Справа № 2-а-230/2010 р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 жовтня 2010  року         Жидачівський   районний  суд  Львівської  області                          

           у  складі:

           головуючого – судді  Салія В.В.

          при  секретарі             Рибаковій І.І.

   розглянувши  у судовому  засідання  адміністративну  справу   за позовом ОСОБА_1 до ВДАІ Рогатинського району , інспектора АП ВДАІ  Рогатинського району  Кошуби В.М. про скасування постанови  по справі про адміністративне правопорушення,-

                                                                  в с т а н о в и в :  

              27 вересня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся в порядку адміністративного судочинства  з позовною заявою до відповідача ВДАІ Рогатинського району та  інспектора Кошуби В.М. про скасування  постанови серії  АТ № 188859, яку                21 вересня  2010 року виніс інспектор Кошуба В.М., згідно якої його притягнено  до адміністративної відповідальності  за ст. 122 ч.1 КУпАП та  накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255.00 грн. Вважає, що постанову винесено незаконно, поскільки швидкості не перевищував, а тому звернувся до суду.

           В судове засідання позивач не з»явився, надав заяву про слухання справи у його відсутність,позовні вимоги повністю підтримує.

          Представник відповідача та відповідач в судове засідання не з»явилися, хоча про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

          Відповідно до ч.3 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

          Суд дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з огляду на наступне.              

           Згідно ст. 18 ч. 1 п. 1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

            Постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року).

           В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача посадовою особою інспектором АП ВДАІ  Рогатинського району  Кошубою В.М. 21 вересня 2010 року складений протокол про адміністративне правопорушення серії АТ1 № 016141, передбачене ст. 122 ч. 1 КУпАП - перевищення встановлених обмежень швидкості руху, а саме в тому, що 21 вересня 2010 року о 14.30 год. ОСОБА_1 рухався на своєму автомобілі Мазда323,  днз. НОМЕР_1 в с. Залужжя Рогатинського району зі швидкістю 85 км/год., чим перевищив обмеження швидкості руху  на 25 км/год. та порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху. Швидкість вимірювалась приладом "Беркут-0512190". Згідно зазначеного протоколу 21 вересня 2010 року даною посадовою особою винесена постанова серії АТ № 188859, якою до позивача застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255.00 грн.

                Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.

                  Позивач просить скасувати оспорювану постанову відповідача від 21 вересня 2010 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки з нею не погоджується, він встановленої швидкості понад 25 км/год. не перевищував,  не порушував швидкісний режим на зазначеній ділянці дороги, вимірювальний засіб швидкості не є належним, відповідно не може бути належним доказом по справі.  

                У  відповідності до ст.251 КУпАП доказами по адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність правопорушення, та які можуть об»єктивно підтвердити провину особи у вчиненні правопорушення. Такими даними можуть бути, також результати фіксації технічними засобами, що мають функції фотозйомки. При цьому, з аналізу норм КУпАП, які регулюють застосування такої техніки вбачається, що вона має при фіксації правопорушення працювати в автоматичному режимі, і результати фіксації такою технікою можна б було дослідити при необхідності.   

      У відповідності до ст.71 КАС України, в разі оскарження дій суб»єкта владних повноважень обов»язок доказування по справі покладається на нього.   

            В даному випадку відповідач не навів в протоколі серії АТ1 № 016141 та постанові  серії АТ № 188859 , так і суду не надав належних та допустимих доказів того, що позивач порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху України, а саме перевищив встановлену швидкість руху, оскільки результати фотофіксації технічним засобом "Беркут-0512190"  суду надані не були, і відповідач не довів того, що прилад "Беркут-0512190"  в даному випадку працював  в автоматичному режимі, тобто суду не надано доказів того, що в діях позивача є склад правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КпАП України.   

                При таких обставинах позов підлягає  задоволенню, а постанова - скасуванню.

                 Керуючись ст.ст. 6, 70, 158-163, 167 КАС України, ст.ст.256, ч.2 ст.293 КУпАП, суд,  -

п о с т а н о в и в:

            Визнати протиправною та скасувати постанову серії АТ № 188859   від  21 вересня 2010 року, винесену інспектором АП ВДАІ  Рогатинського району  Кошубою В.М.  про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, у виді штрафу в сумі 255.00 гривень.

         Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Головуючий-суддя:     підпис

Суддя Жидачівського районного  суду                                 В.В. Салій

                                                       Примітка: оригінал постанови знаходиться в        

                                                        матеріалах адміністративної справи №   2-а-230/2010  р.