Справа № 2-а-1134
2010 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
( в порядку письмового провадження)
21 квітня 2010 року м. Старобільськ
Суддя Старобільського районного суду Луганської області Рукас С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі про бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі (далі УПФ) про бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у якому просить суд визнати протиправною бездіяльність УПФ щодо несплати їй підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року; зобов’язати УПФ здійснити перерахунок та виплату їй підвищення щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що вона є дитиною війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2009 роціх їй така пенсія виплачувалась частково в розмірі 10%. Відповідач відмовляється нарахувати і виплатити передбачену законом вказану допомогу.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності.
Представник відповідача – Управління Пенсійного Фонду України по Старобільському району в судове засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. В своїй письмовій заяві просить суд розглянути справу у її відсутності. Надала суду письмові заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч.3 ст.122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без участі сторін.
Дослідивши докази по справі, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлені такі факти і відповідні ним правовідношення:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є інвалідом 3 групи та має статус дитини війни, що підтверджується пенсійним посвідченням і не оспрюється відповідачем УПФ. (а.с. 4).
У зв'язку з чим відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком.
Управління Пенсійного фонду відмовило в такій доплаті з тих підстав, що фінансування таких виплат законодавчо не врегульовано і кошти на ці виплати не передбачені.
Суд вважає, що відповідач незаконно відмовив позивачу в такій доплаті з наступних причин.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно частин 3,4 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні віносини.
Отже, доводи відповідача щодо неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для відмови у здійсненні таких виплат або відмови в задоволенні позову.
Відповідно до пункту 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Таким чином, оскільки чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами передбаченими статею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року, іншого нормативно-правового акту, який би цей розмір або встановлював інший немає, застосуванню підлягає саме стаття 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування».
Крім того, згідно абзацу 1 пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України № 121/2001 від 01 березня 2002 року, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.Зазначеним Положенням на Пенсійний фонд України покладено обов’язок щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати та забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Відповідно до положень пункту 1.1 Положення про управління пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №8-2 від 30 квітня 2002 року, управління Пенсійного фонду України у районах, містах и районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням забезпечення призначення та виплати пенсії.
Отже, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії покладено на органи Пенсійного фонду України.
Крім того, право громадян на отримання державних соціальних гарантій, передбачених Законом України «Про соціальний захист дітей війни» не може бути обмежене відсутністю певних коштів чи фінансування.
Отже, суд дійшов висновку , що позивач має право на щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», враховуючи положення частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
На підставі наведеного і ст.ст.6, 8, 19, 22, 46, 92 Конституції України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», положеннями Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, керуючись ст.ст. 2,4,5, 9,11, 12, 17,18, 112, 122, 158-163 КАС України, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами» № 1691-VI від 18.02.2010 року, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі про бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі щодо нездійснення нарахування і належних виплат ОСОБА_1 як «дитини війни» недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням виплачених сум.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Постанову складено та підписано 21 квітня 2010 року.
Суддя С.Ю. Рукас