справа № 2а-217/10р
ПОС ТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
28 жовтня 2010 року
В складі головуючого судді Воронюк В.А
При секретарі Полонській Н.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до старшого Інспектора ДПС роти ДПС ОДДЗ м. Житомир старшого лейтенанта міліції Максимчука Юрія Олександровича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
Встановив:
Позивачка звернулась в суд із адміністративним позовом в якому просить скасувати постанову серії АМ №230263 по справі про адміністративне правопорушення від 24 вересня 2010р. та стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00грн. (двісті п'ятдесят п'ять гривень 00 копійок).
В обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що постановою Старшого лейтенанта міліції - інспектора ДПС роти ДПС ОДДЗ м, Житомир Максимчука Ю.О. серія АМ № 230263 по справі про адміністративне правопорушення від 24 вересня 2010р. її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке вона нібито скоїла 24 вересня 2010 року на 10 км а/д Глибочиця-Клітин-Станишівка та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255,00грн. (двісті п'ятдесят п'ять гривень 00 копійок). Постанову винесено з причини перевищення нею швидкісного режиму на 43 км/год, що вимірювалось приладом Беркут №0512188.
Вважає дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КпАП України та винесеною з перевищенням компетенції суб'єкта владних повноважень. Під час винесення постанови їй не було зачитано її права, передбачені, ст.. 63 Конституції України, ст.268 КУпАП. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в її діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність, не було доведене, що дане правопорушення скоєне саме нею. Таким чином вважає постанову інспектора незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав: .Інспектор дав їй на підпис відразу і протокол і постанову про вчинення правопорушення, хоча вона подала йому клопотання, що передбачено ст. 268 КУпАП, про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи та консультацією у юриста та про розгляд справи за місцем її проживання, але вмотивованого винесеного рішення по клопотанню вона не отримала; прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР знаходився у співробітника ДАІ в руці, керувався ним безпосередньо. На жаль прилад «Беркут», яким було зафіксовано швидкість мого автомобіля не ідентифікує правопорушника, а просто фіксує швидкість найближчого предмету, а не найшвидшого. У зазначений в постанові час і місці, поруч із її автомобілем рухався автомобіль Мерседес та за її автомобілем автомобіль Мазда, тобто стверджувати, що саме вона керуючи автомобілем, саме в зазначеному місці, саме в той час, рухалась з зазначеною швидкістю чим допустила порушення п.12.9 (б) ПДД України у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав.
Позивачка в судове засідання не зявилась, проте надала заяву слухати справу у її відсутність, заявлений нею позов підтримує в повному обсязі, просить скасувати постанову про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.
Представник відповідача Старший Інспектор ДПС роти ДПС ОДДЗ м. Житомир старший лейтенант міліції Максимчук Ю.О. в судове засідання не з’явився, хоч належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив
Судом встановлено, що 24.09.2010 року старшим лейтенантом міліції - інспектором ДПС роти ДПС ОДДЗ м. Житомир Максимчуком Ю.О. було складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що на 110 км ад Глибочиця – Клітин – Станишівка керуючи автомобілем ТОЙОТА дн НОМЕР_1 водієм було перевищено швидкість на 43 км/год , рухаючись зі швидкістю 115 км/год при обмеженні максимальної швидкості 70 км/год. Швидкість вимірювалась приладом «Беркут», чим порушено п.12.9 (б) ПДР. За що було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.. 122 ч.1 КУпАП (а.с.6).
На підставі протоколу за дане правопорушення постановою АМ №230263 від 24.09.2010 року на водія ОСОБА_1 було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 255 гривень.
Спірні правовідносини регулюються:
- ч.1 ст.122 КУпАП, за змістом якої, зокрема, перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину тягне за собою накладення адміністративного стягнення;
- ст. 280 КУпАП, відповідно до якої, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
- ст. 283 КУпАП визначає , що постанова має містити опис встановлених обставин.
Відповідно ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Системний аналіз правовідносин та нормативно – правових актів, що їх регулюють свідчить, що постанова про визнання позивача винуватим у скоєнні правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП прийнята, всупереч вимог ст.283 КУпАП, а саме в постанові про накладення стягнення, не наведено обставини про перевищення швидкості та докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, в постанові не міститься даних про те з якою саме швидкістю водій рухався та на скільки саме перевищив встановлене обмеження швидкості на вказаній ділянці дороги, а також не зазначено мотиви відхилення висловлених доводів щодо відсутності вини в скоєнні правопорушення.
Оскільки відповідачем не надано доказів винуватості ОСОБА_1 у перевищенні ним швидкості, то постанову про накладення на нього штрафу за ч.1 ст.122 КУпАП необхідно визнати протиправною і скасувати, а провадження у справі закрити через відсутність в його діях складу цього правопорушення.
Також із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що вона винесена без врахування вимог ст. 280 КУпАП про обов’язкове з’ясування характеру вчиненого діяння, даних про особу правопорушниці, її майнового стану, обставин, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, - а це є самостійними підставами її скасування.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 6, 17-19,71-72, 158-163, 167 КАС України, ст..ст283,285,287, 288 КУпАП суд,-
Постановив:
Позов задовольнити. Скасувати постанову АМ №230263 від 24.09.2010 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу в сумі 255 (двісті п’ятдесят п’ять) гривень.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: підпис
З оригіналом вірно : суддя
секретар