Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 2527 / 10 Головуючий у 1 інстанції: Мазур В.С.
Суддя-доповідач: Поляков О.З.
РІШЕННЯ
Іменем України
« 28 » жовтня 2010 року м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Ломейка В.О.
Суддів: Городовенка В.В.
Полякова О.З.
При секретарі: Винник І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Прокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОП ЗМБТІ про поділ набутого в шлюбі майна та встановлення права власності на будівлю, -
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2008 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: ОП ЗМБТІ про поділ набутого в шлюбі майна та встановлення права власності на будівлю.
В позовній заяві зазначав, що з 09.03.2006 року він перебуває у шлюбі з відповідачкою ОСОБА_3, шлюб зареєстровано 09.03.2006 року Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького обласного управління юстиції м. Запоріжжя. В період перебування в шлюбі, а саме 01.04.2008 року він за власні кошти розпочав будівництво спортивного комплексу, який на цей час недобудований та розташований на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1, яку він використовує на підставі рішення Запорізької міської ради № 29/140 від 30 листопада 2005 року згідно договору оренди від 25 січня 2006 року. В період з 01.04.2008 року до 30.06.2008 року, він за свій рахунок замовив та отримав проектно-кошторисну документацію, з придбаних ним за власні кошти будівельних матеріалів, побудував два поверхи зазначеного спортивного комплексу по вул. Перемоги 66-в, м. Запоріжжя, що підтверджується договорами та видатковими документами про сплату за документацію та будівельні матеріали, його дружина участі у проектуванні та побудові спортивного комплексу не приймала та ніяких коштів не надавала. Відповідачка відмовляється від укладання письмового договору про поділ нерухомого майна, що є у спільній власності, що підлягає нотаріальному посвідченні, що свідчить про невизнання відповідачкою його особистого права власності на спортивний комплекс.
Посилаючись на викладене, просив суд визнати за ним право особистої приватної власності на спортивний комплекс по АДРЕСА_1, зобов’язати ОП ЗМБТІ зареєструвати за ним право власності на спортивний комплекс.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2008 року позовні вимоги задоволено.
Визнано недобудовану будівлю спорткомплексу літ. В-4 по АДРЕСА_1 – об’єктом нерухомого майна.
Визнано за ОСОБА_2, право особистої приватної власності на недобудовану будівлю спорткомплексу літ. В-4 по АДРЕСА_1.
Зобов’язано ОП ЗМБТІ зареєструвати за ОСОБА_2 право власності на об’єкт нерухомого майна, недобудовану будівлю спорткомплексу літ. В-4 по АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор Орджонікідзевського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. п. 3,4 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи,порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права .
Як вбачається з матеріалів справи,позивач звернувся до суду зазначаючи ,що в період перебування у зареєстрованому шлюбі, з 01.04.2008 року він розпочав будівництво спортивного комплексу ,який розташований на земельній ділянці за адресою м. Запоріжжя вул. Перемоги 66-в. Уточнивши позовні вимоги просив визнати за ним право особистої приватної власності на недобудовану будівлю спорткомплексу літера В-4 по АДРЕСА_1.
Згідно до ст..328 ЦК України право власності набувається на підставах,що не заборонені Законом України і вважається набуте правомірно,якщо інше не випливає із діючих Законів України або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
Статтею 331 ЦК України передбачено,що набуття права власності на об’єкти незавершеного будівництва ,право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва,до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, яки були використані в процесі його будівництва,або якщо цього вимагає закон з моменту прийняття нерухомого майна в експлуатацію.
У відповідності до ст.376 ЦК України будівля,споруда ,інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом ,якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці,що не була відведена для цієї мети,або без належного дозволу чи належним чином затвердженого проекту.
Особа ,яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна не набуває на нього права власності.
ОСОБА_2 земельна ділянка для будівництва спортивного комплексу не виділялася.
ОСОБА_2 дозволу на виконання будівельних робіт не отримував,про що свідчить припис від 23.05.2008 року за №11\3 Інспекції державного архітектурно – будівельного контролю в Запорізькій області про зупинення незаконних будівельних робіт.
За виконання будівельних робіт без відповідного дозволу та затвердженої в установленому порядку проектної документації ПП ОСОБА_4 був притягнутий до відповідальності згідно постанови від 28.05.2008 року.
Крім цього встановлено,що будівля спорткомплексу здійснена із застосуванням несучих та огороджуючих конструкцій,які застосовувалися раніше при будівництві невідомих об’єктів і непридатні для нормальної експлуатації будівель і вказане будівництво представляє загрозу громадянам.
Районний суд визнавши право власності на вказаний об’єкт за фізичною особою ОСОБА_2 не звернувши уваги ,що кошти за будівельні матеріали сплачувалися ПП Браунштейн.
Судом першої інстанції порушено процесуальний закон,так як вимоги про визнання права власності на об’єкт нерухомості розглянуто в порядку правовідносин,яки регламентуються Сімейним Кодексом України.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу свої вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Правових підстав для визнання за позивачем права власності на об’єкт нерухомості не має.
На підставі вищенаведеного,судова колегія вважає,що висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та матеріалам справи ,доказам по справі дана неналежна оцінка і тому судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову .
Керуючись ст. ст. 307,309,317 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу прокурора Орджонікідзевського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області – задовольнити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 жовтня 2008 року по цій справі – скасувати та ухвалити нове рішення яким у позові ОСОБА_2 – відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції .
Головуючий:
Судді: