Судове рішення #1164009

                                                                                                                                

 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2007 року                                                                                                 м. Київ

 

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

                       

головуючого                                   Заїки М.М.,

суддів                                              Білуги С.В.,

                                             Гаманка О.І.,

                                             Загороднього А.Ф.,

          Чалого С.Я.,

           

при секретарі                                 Дашківській О.Є.,   

                                                                    

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду від 25.04.2004р. та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 30.06.2005р. по справі за скаргою ОСОБА_1. на неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку щодо відмови в призначенні пільгової пенсії за віком, -

 

встановила:

 

У квітні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до суду зі скаргою на неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку щодо відмови в призначенні пільгової пенсії за віком.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду від 25.04.2004р. скаргу ОСОБА_1. було визнано неподаною та повернуто скаржнику.  

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 30.06.2005р. апеляційну скаргу ОСОБА_1. було відхилено, а ухвалу Луцького міськрайонного суду від 25.04.2004р.  залишено без змін.

 На зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1., в якій ставиться питання про їх скасування, та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши  доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1. задоволенню не підлягає, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Відповідно до частини 4 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України (1963р.) до позовної заяви додаються письмові докази, а якщо позовна заява подається представником позивача - також довіреність чи інший документ, що стверджує повноваження представника.

Згідно пункту 6 статті 112 вищенаведеного Кодексу представниками сторін і третіх осіб у суді можуть бути інші особи, допущені судом, який розглядає справу, до представництва в даній справі.

Статтею 115 вказаного Кодексу передбачено, що повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, всіх процесуальних дій, крім передачі справи в третейський суд, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмета позову, укладення мирової угоди, передачі повноважень іншій особі (передоручення), оскарження рішення суду, подачі виконавчого листа до стягнення, одержання присудженого майна або грошей. Повноваження представника на вчинення кожної із зазначених в цій статті дій повинні бути спеціально обумовлені у виданій йому довіреності.

Таким чином суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку, що хоча ОСОБА_1. і долучив до скарги доручення від ОСОБА_2, але право на представництво її інтересів в суді, в доданому доручені відсутне.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

 

ухвалила:

 

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Луцького міськрайонного суду від 25.04.2004р. та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 30.06.2005р. по справі за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку щодо відмови в призначенні пільгової пенсії за віком - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий           (підпис)                                                                          М.М. Заїка

 

Судді                        (підпис)                                                                           С.В. Білуга

 

                                                                                                                         О.І. Гаманко

 

                                                                                                                         А.Ф. Загородній

 

                                                                                                                         С.Я. Чалий

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація