2-2507/10

Р І Ш Е Н Н Я

І  М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

               28 жовтня 2010 року                                 Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі головуючого – судді Пархети А.В.

при секретарі –   Романовій О.М.

   розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Умані цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу по договору позики,

ВСТАНОВИВ :

    Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_2  про стягнення боргу у сумі 21948 грн. 940коп. за договором позики, 3 % річних від простроченої суми – 1865грн., 58коп.  та витрат на ІТЗ – 120грн.

   Свої доводи обгрунтовує слідуючим: згідно  розписки, написаної відповідачем по справі власноручно 04.10.2007 року остання взяла  у нього в борг 21948 грн. 40 коп. що становить 2 000 ЕВРО.  Дані кошти були передані  в день написання розписки. Кошти відповідач зобов’язувалася повернути  до 31.12.2007 року. На неодноразові звернення по питанню повернення коштів отримував відмову і прохання почекати, а тому вимушений звернутися з позовом до суду. Просить стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої суми – 1865,58грн., а також  понесені ним витрати на подання позовної заяви до суду. Відповідно до п.18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України  ’’ Про державне мито  ’’ він як інвалід ВВв 2-ї групи звільнений від сплати мита.

   У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі.  

   Відповідач ОСОБА_2 позов визнала у повному обсязі, не заперечує проти повернення боргу, однак на даний час не має відповідних коштів для повернення боргу.  

    Вислухавши пояснення позивача,  відповідача, вивчивши матеріали справи, судом встановлено :  відповідач по справі  ОСОБА_2 04.10.2007 року  власноручно написала розписку  ОСОБА_1  про взяття у нього в борг  2 тисяч ЕВРО,  що становить 21948грн. 40 коп., які зобов’язувався повернути до 31.12.2007 року.  Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

   По даний час борг не повернено, а тому у суду маються усі підстави для задоволення позову.

   Судовий збір підлягає стягненню з  ОСОБА_2 на користь держави, витрати на ІТЗ – на користь позивача.

   На підставі ст. 11, 509, 625, 1049 ЦК України, керуючись ст.ст.  10, 11, 79, 81, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :

   Позов  ОСОБА_1 задовольнити.  

   Стягнути з  ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1  21948,40грн.– сума боргу, 1865,58грн.  проценти від простроченої суми, витрати ІТЗ 120грн., а всього 23933,98грн.  

   Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 238,10грн. – судовий збір.  

   Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції  на протязі 10 днів з дня його проголошення.      

 Рішення складено власноручно.

   Головуючий                                      

                                                                    А.Пархета.