Справа № 2 – 3114 \10
РІШЕННЯ
ІМ’ЯМ УКРАЇНИ
09 серпня 2010 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
в складі:
головуючої – судді Куліченко М.В.
при секретарі Мишко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коростені цивільну справу за позовом Ушомирської сільської ради Коростенського р-ну до ОСОБА_1 про стягнення збитків, суд
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом цим до відповідача і зазначає,що з 1.4.1970 року була прийнята на посаду бухгалтера централізованої бухгалтерії Ушомирської сільської Ради Коростенського р-ну. Розпорядженням сільського голови Ушомирської сільської Ради № 34-к від 14.9.2009 року, її було звільнено з займаної посади за ст. 40 п.4,147 п.2 КЗПП України. Позивач не погоджується з таким розпорядженням, вважає своє звільнення незаконним, оскільки прогулу без поважних причин - не вчиняла, 14.9.2009 року , вона дійсно біля 9 год.,після того,як голова сільради повідомив,що її звільнено за порушення, зазначені в акті перевірки,які вона вчинили при нарахуванні заробітної плати працівникам лікарні,хоч наказу про це їй не надали, вирішила звернутись в прокуратуру за захистом своїх прав. Повідомивши голову та головного бухгалтера про її від’їзд до прокуратури, вона звернулась в прокуратуру з скаргою, повернулась на робоче місце біля 13 години, і лише тоді їй було надано наказ про звільнення з займаної посади за вчинений прогул цього ж дня (відсутність на роботі понад три години). Вважає,що причина її тимчасової відсутності на роботі була поважною, вона була змушена звернутись за захистом свого порушеного права – просила суд поновити її на раніше займану посаду, стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку та моральну шкоду в сумі 15000 грн.
Ці вимоги позову позивачем підтримано в суді.
Представник відповідача Голова Ушомирської сільради Ткач М.С., він же третя особа по справі- заперечив проти позову і вважає свої дії по звільненню позивачки обґрунтованими.
Вислухавши сторони, вивчивши справу,суд заявлені в позові вимоги задовольняє частково.
Між сторонами виникли правовідносини, які витікають з умов укладеного трудового договору і врегульовані гл. 3 КЗПП України.
Позивач з 1970 року працювала бухгалтером централізованої бухгалтерії Ушомирської сільської Ради Коростенського р-ну. Розпорядженням сільського голови Ушомирської сільської Ради № 34-к від 14.9.2009 року, її було звільнено з займаної посади за ст. 40 п.4,147 п.2 КЗПП України. (л.с. 5-7)
Як встановив суд, і це підтвердив в суді представник відповідача, позивачку фактично було звільнено з займаної посади за вчинений нею прогул без поважних причин,14.9.2009 року,( відсутність на роботі з 8-30 до 13-00 год., тобто більше 3 год.)
З справи видно,що розпорядження № 34 –к від 14.9.2009 року,видане відповідачем з цього приводу, містить посилання,як на підставу звільнення позивачки ст. 147 п.2 та 40 п.4 КЗПП України.(л.с. 7)
З матеріалів справи, також, видно,що 27.10.2008 року , розпорядженням 120-с позивачці було оголошено догану за порушення нею трудових обов»язків (л.с. )
2.12.2008 року ,розпорядженням 132-с ,позивачці було оголошено догану за порушення нею трудових обов»язків(фінансової дисципліни л.с. )
14.9.2009 року,розпорядженням 106-с ,позивачці було оголошено догану за порушення нею трудових обов»язків(фінансової дисципліни л.с. )
В судовому засіданні, з пояснень представника відповідача встановлено,що фактично позивачку звільнено розпорядженням 34-к від 14.9.2009 року,з 1 жовтня 2009 року, за прогул, вчинений нею без поважних причин,14.9.2009 року,( відсутність на роботі з 8-30 до 13-00 год., тобто більше 3 год.)
Відповідно до вимог ст. 40 п.4 КЗПП України - розірвання з працівником трудового договору, укладеного на невизначений термін, можливо у випадку вчинення працівником прогулу ( в т.ч. відсутність на роботі більше 3-х год.,протягом робочого дня) без поважних причин.
Як встановлено судом, позивачка 14.9.2009 року, дійсно з 9 год. до 13 год., перебувала в прокуратурі Коростенського р-ну з того приводу, що
проведеною КРУ в сільській раді перевіркою, було встановлено деякі порушення фінансової дисципліни,(л.с. 9 ), за що позивачці було оголошено догану. Не погоджуючись з цим, вона звернулась з скаргою за захистом своїх трудових прав до прокуратури.
Позивачка стверджує, що з приводу необхідності її звернення в прокуратуру, вона повідомила вранці 14.9.2009 року і сільського голову і головного бухгалтера, і вже біля 13год. була на роботі.
Допитані судом свідки: ОСОБА_5- підтвердив цю обставину і пояснив,що дійсно позивач цього дня біля 9 год. звернулась в районну прокуратуру, ним скаргу позивачки було перевірено, встановлено порушення її трудових прав, пізніше, Ушомирській сільській раді прокурором району внесено протест , який було відхилено(л.с. 9 )
Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтвердили ту обставину,що 14.9.2009 року позивачка зранку зверталась в районну прокуратуру з скаргою на дії сільського голови. Це стало їм відомо з слів позивачки того ж дня.
Свідки ОСОБА_2 і ОСОБА_8, працівники сільської Ради, пояснили суду,що особисто не чули , коли позивачка повідомляла про її виїзд до прокуратури району. Але ,пізніше, разом з сільським головою вони складали акт про відсутність позивачки на роботі.
Аналізуючи наведені докази,суд вважає , що при звільнені позивачки були допущені порушення її трудових прав, оскільки прогулу без поважних причин нею вчинено не було. Причина її відсутності на роботі 14.9.2009 року з 9 до 13 год. ,була поважною - необхідність звернення до органів,що уповноваженні державою для захисту порушених прав громадян. Суд об»єктивно встановив,що позивачка дійсно цього дня перебувала в прокуратурі і підстав її звільнення за прогул без поважних причин, позивач не мав.
Крім того, позивачем допущено порушення в формулюванні розпорядження 34-к від 14.9.2009 року, про звільнення позивачки, оскільки посилання в цьому розпорядженні, крім ст. 40 п.4 КЗПП , ще і на ст. 147 п.2 КЗПП є зайвим. За всі порушення трудової дисципліни, вчинені позивачем їй оголошено догани, (в т.ч. і 14.9.2009 року),які нею не оскаржувались,тобто за ці порушення вона вже понесла покарання.
За таких обставин, коли судом встановлено порушення трудових прав позивача, при її звільненні, розпорядження 34-к від 14.9.2009 року, про звільнення її з 1 жовтня 2009 року, за прогул, вчинений нею без поважних причин,14.9.2009 року,( відсутність на роботі з 8-30 до 13-00 год., тобто більше 3 год.) слід визнати незаконним. Позивач підлягає поновленню на раніше займаній посаді, їй слід стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу , виходячи з розрахунку: з довідки (л.с.10 ) видно, що середньоденний заробіток позивача складає 49.52 грн., заробітна плата за час вимушеного прогулу складе ( з 1 .10. 2009 року по 22 лютого 2010 року) всього 106 днів х 49.52 = 5249.12 грн.
Що стосується вимог позову, про стягнення моральної шкоди в сумі 15000 грн., то цю вимогу суд задовольняє частково, погоджуючись з доводами позивача про те, що незаконним звільненням їй спричинено моральної шкоди, було порушено нормальні життєві зв”язки . Суд враховує також, характер порушення трудових прав позивача, позбавлення можливості реалізації свого права на працю, глибину душевних стражда нь , суд враховує,що позивач має тривалий час роботи на цій посаді -40 років, вимоги розумності і справедливості. Однак, суд визнає, що заявлена позивачем до відшкодування сума є завищеною, тому стягує на її користь для відшкодування моральної шкоди 1000 грн., і вважає, що такої суми буде достатньо позивачу для компенсації понесених моральних страждань. В решті вимог- суд відмовляє.
Керуючись ст. 213-218 ЦПК України, ст.237-1,233,234,40 п.4 КЗПП України, суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити частково. Поновити ОСОБА_1 на раніше займану посаду - бухгалтера централізованої бухгалтерії виконкому Ушомирської сільської Ради.
Стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 – 5249.12 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 1 тис. грн. моральної шкоди. В решті позову – відмовити. Стягнути з відповідача на користь держави 52.49 грн. судового збору та 120 грн. за ІТЗ судового процесу.
Рішення, в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку, в межах платежу за 1 місяць в сумі 1075 грн., підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду на протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів, з дня його проголошення.
Суддя: