Головуючий у 1 інстанції - Ламєкін М. І.
Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2010 року справа №2а-835/10/0544
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Головуючої Арабей Т.Г.
судді-доповідача Жаботинської С.В.
судді учасника колегії Міронової Г.М.
при секретарі судового засідання: Козлової О.М.
за відсутністю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу інспектора ДПС відділу ДАІ м. Слов'янськ Управління ДАІ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області прапорщика міліції Ковальова Андрія Анатолійовича на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 29 квітня 2010 року по справі № 2а-835/10/0544 за позовом ОСОБА_4 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та інспектора ДПС відділу ДАІ м. Слов'янськ Управління ДАІ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області прапорщика міліції Ковальова Андрія Анатолійовича про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, звернувся до суду з позивом до Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та інспектора ДПС відділу ДАІ м. Слов'янськ Управління ДАІ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області прапорщика міліції Ковальова Андрія Анатолійовича про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 29 квітня 2010 року по справі № 2а - 835/10/0544 позов задоволено.
Визнано незаконною та скасовано постанову серії АН - № 194811 від 04.04.2010 року по справі про адміністративне правопорушення за ст. 126 ч. 1 КУпАП, складену інспектором ДПС ВДАІ м. Слов'янська, прапорщиком міліції, Ковальовим Андрієм Анатолійовичем.
З постановою суду першої інстанції відповідач не погодився, подав апеляційну скаргу, вважаючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а саме доводи суду першої інстанції не ґрунтуються на законі, оскільки відповідно до ст. 283 КУпАП у постанові повинно бути зазначено прийняте по справі рішення. При цьому по справі прийнято рішення про накладення адміністративного стягнення, з урахуванням вимог встановлених КУпАП. Також суд у своїй постанові не зазначив назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт закону, на підставі якого він скасовує постанову по справі про адміністративне правопорушення. Просить рішення суду скасувати і прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Сторони у судове засідання не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Відповідно до статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін належним чином повідомлених не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позиція суду першої інстанції полягає у наступному: оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. ст. 33, 268, 280, 283 КУпАП, а саме відповідач при накладенні стягнення не врахував обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність; інспектором порушені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності відповідно до ст. 268 КУпАП; відповідно до ст. 280 КУпАП інспектор не з'ясував всіх обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення; крім того, зміст постанови серії АН-№ 194811 не відповідає ст. 283 КУпАП, оскільки з постанови не видно чи визнано ОСОБА_4 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 та ч. 1 ст.122 КУпАП, на який розрахунковий рахунок повинен сплачуватись штраф у розмірі 425,00 грн.
Як було встановлено судом першої інстанції, позивач 04.04.2010 року о 10 годині 25 хвилин на автомобілі ВАЗ 2101 із транзитними номерами 05ВС3833 рухався у смт. Райгородок, Слов'янського району, де на 81 км. автошляху Добропілля - Красний Ліман був зупинений інспектором ДПС Ковальовим А.А., який перевірив документи надані ним, та встановив, що у посвідченні водія його по-батькові замість „Михайлович" вказано „Миколайович", а у генеральній довіреності вписане по-батькові „Михайлович". Одразу після цього він склав протокол про скоєння ним адміністративного правопорушення передбаченого ст. 126 ч. 1 КУпАП, після чого виніс постанову серії АН-№ 194811 від 04.04.2010 року, згідно якого на нього накладено штраф у розмірі 425 гривень.
Статтею 126 ч. 1 КпАП України встановлено, що керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, талона до нього, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом, а у випадках, передбачених законодавством, належно оформленого дорожнього (маршрутного) листа або документів на вантаж, що перевозиться, ліцензійної картки на транспортний засіб, а так само поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п 2.1. Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення; реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил - технічний талон), а у разі відсутності в транспортному засобі його власника, крім того, - свідоцтво про право спільної власності на цей транспортний засіб або реєстраційний чи інший засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження таким транспортним засобом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів зазначає що відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1 - 4 статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.
Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом.
Суд апеляційної інстанції зазначає що відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь – які фактичні данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб , які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено що належні докази, є ті які містять інформацію щодо предмету доказування.
В матеріалах справи міститься ксерокопія паспорту і довіреність на ім’я ОСОБА_4 на право розпорядження автомобілем ВАЗ 2101 /а.с.6/, та посвідчення водія на ім’я ОСОБА_5 /а.с.5/, з наведених документів вбачається що різниця у «по батькові».
Згідно до п. п. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Аналізуючи оскаржувану постанову № АН № 194811 від 04.04.2010 року, колегія суддів робить висновок що судом першої інстанції вона правильно визнана незаконною та скасована.
Так, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 1 КУпАП необхідні підстави зазначені у диспозиції вказаної статті, а у даному випадку - відсутність документа на право керування транспортним засобом.
Позивач ОСОБА_4 мав посвідчення водія в якому «по батькові» замість «Миколайович» зазначено «Михайлович», довіреність на керування транспортним засобом, однак, помилка в даному випадку «по батькові» не створює підстав для скоєння правопорушення відповідною особою за ст. 126 ч. 1 КУпАП.
Що стосується доводів апелянта відносно того, що суд у своїй постанові не зазначив назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт закону, на підставі якого він скасовує постанову по справі про адміністративне правопорушення, то вони не відповідають дійсності, оскільки мотивуючи своє рішення суд першої інстанції посилався на статті КУпАП які порушені відповідачем при винесені спірної постанови, а постановляючи резолютивну частину, керувався норми КАС України.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем як суб’єктом владних повноважень не доведено правомірність винесеного їм рішення про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності Рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для скасуванню його не має.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, ст. 245, ст. 246, ст. 252, ст. 253, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу інспектора ДПС відділу ДАІ м. Слов'янськ Управління ДАІ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області прапорщика міліції Ковальова Андрія Анатолійовича на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 29 квітня 2010 року по справі № 2а-835/10/0544 - залишити без задоволення.
Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 29 квітня 2010 року по справі № 2а-835/10/0544 за позовом ОСОБА_4 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та інспектора ДПС відділу ДАІ м. Слов'янськ Управління ДАІ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області прапорщика міліції Ковальова Андрія Анатолійовича про визнання незаконною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - залишити без змін.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк п'ять днів складання судового рішення у повному обсязі.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 30 липня 2010 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією судців 4 серпня 2010 року
Колегія суддів