ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

при секретарі :  Безпалому Д.В.

з участю представників Кіровоградської митниці Степанова Сергія Валерійовича та щитова Ігоря Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 березня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 23 травня 2006 року по справі за  позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Кіровоградської митниці про визнання дій неправомірними, -                                                                                                                                                     

                                                        в с т а н о в и л а :

У лютому 2006 року ОСОБА_1. звернувся в суд в інтересах   ОСОБА_2. з позовом до Кіровоградської митниці про визнання дій неправомірними.

В обґрунтування своїх вимог заявники посилалися на те, що 10 листопада 2001 року ОСОБА_2. придбав у м. Щецині (Республіка Польща) автомобіль МАЗДА-626 білого кольору. Факт купівлі-продажу був посвідчений нотаріусом. Він отримав від продавця технічний паспорт на цей автомобіль. В подальшому в Україні цей автомобіль був вилучений у нього право­охоронними органами, він був засуджений за ч.2 і 3 ст.358 КК України, але вироком суду - звільнений від відбуття призначеного покарання по амністії, а автомобіль, як речовий доказ, був повернутий йому. Проте на думку заявника, відповідач безпідставно відмовив йому у оформленні відповідних документів для належного користування автомобілем на території України, оскільки автомобіль є власністю ОСОБА_2., який сплатив за нього власні кошти, всі необхідні документи є в наявності, а помилка щодо його вартості у декларації при переміщенні через кордон сталася з вини митного брокера Яготинської митниці.

Просив суд зобов'язати кіровоградську митницю оформити всі необхідні документи по розмитненню купленого ним автомобіля.

Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 березня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 23 травня 2006 року, ОСОБА_1. в задоволенні позову відмовлено.

         У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1., з посиланням на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, про задоволення позову.

Касаційна скарга  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1. у лютому 2006 року подав в інтересах ОСОБА_2. позов  до суду першої інстанції. При цьому він не надав суду довіреності на право подачі такого позову та на участь при розгляді справи в якості представника.

Суд касаційної інстанції своєю ухвалою від 22 березня 2007 року залишав касаційну скаргу ОСОБА_1.  без руху через неподання ним довіреності , яка давала б йому право на касаційне   оскарження судових рішень в інтересах ОСОБА_2.

На виконання ухвали  на адресу суду направлена довіреність, датована   5 липня 2007 року, тобто вона не підтверджує право  ОСОБА_1. на представництво інтересів ОСОБА_2. в судах першої та апеляційної інстанції.

Відповідно до ст..58 КАС України повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю чи усною заявою довірителя із занесенням її  до журналу судового засідання.  Оригінали  довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються  судом до справи.

Відповідно до ч.1 ст. 59 КАС України повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа.

Виходячи з  того, що позивач не повідомлявся про наявність спору в суді , а також про  час та дату судових засідань,  по  справі діяв його представник, який  в свою чергу не мав належних повноважень, колегія суддів касаційного суду приходить до висновку, що суд вирішив  питання про права свободи, інтереси та обов'язки особи -  ОСОБА_2.,, який не був повідомлений про можливість  вступити у справу.

Частина третя статті 227 КАС України визнає цю підставу безумовною для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд.

При новому розгляді суду слід з'ясувати у належного позивача по справі ОСОБА_2. його відношення  до заявленого в його інтересах позову та  в залежності від встановлених обставин вирішити спір по суті.

З урахуванням наведеного та керуючись  ст., ст.220, 221, 227, 230 КАС України, колегія суддів,-

у х в а л  и л а:

Касаційну скаргу  ОСОБА_1 задовольнити частково.

 Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 березня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 23 травня 2006 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді :