Справа № 2-а-2681/10

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

27 липня 2010 року        Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого         Базана Л.Т.

при секретарі         Сеник В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УДАІ УМВСУ в Тернопільській області, третьої особи інспектора ДПС ДАІ ОР м.Тернополя Кузюка Д.М. про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення та визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до УДАІ УМВСУ в Тернопільській області, третьої особи інспектора ДПС ДАІ ОР м.Тернополя Кузюка Д.М. про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВО №118911 від 10.05.2010 року у справі про адміністративне правопорушення, згідно якої її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 грн.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що інспектором при притягненні її до адміністративної відповідальності не враховано всі обставини, її пояснень, без достатніх доказів, а також того, що вимоги ПДР України вона не порушувала, вважає, що її дії були правомірними. Вказує, що вона рухалась в м.Тернополі по вул.15 Квітня та проїхала регульоване перехрестя на дозволений сигнал світлофора. Також посилається на те, що інспектор не міг бачити дане порушення, оскільки перебував за 100 м від світлофора. Крім цього, порушив ряд норм КУпАП, зокрема, не роз’яснив права та обов’язки, не оголосив протокол та допустив інші порушення.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю та дала суду пояснення аналогічні обставинам, що були викладені ним у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, заперечив проти нього та пояснив, що позивача правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог Правил дорожнього руху України за ч.2 ст.122 КУпАП і не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови, просить її залишити без змін, а позов ОСОБА_1 - без задоволення.

Третя особа - інспектор ДПС ДАІ ОР м. Тернополя Кузюк Д.М. у судовому засіданні заперечив відносно задоволення позову, посилаючись на те, що він вимог законодавства не при фіксації правопорушення та розгляді справи не порушував, а позивачем при виїзді з другорядної дороги на головну через регульований пішохідний перехід було пропущено пішоходів, які переходили дорогу по вказаному переході, після чого, не дочекавшись зміни сигналу світлофора на зелене світло, допущено порушення вимог ПДР, що виразилося всупереч вимог п.8.7.3 е в проїзді регульованого пішохідного переходу на заборонений сигнал світлофора - червоне світло, внаслідок чого її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення 500 грн. штрафу.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, третьої особи, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши зібрані по справі докази та враховуючи норми чинного законодавства, прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 до задоволення не підлягають виходячи з наступних підстав.

Так, постановою по справі про адміністративне правопорушення серії ВО №118911 від 10.05.2010 року встановлено, що ОСОБА_1 10.05.2010 року о 17 год. 30 хв. по вул. 15 Квітня в м.Тернополі керуючи автомобілем Фольксваген Гольф, д. н.з. НОМЕР_1 проїхала на заборонений сигнал світлофора „червоне світло”, внаслідок чого ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП і на неї накладено штраф в розмірі 500 грн.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 10 травня 2010 року серії ВО № 129238 ОСОБА_1 10.05.2010 року о 17 год. 30 хв. по вул. 15 Квітня в м.Тернополі керуючи автомобілем Фольксваген Гольф, д. н.з. НОМЕР_1 проїхала на заборонений сигнал світлофора „червоне світло”, чим порушила п. 8.7.3.е ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.2 ст.122 КУпАП.

Відповідно до п. 8.7.3 „е” Правил дорожнього руху України, які затверджені постановою КМУ від 10.10.2001р. №1306 червоний сигнал, у тому числі і миготлвий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух .

Згідно ч.2 ст.122 КУпАП встановлено, що проїзд водіями транспортних засобів на заборонений сигнал світлофора є адміністративним правопорушенням і тягне за собою накладення штрафу від двадцяти п’яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, відповідно до ст.245 КУпАП з авданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.11 КАС України р озгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Проте, ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог процесуального закону докази мають бути належними та допустимими .  Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 10 травня 2010 року серії ВО № 129238 ОСОБА_1. у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності» вказала, що з звинуваченням не згідна тому, що проїхала на дозволений сигнал світлофора, свідки були відсутні, доказів не представлено.

    Як вбачається з аналізованих в судовому засіданні пояснень ОСОБА_1, всі вони були суперечливими та такими, що не відповідають фактичним обставинам.

    Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 було роз’яснено її права, про що свідчить її підпис у відповідній графі протоколу, що спростовує її пояснення про те, що права їй роз’яснено не було.

    Також критично оцінює суд і інші доводи позивача, які засновані на її поясненні про те, що доказів та свідків правопорушення не було, як і те, що інспектор не міг бачити правопорушення, оскільки інспектором ДПС ДАІ ОР м.Тернополя Кузюком Д.М. у судовому засіданні стверджено той факт, що він чітко бачив момент заїзду ОСОБА_1 на регульований пішохідний перехід, а саме те, що остання виїжджаючи з другорядної дороги на головну праворуч, пропустивши пішоходів, проїхала на червоне світло, не дочекавшись його зміни.

Таким чином, враховуючи те, що згідно протоколу про адмінправопорушення зафіксовано факт порушення позивачем ПДР України, її посилання в позові на відсутність факту порушення нею ПДР спростовуються самим протоколом про адмінправопорушення, в якому зафіксовано обставини його вчинення.

При цьому, суд, критично оцінюючи доводи позивача в позові щодо її невинності та неправомірності винесення щодо неї оскаржуваної постанови на підставі встановлених обставин, а також критично оцінюючи її пояснення в судовому засіданні, які були непослідовними, приходить до обґрунтованого висновку, що вищевказані доводи ОСОБА_1  не засновані на належних доказах і спрямовані виключно на ухилення останньою від адміністративної відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, факт наявності якого не викликає у суду жодних сумнівів.

Отже, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, прийшов до переконання про доведеність вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, за що її правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за постановою серії ВО №118911 від 10 травня 2010 року та накладено адміністративне стягнення у виді 500 грн. штрафу, а тому не знаходить достатніх підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 11, 70, 71, 159-163 КАС України, ст.ст. 287, 288, 289, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до УДАІ УМВС України в Тернопільській області, третьої особи інспектора ДПС ДАІ ОР м.Тернополя Кузюка Д.М. про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії ВО №118911 від 10 травня 2010 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді 500 грн. штрафу та визнання дій протиправними – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подання апеляційної скарги без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий                                                                                   Базан Л.Т.