Головуючий у 1 інстанції - Островська О.П.
Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2010 року справа №2а-1776/10/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Арабей Т.Г., суддів Жаботинської С.В., Міронової Г.М.
при секретарі судового засідання Козлової О.М.
за участю представників:
від позивача Трубіцина Р.М.,
від відповідача Пономарьової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року № 2а-1776/10/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську та Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську та Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість. В позові зазначено, що ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» є платником податку на додану вартість. 11.07.2009 р. воно подало до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2009 р., якою визначена сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 955761 грн. На день звернення до суду з позовом зазначена сума не відшкодована. Позаплановою виїзною перевіркою відповідача, довідкою від 02.09.09 р. підтверджено задекларовані обсяги як податкового кредиту так і податкового зобов’язання, порушень достовірності визначення позитивного значення різниці між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту в червні 2009 р. не встановлено. Також перевіркою встановлено обставини сплати позивачем платіжними дорученнями сум ПДВ у складі вартості товарів (послуг) на користь постачальників у попередньому податковому періоді в сумі 955761 грн. та фактично підтверджено заявлену підприємством суму бюджетного відшкодування по ПДВ за червень в розмірі 955761 грн.
В п. 1 розділу 4 Довідки, перевіркою підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2009 р. в сумі 818609 грн. Позивач вважає, що неможливість підтвердження заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2009 р. на суму 137151,70 грн., що зазначено в п. 2 розділу 4 довідки в зв’язку з неотриманням довідок про результати документальних невиїзних перевірок щодо основних постачальників, згідно норм законодавства, не є підставою для відмови в її підтверджені та наступному відшкодуванню з бюджету.
Просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування позивачеві податку на додану вартість за червень 2009 р., стягнути з державного бюджету на його користь суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за червень 2009 р. в сумі 955761 грн.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 травня 2010 року № 2а-1776/10/1270 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Луганську щодо ненадання до органу державного казначейства висновку про відшкодування ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» податку на додану вартість за червень 2009 року.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод», код ЄДРПОУ 00210890, суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за червень 2009 року в сумі 955 761,00 грн. (дев'ятсот п'ятдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят одна грн. 00 коп.).
Своє рішення суд першої інстанції обгрунтовував тим, що право господарюючого суб’єкта - платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування по ПДВ не є залежним від проведення або не проведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу угод, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме: за наслідками перевірки надати висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету або відмовитись у наданні бюджетного відшкодування. Чинним законодавством України не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утримуватись від виконання зазначених дій.
Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську з постановою суду першої інстанції не погодилась та подала апеляційну скаргу, в якій зазначила, що при її винесенні судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
У судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, наполягав на її задоволенні. Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив суд залишити її без задоволення, а рішення Луганського окружного адміністративного суду без змін, про що надав судові письмові заперечення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне:
Позивач - Відкрите акціонерне товариство «Стахановський вагонобудівний завод», код за ЄДРПОУ 00210890 (арк. спр. 152), зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Стахановської міської ради Луганської області 02 жовтня 1996 за № 1 392 105 0002 000055 (арк. спр. 150), перебуває на податковому обліку в СДПІ ВПП у м. Луганську та є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 100159971 НБ № 103871 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданим 26 січня 2009 (арк. спр. 151).
Позивачем на виконання п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року, Закону України «Про податок на додану вартість» та Наказу Державної податкової адміністрації України № 166 від 30 травня 1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», до відповідача СДПІ ВПП у м. Луганську 11 липня 2009 року для вирішення питання про бюджетне відшкодування подано з необхідними обґрунтуваннями податкову декларацію з ПДВ за червень 2009 року із зазначенням від’ємного значення податку, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача на загальну суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок платника податку у розмірі 955761 грн. (арк. спр. 15-18).
На підставі направлень на перевірку від 06 серпня 2009 № 225, від 17 серпня 2009 № 233 уповноваженими особами СДПІ ВПП у м. Луганську проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за червень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01 травня 2009 року по 31 травня 2009 року, за результатами якої складено довідку № 695/08-3/00210890 від 02 вересня 2009 року (арк. спр. 19-39).
Перевіркою підтверджено бюджетне відшкодування в сумі 818 609 грн., або 85,65 % від заявленої суми ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод» по декларації за червень 2009 року: по основних постачальниках, взаємовідносини яких підтверджено довідками про результати документальних невиїзних перевірок, склали 382 017 грн. 68 коп., або 39,97%; ПДВ сплачене митним органам – 136 578 грн. 25 коп., або 14,29 %; послуги, отримані від нерезидента – 81 908 грн. 72 коп., або 8,57 %; по решті постачальників – 186 277 грн. 82 коп., або 19,49 %; ТОВ «Камелор» (ІПН 346819004667) – 31 826 грн. 84 коп., або 3,33 % ( арк. спр. 31). За результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2009 року в сумі 137 151 грн. 70 коп., або 14,35 %, цю суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 137 151 грн. 70 коп., як зазначає орган державної податкової служби, буде підтверджено після отримання довідок про результати документальних невиїзних перевірок щодо основних постачальників ВАТ «Стахановський вагонобудівний завод».
Задовольняючи позовні вимоги, з посиланням на відповідні норми податкового законодавства, суд першої інстанції зазначив, що право покупця на відшкодування з державного бюджету сум ПДВ не залежить від того, чи сплатив продавець товарів робіт чи послуг отримані суми ПДВ до бюджету чи ні. Таке право залежить від того, чи підтверджене воно відповідними податковими накладними.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів, вважає за необхідне апеляційну скаргу СДПІ ВПП у м. Луганську відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування» платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.
Законом України «Про податок на додану вартість» введено непрямий податок на додану вартість, запровадження якого не повинно впливати на фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання.
Згідно із цим Законом, яким визначено ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обов’язок щодо визначення об’єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку – продавця товару.
Обов’язок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку – покупця.
Закон України «Про податок на додану вартість» не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку – покупця товару (послуг) за правильність визначення платником податку – продавцем об’єктів оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше.
Зі змісту пункту 1.8 ст. 1 наведеного Закону вбачається, що «бюджетне відшкодування» – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом.
Нормами Закону України «Про податок на додану вартість» не передбачено обов’язок покупця товару – платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару ПДВ безпосередньо до державного бюджету, тому доводи податкового органу щодо обов’язку платника податку – покупця товару доводити надмірну сплату ПДВ саме до державного бюджету, є такими, що не відповідають встановленому законодавчо механізму справляння цього виду податку.
За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на отримання суми бюджетного відшкодування пов’язано з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (послуг).
З урахуванням викладеного, посилання податкового органу на не підтвердження факту наявності надмірної сплати податку на додану вартість по ланцюгу постачання до виробника, колегією суддів не прийнято до уваги.
Податковим органом в порушення пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не був направлений в орган Державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На час розгляду справи позивачу не відшкодовано з бюджету сума податку на додану вартість по податковій декларації за червень 2009 року в сумі 955761 грн.
Згідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення на користь позивача з державного бюджету України заборгованості з податку на додану вартість за травень 2009р. у сумі 2409753 грн.
Колегія суддів також зазначає, що право на відшкодування від’ємної різниці є матеріальним правом позивача. Несвоєчасне відшкодування коштів порушує його право власності, захист якого гарантовано першим реченням частини першої статті першої Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997р. та у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини, у тому числі у Рішенні Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі “Интерсплав проти України”.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09 травня 2010 року у справі № 2а-1776/10/1270 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2010р. у справі № 2а-1776/10/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Стахановський вагонобудівний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську та Головного управління Державного казначейства України у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість - залишити без змін.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України відкласти з дня закінчення судового розгляду справи на строк п'ять днів складання судового рішення у повному обсязі.
Вступна та резолютивна частини ухвали складені, підписані колегією суддів у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 28 липня 2010 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Ухвала складена в повному обсязі та підписана колегією суддів 2 серпня 2010 року
Головуючий: Т.Г. Арабей
Судді С.В.Жаботинська
Г.М. Міронова