донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
26.10.2010 р. справа №10/234/10
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Калантай М.В.
суддів:
Волкова Р.В.
Запорощенка М.Д.
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_4 –дов. від 13.08.10.
від відповідача:не з’явився
від 3-ї особи:не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5
м. Запоріжжя
на ухвалу
господарського суду Запорізької області
від 06.09.2010 року
у справі №10/234/10
за позовом:
до відповідача:Фізичної особи –підприємця ОСОБА_5
м. Запоріжжя
Фізичної особи –підприємця ОСОБА_6 м. Запоріжжя
3-тя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
Жовтневий відділ Державної виконавчої служби Запорізького
міського управління юстиції м. Запоріжжя
про визнання недійсним звіту про оцінку майна
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.09.2010 року у справі №10/234/10 (суддя Алейникова Т.Г.) на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у даній справі припинене.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 м. Запоріжжя, звернувся з апеляційною скаргою про скасування ухвали місцевого господарського суду, оскільки вважає, що вона прийнята з порушенням норм процесуального права. Скаржник наполягає на тому, що згідно зі статтею 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" спори, пов’язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку. Господарським судам підвідомчі на загальних підставах зазначені спори, - за умови, коли сторонами в судовому процесі є підприємства чи організації в розумінні статті 1 Господарського процесуального кодексу України, і вирішуються такі спори за правилами даного кодексу. Позивач вказує на те, що і він, і відповідач, зареєстровані як фізичні особи –підприємці, тому господарський суд першої інстанції безпідставно припинив провадження у даній справі, оскільки спір відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України як по суб’єктному складу, так і по підвідомчості. Заявник апеляційної скарги просить скасувати спірну ухвалу господарського суду, а справу направити до господарського суду Запорізької області для розгляду по суті.
Відповідач, Фізична особа –підприємець ОСОБА_6 м. Запоріжжя, проти апеляційної скарги заперечує, вважає ухвалу господарського суду законною та обґрунтованою. На його думку, місцевий господарський суд правильно застосував норми чинного законодавства. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду –без змін.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Жовтневий відділ Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції м. Запоріжжя, наданим йому правом не скористалось, представника в судове засідання не направила, відзиву не надала. Про час та місце судового засідання сторони були сповіщені належним чином.
Представником заявника апеляційної скарги в судовому засіданні було заявлене клопотання про залучення до матеріалів справи копій судових рішень зі справ адміністративного судочинства в підтвердження доводів, викладених в апеляційній скарзі.
Судовою колегією вказане клопотання залишене без задоволення, оскільки такі судові акти не можуть вплинути на розгляд даної справи, не мають значення для цієї справи, тобто не є належними та допустимими доказами в розумінні присів Господарського процесуального кодексу України.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявника скарги, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила наступне.
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_6 м. Запоріжжя, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції м. Запоріжжя, про визнання недійсним звіту про оцінку майна.
Ухвалою від 13.08.2010 року господарський суд Запорізької області порушив провадження у даній справі та призначив розгляд на 06.09.2010 року.
Оскаржуваною ухвалою господарський суд першої інстанції припинив провадження у справі.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду у даній справі відповідає вимогам норм процесуального права та не підлягає скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи 30.06.2010 року суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 на замовлення Жовтневого відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції була проведена оцінка нежилого приміщення № ІІ (літера Б-3), що належить ОСОБА_5. За результатами проведення оцінки відповідачем складено Звіт про оцінку вищезазначеного майна. Позивач вважає, що Звіт підлягає визнанню недійсним та скасуванню, оскільки його виконано з грубим порушенням норм чинного законодавства про оціночну діяльність, а отриманий результат є необ'єктивним, не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки вартості майна, зокрема, містить недоліки, що вплинули на достовірність висновків оцінки, та суперечить нормам чинного законодавства України. Висновки, викладені в ньому є необґрунтованими, а вартість майна, щодо якого здійснювалась оцінка є необ'єктивною та безпідставно заниженою.
Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду України вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
У відповідності до статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство.
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери.
6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
При цьому, стаття 12 ГПК України містить вичерпний перелік справ, підвідомчих господарським судам України, і розширеному тлумаченню не підлягає.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачені способи захисту прав суб’єктів господарювання та споживачів, до яких зокрема, відноситься визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб’єкта господарювання або споживачів. Аналогічні приписи містить ст. 16 ЦК України.
Відповідно до статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Таким чином, звіт про оцінку майна є підтвердженням виконання суб'єктом оціночної діяльності відповідних дій на підставі договору, тобто його виконання.
Статтею 32 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачена відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності –суб'єктів господарювання за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Як вбачається із матеріалів справи спірний звіт про оцінку майна, складений оцінювачем –фізичною особою –підприємцем. Вказаний звіт є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу, тому не може вважатись юридичним актом, тобто офіційним письмовим документом державного чи іншого органу (посадової особи), виданим в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів.
Беручи до уваги викладене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно припинив провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу, оскільки даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
З огляду на надані до матеріалів справи документи, та враховуючи вимоги чинного законодавства, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не є підставою для її задоволення.
Таким чином, судова колегія вважає, що норми діючого законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, ухвала відповідає приписам процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не є підставою для скасування ухвали.
Керуючись п.1 ч.1 статті 80, статтями 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Запоріжжя на ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.09.2010 року у справі №10/234/10 –залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.09.2010 року у справі №10/234/10 –залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у встановленому законодавством порядку в касаційну інстанцію.
Повний текст постанови підписаний 29.10.10.
Головуючий М.В.Калантай
Суддя Р.В.Волков
Суддя М.Д.Запорощенко
Надруковано 7 прим.:
1 прим. –у справу;
2 прим. - сторонам;
1 прим. –3-й особі;
1 прим. –ГСЗО;
2 прим. –ДАГС.