 2022 року, укладеному між ОСОБА_3 та Одеським державним аграрним університетом взагалі відсутня вартість навчання в розмірі 30000 грн. Невідомо якими доказами підтверджуються витрати за навчання доньки саме у розмірі 30000 грн. та чому фігурує саме ця сума, а не будь-яка інша.

               З платіжної інструкції AT КБ "ПриватБанк" №P24AP24A205301392D94120 від 29 серпня 2022 року, за якою платник ОСОБА_1 здійснив переказ власних коштів ОСОБА_3 за навчання за 2022 рік в сумі 15000 грн., не зрозуміло про яке саме навчання йдеться мова.

               З платіжної інструкції AT КБ "ПриватБанк" №0.0.2657083520.1 від 29 серпня 2022 року, згідно якої платник ОСОБА_3 перераховує до Одеського державного аграрного університету грошову суму у розмірі 15000 грн. за навчання на 1 курсі. У обох вказаних вище інструкціях вказана дата оплати - 29 серпня 2022 року і це при тому, що договір №25912 про навчання в Одеському державному аграрному університеті був укладений лише 20 вересня 2022 року.

               Позивач у позовній заяві не обґрунтовував факт того, що ОСОБА_3 дійсно має певні потреби, пов`язані саме із продовженням навчання, та взагалі не надав документальних доказів їх існування.

               Позивач вказує, що ОСОБА_2 є власником квартири за адресою, АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,1175 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

               На теперішній час у провадженні Брусилівського районного суду Житомирської області знаходиться на розгляді цивільна справа №275/595/23 про поділ спільного сумісного майна подружжя, визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання права приватної власності на частку у майні, яка перебуває у спільній сумісній власності подружжя ОСОБА_7 . В рамках вказаної справи ОСОБА_1 було подано зустрічну позовну заяву про визнання, зокрема, права особистої приватної власності на 2/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

               У разі, якщо судом буде задоволено зустрічний позов ОСОБА_1 , у останнього фактично буде акумульовано все нерухоме майно, що було придбано колишнім подружжям ОСОБА_7 , а у самої ОСОБА_2 залишаться лише обов`язки, що, по своїй юридичній природні, є несправедливим, незаконним та суперечитиме ст.ст. 6, 10 ЦПК України.

       Позивач вказує, що сума доходів ОСОБА_2 за період жовтень-грудень 2023 року складає щонайменше 14620,53 грн., але вказані суми мали місце у 2022 році, а не так як вказує позивач у 2023 році.

               Одночасно в позові зазначено, що аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідачка станом на дату подання даного позову не сплачує. Але потрібно врахувати той факт, що, станом на дату складення цього відзиву на позов (11.09.2023 р.), у провадженні судді Брусилівського районного суду Житомирської області знаходиться цивільна справа №275/815/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

               Позивач не зазначив у позові про те, що на момент звернення до Брусилівського районного суду Житомирської області із позовом про стягнення аліментів на доньку ОСОБА_3 , позивач вже звернувся до цього ж суду із іншим позовом - про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на його користь на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У разі задоволення судом позовних вимог про стягнення з відповідачки аліментів на неповнолітнього сина, є незрозумілим, яким чином ОСОБА_2 зможе виплачувати аліменти у розмірі 1/3 частини на утримання повнолітньої доньки.

Позивачем не надано доказів щодо стану здоров`я ОСОБА_3 - будь-яких документальних доказів наявності у неї захворювань, які обмежують її самостійну можливість заробляти гроші на своє утримання.

               Станом на дату подачі відзиву, відповідач ОСОБА_2 не працевлаштована та взагалі не має будь- яких інших джерел для свого власного існування, не кажучи вже про матеріальну допомогу своїй доньці. Також вона ще є матір`ю, окрім доньки, й сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . У відповідачки є матір похилого віку, яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 , та також потребує певного лікування, дотримання відповідного раціону харчування та іншої допомоги з боку відповідачки, так як хворіє на цукровий діабет (тип 2) середнього ступеню важкості, страждає на гіпертонічну хворобу 2 стадії 2 ступеню, та потребує санаторно- курортного лікування.

               Відповідачка надавала своїй доньці ОСОБА_9 для оплати її навчання у вказаному вище навчальному закладі 7525 грн.,що підтверджується квитанцією AT КБ «ПриватБанк» №0.0.2646783571.1 від 19.08.2022 року.

               Просить у задоволенні позовних вимог відмовити .

               Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій вказав, що        в період очного навчання в університеті донька позивача дійсно проживає в АДРЕСА_3 .

               Водночас відповідачка, як вказано у відзиві, проживає за адресою: АДРЕСА_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади, виданим Брусилівською територій громадою 15 червня 2023 року.

               Жодне з місць проживання та реєстрації доньки і відповідачки не співпадають. Донька зареєстрована та в період канікул проживає з позивачем в будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Ппозивач має право на подання позову відповідно до ч. 3 ст, 199 СК України.

               У відзиві відповідачка визнає, що донька не спілкується з нею. Що додатково підтверджує, що донька перебуває на утриманні виключно позивача, а тому він має право на подання позову.

               Позивачем до позову у підтвердження того, що донька продовжує навчання додано: копію довідки Одеського державного аграрного університету від 06 липня 2023 № 211/50, в якій вказано термін навчання з 30 вересня 2022 до 30 червня 2028 року; копію студентського квитка серії НОМЕР_1 від 19 вересня 2022 року , в якому вказано, що він дійсний до 30.06.2028 року; копію договору № 25912 від 20 вересня 2022 року про навчання в Одеському державному аграрному університеті, в якому вказано, що: договір діє протягом всього періоду навчання, термін навчання- 5 років 10 місяців з 30 вересня 2022 року.

               Факт продовження донькою навчання є таким, що безсумнівно підтверджується доданими до позову документами.

               Сама відповідачка у відзиві на с. 7 у розділі "Щодо інших обставин, що мають істотне значення" визнає, що донька є студентом Одеського державного аграрного університету, термін навчання - до 30 червня 2026 року, тому дана обставина відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

               Відповідно до п.10 договору № 25912 від 20 вересня 2022 року "10. Фінансування навчання здійснюється за рахунок коштів фізичної особи на умовах договору, укладеного між закладом та фізичною особою, яка замовляє платну освітню послугу". Ще 20 вересня 2022 року між Одеським державним аграрним університетом та донькою було укладено договір про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців в якому "в п. 1 розділу І зазначено, що: "Даний договір є невід`ємним додатком до Договору про навчання в ОДАУ від 20 вересня 2022 року № 25912", тобто договору, вказаного в п. 5.3 позову ; в п. 1 розділу III зазначено, що: "Загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання становить 180000,00 грн"; в п. 2 розділу III зазначено, що вартість освітньої послуги становить 30 000,00 грн за кожен навчальний рік.

               Додані позивачем до позову платіжні документи підтверджують здійснення платежів за навчання у вказаному вище розмірі.

               Відповідач у відзиві жодним чином не спростовує, що кошти на оплату навчання доньки надає саме позивач, а не вона.

               Твердження відповідача у відзиві про оплату нею за навчання доньки в сумі 7525.00 грн є такими, що не відповідають дійсності, оскільки реквізити для здійснення платежу не є платіжним документом, а тому не можуть вважатися доказами сплати; аркуш паперу з написом, виконаним невідомою особою, також не є платіжним документом; згідно з квитанцією від 19 серпня 2022 року платником є саме донька, а не відповідач.

               Якщо й припустити, що кошти відповідач дійсно давала у вказаній у відзиві сумі, то це було здійсні понад рік тому. А позивач при цьому надає кошти доньці на оплату навчання і в 2023 році.

       Щодо інших потреб доньки, то навчання викликає необхідність у придбанні книжок, канцелярії та інших засобів для навчання, якими, на жаль, студентів наразі навчальні заклади не забезпечують. Донька навчається на платній основі, що також виключає матеріальне забезпечення з боку навчального закладу.

             В п. 12 позову позивачем доведено з посиланням на відповідні документи наявність у відповідача станом на момент подання позову об`єктів нерухомого майна та достатнього рівня доходів. Їх наявність у відповідача визнається і у відзиві, а тому згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

       У відзиві стверджується про можливе рішення суду у справі про поділ майна подружжя. Проте, станом на даний час рішення у вказаній справі судом не ухвалено.

       Водночас, позивачем помилково вказано в позові "за період жовтень-грудень 2023 року", вірним є вираз "за період жовтень-грудень 2022 року".

               Щодо сплати аліментів відповідачем на сина ОСОБА_10 , то дане твердження є істинним, оскільки рішення у справі № 275/815/23 судом не лише на момент подання позову, але й на момент подання даної відповіді не ухвалено. Відповідач аліментів на сина ОСОБА_10 не сплачує.

               Позивачем у позові обрано саме частку від доходів відповідача з огляду на те, що у разі зміни доходів відповідача вона, відповідно, буде сплачувати аліменти пропорційно до власних доходів. Тобто якщо сума доходів зменшиться, то й сума аліментів також буде меншою. Тому обраний позивачем розмір та спосіб сплати відповідачем аліментів максимально відповідає принципу справедливості.

               Твердження відповідача у відзиві про те, що відповідач не має джерел для власного існування спростовуються тим, що незважаючи на звільнення з роботи вона продовжує проживати не у власній квартирі у м. Одеса. А отже вона спроможна сплачувати орендну плату та комунальні платежі. Крім того, відповідач звільнилась з роботи лише 6 днів тому - 06 вересня 2023 року. Просив позов задовольнити.

               В суді  представник позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_3 - адвокат Мініч Г.Г. позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові та відповіді на відзив, просив позов задовольнити та стягнути з відповідачки на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з 18 липня 2023 року на весь період навчання, але не довше як до досягнення донькою 23 років та стягнути судові витрати.

               Представник відповідача - адвокат Загарнюк Д.А. в суді позов не визнав, надав пояснення, аналогічні викладеним в відзиві, доповнивши їх тим, що відповідачка сплачує аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , 2008р.н., відповідно до судового наказу Брусилівського районного суду від 23.09.2023 року у розмірі 1/4 частини з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20.09.2023. Просив в задоволенні позову відмовити, так як повнолітня донька має у власності майно та не потребує матеріальної допомоги, а відповідачка на данний час не працює та не має можливості надавати матеріальну допомогу..

               Третя особа на стороні позивача - ОСОБА_3 до суду не з`явилась, про розгляд справи повідомлена належним чином, її інтереси в суді представляв адвокат Мініч Г.Г.

             Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.        

          Батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сторони у справі : ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.

           Згідно витягів з Реєсту Брусилівської територіальної громади від 06 липня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 07 травня 2003 року та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 12 листопада 2004 року зареєстровані в кв. АДРЕСА_4 .

               Відповідно до договору № 25912 від 20 вересня 2022 року про навчання в Одеському державному аграрному університеті, довідки Одеського державного аграрного університету від 06 липня 2023 № 211/50 та студентського квитка серії НОМЕР_1 від 19 вересня 2022 року, ОСОБА_3 є здобувачем вищої освіти факультету ветеринарної медицини освітньої програми "Ветеринарна медицина", денної форми навчання, термін навчання 5 років 10 місяців з 30 вересня 2022 року до 30 червня 2028 року.

             Довідкою навчально-наукового інституту біотехнології та аквакультури Одеського державного аграрного університету від 05 вересня 2023 року №01"з" підтверджується, що ОСОБА_3 є студенткою 3 курсу заочної форми навчання за рахунок коштів фізичних осіб, навчально-наукового інституту біотехнології та аквакультури, ступення освіти "Бакалавр", термін навчання 3 роки 10 місяців, за спеціальністю 204 "Технологія виробництва та переробки продукції тваринництва" Одеського державного аграрного університету IV рівня акредитації (наказ №166 від 18.08.2022 року). Термін навчання 18.08.2022року до 30.06.2026 року.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після досягнення повноліття , продовжує навчання у вищих навчальних закладах.

           Відповідно до статті 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, то батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

               Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

               Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Представник ОСОБА_3 -адвокат Мініч Г.Г. в суді підтвердив, що ОСОБА_3 перебуває на утриманні батька, навчається за котрактом та потребує матеріальної допомоги до закінчення навчання, так як вона не працює та не отримує доходів, а перебуває на утриманні батька.

       На підтвердження цього надав :

-відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 14 липня 2023 року інформація про отримання доходів ОСОБА_3 з 1 кварталу 2022 року по 4 квартал 2022 року та з 1 кварталу 2023 року по 1 квартал 2023 року відсутня;

        - платіжні інструкції AT КБ "ПриватБанк" №P24AP24A205301392D94120 від 29 серпня 2022 року та №P24AP24A866278480D040 від 21 лютого 2023 року, з яких слідує, що платник ОСОБА_1 здійснив переказ коштів ОСОБА_3 за навчання за 2022 рік в сумі 30000 грн.;

        - платіжні інструкції AT КБ "ПриватБанк" №0.0.2657083520.1 від 29 серпня 2022 року та 0.0.2872672485.1 від 21 лютого 2023 року, з яких слідує, що платник ОСОБА_3 перераховула до Одеського державного аграрного університету кошти у розмірі 30000 грн. за контрактне навчання.

       Посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_3 є власником нерухомого майна. не підтверджує те, що вона не потребує матеріальної допомоги на період навчання у вищому навчальному закладі, де навчається на різних факультетах на денній та заочній формі навчання.

Відповідачка є особою працездатного віку та може за віком та станом здоров"я надавати матеріальну допомогу доньці, яка продовжує навчання після досягнення повноліття.

Статтею 200 Сімейного кодексу України передбачено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

             При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків.

Враховуючи, що відповідачка сплачує на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , 2008 р.н., аліменти у розмірі 1/4 частини її заробітка(доходу), починаючи з 20.09.2023 , що підтверджується наданими представником відповідачки доказами ( судовий наказ № 275/ 1709/23, постанова про відкриття ВП № 73125108 від 23.10.2023., платіжні інструкції про перерахування аліментів) , то розмір аліментів , які відповідачка має можливість сплачувати на утримання повнолітньої доньки на період її навчання , суд вважає не можуть перевищувати 1/4 частини заробітка (доходу), при цьому суд приймає до уваги можливість утримання доньки і позивачем.

Статтею 191 Сімейного кодексу України  аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду  від дня пред`явлення позову.

       За таких обставин, суд вважає, що  позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. З відповідачки, яка є особою працездатного віку (1982 р.н.), на користь позивача підлягають стягненню аліменти на утримання доньки, оскільки донька після досягнення повноліття навчається в Одеському державному аграрному університеті, не має самостійного доходу та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, яку відповідачка може надавати. Суд визначає аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 18 липня 2023 року і на весь період навчання, але не довше    як до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.

                 Вимога позивача про допущення негайного виконання рішення суду про стягнення аліментів в межах суми стягнення за місяць є виправданою інтересами дитини і підлягає задоволенню.

        Враховуючи , що відповідачка ОСОБА_2 є особою, яка постраждала( 2 категорія) внаслідок Чорнобильської катастрофи та звільнена від сплати судового збору , то відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК УКраїни, судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

               На підставі ст. ст. 191,199-200 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст. 4,5, 10-13, 76-81,141, 263-265, 352-355 ЦПК України , суд -                                                  

ВИРІШИВ:

            Позов задовольнити частково.

           Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усів видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 18 липня 2023 року на весь період навчання, але не довше    як до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років.

           Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

       На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення, яке складено 25 квітня 2024 року.

               Суддя                               Л. І. Лівочка