Справа № 2-12256/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2010 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Філь О.Є.

                при секретарі  Іващенко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду в м. Красноармійську  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»,  третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську, про відшкодування моральної шкоди, -

  В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське»,  третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійську, про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з відповідачем з 14.04.2007 року знаходиться у трудових відносинах.

Наказом   №4449   від   12.09.2008   року   його   переведено   на   легшу   роботу   на   посаду брошюровщика у зв'язку з тим, що через  нещасний випадок, який стався 07.04.2008 року він став інвалідом, та йому протипоказана праця у підземних умовах, тяжка праця, при несприятливих метеоумовах, в контакті з токсичними газами та речовинами, в умовах нагріваючогося мікроклімату, з рухаючимося механізмами.

Погіршення стану його здоров'я сталося при виконанні трудових обов'язків гірника очисного вибою внаслідок нещасного випадку, що стався 07 квітня 2008 року о 12 год. 08 хв.  Внаслідок якого 07.04.2008 року він отримав гостре отруєння угарним газом тяжкого ступеню тяжкості, що підтверджується діагнозом з висновку ЛЕК від 20.05.2008 р. №1888.

За результатами розслідування   нещасного випадку був складений акт за формою Н-5 від 19.04.2008 р. та акт №32 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 від 29.04.2008 р.

В зв'язку з нещасним випадком від 07.04.2008 р. він був оглянутий Міжрайонною МСЕК м. Красноармійська, де йому  06.08.2009 р. було встановлено 70% втрати професійної працездатності та 2 група інвалідності, що підтверджується довідкою №067810 від 06.08.2009 р.

У період з 07.04.2008 до 20.08.2010 року він неодноразово знаходився на лікуванні у АМН України Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака у Донецькому опіковому центрі на лікуванні, у неврологічному відділенні Красноармійської центральної районної лікарні.

В зв'язку із ушкодженням здоров'я, яке він зазнав внаслідок нещасного випадку 07.04.2008  року,  у нього періодично погіршується самопочуття та він неодноразово  звертався до  швидкої та невідкладної медичної допомоги,  що  підтверджується картками-сповіщеннями.

Внаслідок нещасного випадку він зазнав моральної шкоди, відчував негативні почуття та переживання, також йому доводиться додавати зусиль для встановлення того стану та зв'язків життя, які існували раніше, та постійно додавати зусиль для організації свого та життя своєї родини, він відчував та продовжує відчувати моральні страждання у зв'язку з чим не може реалізувати в повній мірі своїх повсякденних занять, звичок та бажань, що у сукупності вимагає від нього додаткових зусиль для організації своєї життєдіяльності та ушкодження здоров'я призвели до моральних страждань, оскільки у нього порушився нормальний життєвий ритм, він   позбавлений можливості займатися фізичною працею, допомагати родині по господарству, змушений продовжувати відповідний курс лікування у медичному закладі. Його пригнічує те, що він вже не зможе забезпечити матеріально свою сім'ю так, як забезпечував раніше, оскільки важка праця йому протипоказана. Отже, він пережив дуже багато та продовжує переживати негативні емоції та почуття, а для того, щоб хоча б якось урівноважити негативні емоції, які виникли внаслідок зазначеного вище нещасного випадку, необхідно відчувати позитивні емоції та почуття. Якби суд задовольнив його позовні вимоги та стягнув на його користь у відшкодування моральної шкоди саме 200000,00 гривень, він міг би зробити якісь корисні покупки, про які  давно мріяв та не міг собі дозволити раніше, на ці гроші міг би із сім'єю поїхати відпочити у гарне місце. Хоча повною мірою ніякі гроші не повернуть того здоров'я, яке було втрачено внаслідок зазначеного вище нещасного випадку, та повністю не відшкодують тих моральних страждань, які він пережив.

           В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги, просили задовольнити їх в повному обсязі.

    Представник відповідача – ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» позовні вимоги не визнав в повному обсязі.

Представник третьої особи відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Красноармійськ Донецької області позовні вимоги просив вирішити на розсуд суду відповідно до вимог діючого законодавства.

Вислухавши пояснення представника сторін, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 з відповідачем по справі з 14.04.2007 року перебуває в трудових відносинах  (а.с. 7-8).

  Наказом   №4449   від   12.09.2008   року   його   переведено   на   легшу   роботу   на   посаду брошюровщика у зв'язку з тим, що через  нещасний випадок, який стався 07.04.2008 року він став інвалідом, та йому протипоказана праця у підземних умовах, тяжка праця, при несприятливих метеоумовах, в контакті з токсичними газами та речовинами, в умовах нагріваючогося мікроклімату, з рухаючимися механізмами.

Погіршення стану його здоров'я сталося при виконанні трудових обов'язків гірника очисного вибою внаслідок нещасного випадку, що стався 07 квітня 2008 року о 12 год. 08 хв.  Внаслідок якого 07.04.2008 року він отримав гостре отруєння угарним газом тяжкого ступеню тяжкості, що підтверджується діагнозом з висновку лікарсько-експертної комісії  від 20.05.2008 р. №1888 (а.с. 9-10).

За результатами розслідування   нещасного випадку був складений акт за формою Н-5 від 19.04.2008 р. та акт №32 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом за формою Н-1 від 29.04.2008 р. (11-13).

В зв'язку з нещасним випадком від 07.04.2008 р. позивач був оглянутий Міжрайонною МСЕК м. Красноармійська, де йому  06.08.2009 р. було встановлено 70% втрати професійної працездатності та 2 група інвалідності, що підтверджується довідкою №067810 від 06.08.2009 р.(а.с. 16).

У період з 07.04.2008 до 20.08.2010 року позивач неодноразово знаходився на лікуванні у АМН України Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака у Донецькому опіковому центрі на лікуванні, у неврологічному відділенні Красноармійської центральної районної лікарні (а.с. 17-27).

В зв'язку із ушкодженням здоров'я, яке позивач ОСОБА_1 він зазнав внаслідок нещасного випадку 07.04.2008  року,  у нього періодично погіршується самопочуття та він неодноразово  звертався до  швидкої та невідкладної медичної допомоги,  що  підтверджується картками-сповіщеннями (а.с. 37).

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв”язків і вимагають він нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Законом України “Про охорону праці”, а саме, ч. 1 ст. 9, було визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження здоров”я або у випадку смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Відповідно до змін, внесених до Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” від 23.02.2007 року були виключені положення щодо відшкодування моральної шкоди з Фонду соціального страхування.

Проте, право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та статтею 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу. Встановлений законодавцем розподіл обов»язків щодо відшкодування моральної шкоди потерпілим на виробництві від нещасного випадку та професійного захворювання не суперечить вимогам статті 22 Конституції України.

Відповідно до роз”яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)” спори про відшкодування заподіянної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються лише у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що в зв”язку з нещасним випадком на виробництві позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, був здоровою працездатною людиною, втратив 70% працездатності, визнаний інвалідом 2 групи. Після одержання інвалідності і втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму, переживання з приводу погіршення відносин з оточуючими. Спостерігається критичне відношення до себе, як до неповноцінного, в трудовому відношенні, громадянина.

Позивач ОСОБА_1 отримав травму внаслідок нещасного випадку на виробництві і при цьому мала місце протиправність дій відповідача ПАТ «Шахтоуправління «Покровське», пов”язаних з порушенням Закону України „Про охорону праці”, «Правил безпеки у вугільних шахтах”, що стало причиною нещасного випадку (а.с. 11-13).

Вищезазначене законодавство, а також роз”яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року із змінами від 25.05.2001  року «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» пов”язують факт заподіяння моральної шкоди не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психичного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв”язків потерпілого,  зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи із наведених вище обставин, довідки МСЕК, суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і згідно ст. 237-1 КЗпП України, роз”ясненням Пленуму Верховного Суду України, позивач має право на його відшкодування.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує ступінь, характер, обсяг і тривалість страждань, а саме значне погіршення стану здоров”я позивача, те, що професійна працездатність в зв»язку з нещасним випадком на виробництві втрачена на 70%, позивач визнаний інвалідом 2 групи.

 Виходячи із викладенного, суд вважає можливим стягнути з відповідача ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»  на користь позивача в рахунок  відшкодування моральної шкоди 23000 грн.

Згідно до ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» на користь держави підлягають стягненню судові витрати: по сплаті судового збору – в розмірі 8,50 грн., по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи – в розмірі 15,00 грн.

Крім того позивачем  по справі ОСОБА_1  були заявлені вимоги про стягнення на його користь витрат  на правову допомогу в розмірі 1500 грн.

Відповідно до ст. 42 ЦПК України повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватись ордером, який виданий відповідним адвокатським об»єднанням, або договором.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації її витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов»язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ і порядок їх компенсації за рахунок держави», якщо компенсація сплачується іншою стороною – граничний розмір не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_3 07.10.2010 року був укладений договір про надання правової допомоги, згідно якому  вартість наданих послуг складає 1500 грн.

Встановлено, що кількість годин, витрачених адвокатом ОСОБА_3 в зв»язку з розглядом справи, становила в судових засіданнях: 27.10.2010 року – 1 година.

З урахуванням вказаних вимог та кількості годин, витрачених адвокатом у зв»язку з розглядом справи, граничний розмір витрат, пов»язаних з оплатою правової допомоги становитиме 362,80 грн. із розрахунку: 907 грн.: 100 х 40 х 1 год.

На підставі викладеного, керуючись  ст. 237-1 КЗпП України, ст. 23, 268 ЦК України, ст. ст. 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 79, 88, 208-209, 212-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

    Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», рр 26008980102771 в Донбасському філіалі ВАТ «Кредитпромбанк» м. Красноармійська, МФО 335593, код ЕДРПОУ 13498562 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 23000 (двадцять три тисячі) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

    Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», рр 26008980102771 в Донбасському філіалі ВАТ «Кредитпромбанк» м. Красноармійська, МФО 335593, код ЕДРПОУ 13498562 на користь ОСОБА_1 повернення витрат на правову допомогу в розмірі 362,80 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське», рр 26008980102771 в Донбасському філіалі ВАТ «Кредитпромбанк» м. Красноармійська, МФО 335593, код ЕДРПОУ 13498562 на користь держави судовий збір в розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15,00 грн.

    В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: