Справа № 2-а-431/10 р.

                                                          П О С Т А Н О В А

                          ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

28  жовтня   2010 року  Вовчанський  районний  суд  Харківської області в складі головуючого  судді     Божко В.М., розглянувши  в порядку письмового провадження у приміщенні  суду  справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області про перерахунок і виплату щомісячної компенсації в разі втрати годувальника,

                                                             В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області, в якому просить зобов’язати Управління пенсійного фонду України в Вовчанському районі  провести перерахунок, призначення, нарахування щомісячної компенсації в разі втрати годувальника з дотриманням вимог ст.. 52 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком за період з 01.05.2006 року. Позивач посилається на те,  що вона з 16.03.2006 року має статус дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії першої, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою. З 01.05.2006 року вона отримує щомісячну компенсацію в разі втрати годувальника внаслідок чорнобильської катастрофи. Позивач зверталась до УПФУ з проханням провести перерахунок  пенсії, але отримала відмову, яку вважає неправомірною.

В судове засідання позивач не з’явилась, надавши заяву про розгляд справи  за її відсутності у порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність  в порядку письмового провадження.

Відповідач позов не визнав, подавши заперечення, де зазначив, що позивачу згідно її заяви та  відповідних документів з 01.05. 2006 року призначена щомісячна компенсація за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Розрахунок компенсації проводився згідно постанови КМУ від  20.02.1996 року № 49/96-ВР, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік». Щомісячна компенсація за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно діючого законодавства встановлена в розмірі 10 % від прожиткового мінімуму. Мінімальний розмір пенсії, визначений абз. 1 ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо розрахунку щомісячної компенсації, призначеної відповідно до ст.. 54 Закону України «Про  статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - застосовуватись не може.

  В зв`язку з цим,  відповідач вважає, що позивні вимоги  ОСОБА_1  -  задоволені бути не можуть.

Враховуючи, що представник позивач і відповідач надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі ч. 3 ст. 122 КАС України.

Суд дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності  дійшов до наступного.

28.07.2010 року ОСОБА_1 зверталась до УПФУ в Вовчанському районі Харківської області з заявою про перерахування пенсії, однак їй було відмовлено, що підтверджується листом, адресованим позивачу.  

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що .включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати  працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
            Судом встановлено, що померлий  ОСОБА_2 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідації наслідків аварії, його визнано інвалідом. Положеннями статті 14 Закону № 796-ХІІ його віднесено до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
            Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону № 796-ХІІ в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів І групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 10 мінімальних пенсій за віком.
            Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
            Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
           Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд прийшов до  висновку, що при визначенні розміру пенсій застосуванню підлягає частина четверта статті 54 Закону № 796-ХІІ, а не Постанова КМУ № 1, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
            Частиною п'ятою статті 54 Закону № 796-ХІІ передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. Однак, надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
            Зі ст. 54 Закону № 796-ХІІ випливає, що під час визначення розміру пенсії за основу її нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
           За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
           З огляду на викладене правильними є  невзяття до уваги положень частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону № 796-ХІІ.
                Відповідно до частини третьої статті 67 Закону № 796-ХІІ, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму .
                Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
                Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеногозаконом .
              Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
                Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.  
               П озивачу, як дружині, що втратила чоловіка годувальника, який був учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, пенсія повинна призначатися щомісячно в розмірі 50% від пенсії чоловіка та 50% щомісячної компенсації в разі втрати годувальника.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 52, 67,71 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,  ст.ст. 2, 3, 6-9, 11, 17, 18, 69-71, 94, ст. 159, 160-163 КАС України, суд –

                                                           П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3   до Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському  районі Харківської області   задовольнити.

            Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області зробити перерахунок, призначення, нарахування щомісячної компенсації в разі втрати годувальника з дотриманням вимог ст. 52 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ч.1 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком за період з 01.05.2006 року та провести відповідні виплати.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом   десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом   десяти днів з дня отримання копії постанови.

СУДДЯ :