ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

і м е н е м    У к р а ї н и

         3 липня  2007 року                                                           м. Київ

         Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого  Смоковича М.І.,

суддів: Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Сороки М.О., Штульмана І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність начальника відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції (далі - ВДВС Краматорського міського управління юстиції), провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Донецької області від 9 жовтня 2003 року,

в с т а н о в и л а :

         У січні 2003 року  ОСОБА_1. звернувся  до суду зі скаргою на бездіяльність начальника ВДВС Краматорського міського управління юстиції.

         Вимоги обґрунтовував тим, що 11 березня 2002 року ВДВС Краматорського міського управління юстиції було відкрите виконавче провадження щодо виконання судового рішення про стягнення на його користь з ОСОБА_2. 6548,84 грн. У порушення вимог закону постанова про відкриття виконавчого провадження не була надіслана йому у встановлений строк,  боржник до відділу не викликався, майно боржника не арештовувалось, а в серпні 2002 року боржник виїхав з м. Краматорська. 16 травня 2002 року постановою державного виконавця було відкрите виконавче провадження по примусовому виконанню рішення суду про стягнення з ОСОБА_3. на його користь 2355,24 грн. При виконанні рішення змінювались державні виконавці, йому біло відмовлено в ознайомлені з матеріалами виконавчого провадження та не перевірялась наявність майна у боржника.

         Вважаючи бездіяльність неправомірною, просив задовольнити вимоги скарги.

         Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 2 квітня 2003 року  скаргу задоволено.

         Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 9 жовтня 2003 року рішення суду першої інстанції скасовано та в задоволенні скарги відмовлено.

         У касаційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати це рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

         Касаційна скарга не підлягає  задоволенню з таких підстав.

         Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

         Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11 березня 2002 року у ВДВС Краматорського міського управління юстиції надійшов виконавчий лист про стягнення на користь заявника  з ОСОБА_2. суму боргу на підставі судового рішення, цього ж дня державним виконавцем було відкрите виконавче провадження по примусовому виконанню рішення суду. Після відкриття виконавчого провадження були зроблені запити в МРЕВ, БТІ м. Краматорська щодо наявності майна у боржника, на які отримані відповіді про відсутність такого майна. За даними адресного бюро було встановлено, що  боржник 26 квітня 2002 року виписався з місця проживання та переїхав у Російську Федерацію, в зв'язку з чим була винесена постанова про повернення виконавчого документу.

         16 травня 2002 року до ВДВС Краматорського міського управління юстиції надійшов виконавчий лист про стягнення на користь заявника боргу з ОСОБА_3. 17 травня 2002 року постановою державного виконавця було  відкрите виконавче провадження по примусовому виконанню рішення суду. Були зроблені відповідні запити щодо наявності майна у боржника, встановлено, що майно відсутнє, боржниця не працює, оскільки знаходиться у відпустці по нагляду за дитиною.

         Цим обставинам суд апеляційної інстанції дав правильну правову оцінку.

         Отже, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про проведення певних дій по примусовому виконанню рішення суду, безпідставність доводів щодо відсутності, передбаченого статтею 10 Закону України «Про державну виконавчу службу»,  контролю та бездіяльності з боку начальника ВДВС.

         З огляду на викладене, оскаржуване судове рішення ухвалене з дотриманням положень матеріального та процесуального права, підстави для його  скасування чи зміни відсутні.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Донецької області від 9 жовтня 2003 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена за винятковими обставинами до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

         Головуючий                /підпис/                           Смокович М.І.

   судді                /підпис/                             Горбатюк С.А

/підпис/                            Мироненко О.В.

/підпис/                            Сорока М.О.

/підпис/                             Штульман І.В.

З оригіналом згідно 

        Суддя: