Справа № 2-734/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 серпня 2010року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Корецької В.В.
при секретарі Процик Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ківерці справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Ківерцівському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Ківерцівському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни з 2006 року по 01.07.2010 року.
Як доказ заявлених вимог вказує на те, що він має статус "дитини війни" і відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01.01.2006 року має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на вказані обставини, позивач зазначає, що всупереч вимогам чинного законодавства управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області протягом 2006-2010 років така доплата не нараховувалася та не виплачувалася. Тому просить суд поновити пропущений строк для звернення до суду та зобов'язати відповідача провести нарахування та стягнути недоплачену щомісячну надбавку до пенсії, як дитині війни, за період з 01.01.2006 року по 01.07.2010 року в сумі 6088, 9 грн.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, подала до суду письмову заяву в якій просить позов задоволити та справу слухати без її участі (а.с. 11).
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі в судове засідання не з'явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності та письмове заперечення щодо позову, де зазначено, що відповідно до ЗУ "Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01.01.2006 року, позивач ОСОБА_1 має статус "дитини війни", який надає йому право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З 01.01.2008 року вона отримує підвищення до пенсії в розмірі надбавки, призначеної для учасників війни.
Крім цього, посилаючись на рішення Конституційного суду України від 9.07.2007 року, яким було визнано неконституційним положення пункту 12 ст.71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням ст.111 цього ж Закону, вказує, що положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є діючими з 9.07.2007 року. Одночасно зазначає, що ст.7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачається, що фінансування виплат, пов'язаних із застосуванням цього Закону проводиться з Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України. У зв'язку з цим в задоволенні позову просить відмовити.
Дослідивши надані докази в сукупності суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, і це не заперечується відповідачем, що позивач у справі відноситься до соціальної категорії громадян України, які законодавством визнані дітьми війни, що підтверджується посвідченням „Дитина війни” (а.с.8-9), і в зв’язку з цим має право на пільги встановлені чинним законодавством.
Згідно Порядку посвідчення права особи на пільги відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни", затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.04.2006 N 107 для здійснення цієї процедури необхідно звернутися до регіонального органу праці та соціального, захисту населення за місцем проживання, де на підставі свідоцтва про народження та паспорта громадянина України у пенсійному посвідченні проставлявся відповідний штамп, форма якого наведена у Додатку до п. 2 Порядку.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а величиною мінімальної пенсії за віком є встановлений прожитковий мінімум згідно ЗУ "Про прожитковий мінімум", розмір якого, в свою чергу, визначений Законами України "Про Державний бюджет" на 2006-2010 р.р.
Відповідним Законом, який встановлює доплату до пенсії дітям війни, є Закон України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ст.ст.77,110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року, ст.71 п.12 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, п.41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року, дія ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» була призупинена. Однак, особи, які були віднесенні до категорії « Діти війни», мали право на отримання надбавки.
Рішеннями Конституційного суду України від 9.07.2007 року та від 22.05.2008 року положення Законів України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та «Про державний бюджет України на 2008 рік» в частині призупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційними.
Законами України " Про Державний бюджет на 2009 рік" та "Про Державний бюджет на 2010 рік" не було встановлено обмежень щодо застосування ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, при визначенні розміру щомісячної державної соціальної допомоги з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007року та з 22.05. 2008 року по 01.07.2010 роки, органи Пенсійного фонду України повинні були діяти у відповідності з приписами діючої норми ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», нараховуючи та виплачуючи соціальну допомогу дітям війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Виходячи з приписів ч. 2 ст. 152 Конституції України суд вважає, що відповідач був зобов’язаний нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 22.05.2008року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Суд не погоджується з запереченнями представника відповідача про неврегульованість механізму реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни є мінімальна пенсія за віком. На час виникнення спірних правовідносин розмір мінімальної пенсії за віком визначався лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, при визначенні розміру підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
Приймаючи рішення, суд також бере до уваги те, що Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення про Пенсійний фонд України і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування, перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 вказаного Закону, покладено саме на відповідача.
Відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Ст.257 ЦК України передбачено, що загальний строк позовної давності встановлюється тривалістю у три роки, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або могла довідатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Позивач звернувся до суду 29.07.2010 року, тому заявлені позивачем вимоги підлягають до задоволення з 29.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.07.2010 року.
Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача недоплаченої щомісячної грошової допомоги за періоди з 01.01.2006 року по 08.07.2007 року та з 01.01.2008 по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають, оскільки відповідач в даний період діяв на підставі та у межах повноважень, передбачених чинними на той час законами України.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходить з того, що відповідно до ст. 1 ч 2 ЦК України до майнових відносин, застосованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Ураховуючи вищенаведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносинах, що носять публічно - правовий характер, суд може зобов’язати відповідача провести нарахування (перерахування) та виплату належних сум відповідно до закону. Виходячи з цього суд вважає, що вимоги про стягнення з УПФУ в Ківерцівському районі доплати до пенсії у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.
Оскільки згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі позивачу протягом 2007-2010 року проводилась виплата надбавки до пенсії в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму, перерахунок надбавки за вказаний період слід провести з врахуванням здійснених виплат.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати в розмірі 45 грн. 50 коп.( в т.ч. судовий збір в сумі 8 грн.50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн.).
Керуючись ст.ст. 10, 60,80,209, 213-215 ЦПК України, на підставі ст. 19, ст. 152 Конституції України, ст.6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни", Законами України «Про державний бюджет України на 2006 - 2010 р.р»., суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Зобов`язати Управління Пенсійного Фонду України в Ківерцівському районі провести ОСОБА_1 нарахування підвищення до пенсії, як дитині війни у відповідності до ст.6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни".
Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Ківерцівському районі в користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 29.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.07.2010 року з врахуванням раніше проведених виплат.
Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в Ківерцівському районі на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 45 грн.50 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської обл. протягом 10 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Ківерцівський районний суд, а відповідачем з протягом такого ж строку з моменту його отримання.
КОПІЯ ВІРНА
Суддя
Ківецівського районного суду В.В. Корецька