Справа №2-3397/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 жовтня 2010 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді Заболотного В.М.,
при секретареві Студинській К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного навчального закладу Херсонського економіко – правового інституту, про стягнення заборгованості по заробітній платі, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_2 звернувся до суду 05.08.2008 року з вказаним позовом, посилаючись на той факт, що він працював у Херсонському економіко – правового інституті з 25.08.1997 року по 27.03.2006 року на посаді завідуючого кафедри «Економічних та спеціальних дисциплін». Стверджував, що під час роботи в навчальному закладі йому в порушення вимог Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 року не нараховувались надбавка за вислугу років та допомога на оздоровлення. На неодноразові звернення, щодо перерахунку заробітної плати з урахуванням вимог Закону та відповідної компенсації ректорат ХЕПІ не реагував та пояснював, що навчальний заклад є приватною установою та відповідно діє на підставі статуту та в межах затвердженого штатного розкладу, а виплати, передбачені Закону України «Про освіту» є обов’язковими лише для вищих навчальних закладів державної форми власності та відповідно виплачуються за рахунок держаного бюджету. Позивач вважав вищевказані дії відповідача протиправними та вважав, що він мав право на відповідну компенсацію. Також зазначав, що діями відповідача йому було завдано значних моральних страждань. На підставі викладеного просив суд стягнути з відповідача на свою користь 25045,95грн. надбавки за вислугу років, 1347,02грн. допомоги на оздоровлення, 5000,00грн. в рахунок компенсації за спричинену моральну шкоду та 1000,00грн. витрати пов’язанні з отриманням правової допомоги.
В судовому засіданні представник правонаступника позивача уточнив позовні вимоги, а саме просив суд стягнути з Приватного навчального закладу Херсонського економіко-правового інституту на користь ОСОБА_1, яка є єдиним правонаступником першої черги, що належно прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2, невиплачені її чоловіку 12546,80грн. надбавки за вислугу років, 3202,00грн. допомоги на оздоровлення, 2260,78грн. доплати за учене звання доценту, 1356,46грн. доплати за науковий ступінь кандидата наук, 3250,58грн. відпускних; стягнути з Приватного навчального закладу Херсонського економіко-правового інституту на користь ОСОБА_1 5000,00грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Судові витрати покласти на відповідача.
Представник Приватного навчального закладу Херсонського економіко – правового інституту в судовому засіданні заперечив проти задоволення позову у повному обсязі, при цьому пояснив, що заробітна плата встановлюється згідно штатного розкладу й відповідно до статуту інституту. За Законом «Про підприємницьку діяльність» будь-яке підприємство діє на основі статуту й фінансова діяльність недержавного підприємства, не регулюється державою, а лише контролюється в питаннях оподатковування. В Законі України «Про освіту» вказано, що держава гарантує але лише в межах засобів, які виділяються з бюджету. До інституту державні гарантії не відносяться, тому що установа діє на основі зароблених коштів й у межах цих коштів здійснює розподіл на господарську діяльність і заробітну плату. Просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі за не обґрунтованістю.
Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов в частині стягнення заробітної плати є обґрунтованим, законним та таким, що підлягає задоволенню, в частині стягнення моральної шкоди є таким, що підлягає залишенню без задоволення, враховуючи наступне:
З матеріалів справи судом встановлено, ОСОБА_2 звернувся до суду 05.08.2008 року з позовом до Приватного навчального закладу Херсонського економіко – правового інституту, про стягнення заборгованості по заробітній платі. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_2 помер, про що свідчить Свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від 02.10.2009 року. Після смерті чоловіка спадщину прийняла його дружина ОСОБА_1, про що свідчить матеріали спадкової справи, надані приватним нотаріусом Голопристанського районного нотаріального округу Херсонської області Негра Л.А. Інші спадкоємці першої черги з заявами про прийняття спадщини не звертались. Правовідносини, щодо стягнення заробітної плати передбачають правонаступництво.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Згідно ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст.233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 працював на посаді доцента кафедри «Економічних та спеціальних дисциплін» у Приватному навчальному закладі Херсонському економіко-правовому інституті з 25.08.1997 року по 27.03.2006 року, що підтверджується записом в трудовій книзі. Позивач зарахований на посаду доцента кафедри «Економічних та спеціальних дисциплін» з 25.08.1997 року з окладом згідно штатного розкладу, що підтверджується наказом №93-л від 30.08.1997 року. Відповідно з 29.08.1997 року ОСОБА_2 був переведений на посаду завідуючого кафедри «Економічних та спеціальних дисциплін» за наказом №92-л від 29.08.1997 року. Звільнений з посади доцента з 27.03.2006 року відповідно до ч.1. ст. 38 КЗпП України, що також підтверджується наказом №10-к від 27.03.2006 року.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 07.12.2005 року звертався з заявою до відповідача із проханням зробити перерахунок заробітної плати з 01.09.1997 року з урахуванням доплат за стаж науково-педагогічної роботи в розмірі 30% й оздоровчих виплат за кожний рік роботи в інституті відповідно до діючого законодавства. На що йому було відмовлено з поясненням, що дані виплати зробити не можна, оскільки заробітна плата встановлюється згідно штатного розкладу й відповідно до Статуту інституту (п.8.8). За Законом про підприємницьку діяльність будь-яке підприємство діє на основі Статуту й фінансова діяльність недержавного підприємства не регулюється державою, а лише контролюється в питаннях оподатковування. В Законі України «Про освіту» вказано, що держава гарантує але лише в межах засобів, які виділяються з бюджету. До інституту державні гарантії не відносяться, тому що установа діє на основі зароблених коштів й у межах цих коштів здійснює розподіл на господарську діяльність і заробітну плату.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 року, державний контроль за діяльністю навчальних установ незалежно від форми власності здійснюється з метою забезпечення реалізації єдиної державної політики в галузі освіти.
Статтею 57 Закону України «Про освіту» передбачено, що держава забезпечує педагогічним і науково-педагогічним працівникам належні умови праці, установлення підвищення посадових окладів за наукові ступені й учені звання, виплати педагогічним і науково-педагогічним працівникам доплат за вислугу років щомісяця у відсотках до посадового окладу (ставці заробітної плати) залежно від стажу педагогічної роботи в розмірі: більше 3 років -10,0%, понад 10 років – 20,0%, понад 20 років – 30,0%.
Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії АОО №НОМЕР_2 Приватний навчальний заклад Херсонський економіко-правовий інститут є приватним вищим навчальним закладом, що є правонаступником прав і зобов'язань Херсонського економіко-правового інституту у формі товариства, створеного рішенням зборів учасників і перереєстрованого 03.09.1997 року.
Відповідно до п.8.6 розділу 8 статуту відповідача – інститут самостійно визначає фонд заробітної плати без обмеження його росту з боку державних органів.
Відповідно до п.13 ст.1 Закону України «Про вищу освіту» від 17.01.2002 року, вищий навчальний заклад приватної форми власності – це вищий навчальний заклад, заснований на приватній власності та підлеглий власникові.
Відповідно до п.3 ст.18.3 Закону України «Про вищу освіту», управління в галузі вищої освіти здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади. Акти спеціально уповноваженого центрального органа виконавчої влади в галузі освіти і науки, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади незалежно від форми власності. Управління в галузі вищої освіти здійснює КМУ через систему органів виконавчої влади й здійснює державну політику в галузі вищої освіти, забезпечує контроль за виконанням законодавства про вищу освіту.
Повноваження власника (власників) вищого навчального закладу, щодо управління вищим навчальним закладом визначаються в межах законів статутом вищого навчального закладу.
Згідно ст.21 Закону України «Про вищу освіту», власник вищого навчального закладу: розробляє статут вищого навчального закладу, організовує ліцензування вищого навчального закладу, призначає керівника вищого навчального закладу, здійснюють контроль за фінансово-господарською діяльністю вищого навчального закладу.
Також у відповідності зі ст.57 Закону України «Про вищу освіту», педагогічним, науково-педагогічним працівникам вищих навчальних закладів надаються гарантії по встановленню заохочень, передбачених статтями 57 й 58 Закону України «Про вищу освіту».
Вищий навчальний заклад відповідно статуту, визначає форму й систему доплат, надбавок, премій й інші умови матеріального стимулювання педагогічних, науково-педагогічних працівників вищого навчального закладу.
Таким чином, враховуючи наведене вбачається, що вищі навчальні заклади України, незалежно від форми власності, зобов'язані всім педагогічним працівникам, які працюють у вищих навчальним закладам нараховувати й виплачувати надбавки за вислугу років та допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки.
Під час розгляду справи було проведено: Судово – економічну експертизу №29 від 17.04.2009 року та Комісійну судово – економічну експертизу №81/13 від 23.03.2010 року. Згідно висновків обох експертиз встановлено, що нарахування заробітної плати ОСОБА_2 у відповідача проводились з порушенням чинного законодавства. При визначенні розміру недоплачених виплат суд бере до уваги комісійну експертизу №81/13 від 23.03.2010 року.
Згідно висновків Комісійної судово – економічну експертизи №81/13 від 23.03.2010 року, судом встановлено, що:
- доценту ОСОБА_2 нарахування надбавки за вислугу років у період його роботи в Херсонському економіко-правовому інституті з 25.08.1997 року по 27.03.2006 року не здійснювалося.
- доценту ОСОБА_2 за період його роботи в Херсонському економіко-правовому інституті з 25.08.1997 року по 27.03.2006 року необхідно нарахувати надбавки за вислугу років у сумі 12546,80грн.
- нарахування й виплата допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки ОСОБА_2 у період його роботи в Херсонському економіко-правовому інституті з 25.08.1997 року по 27.03.2006 року не проводилось.
- ОСОБА_2 за період його роботи в Херсонському економіко-правовому інституті з 25.08.1997 року по 27.03.2006 року необхідно виплатити допомоги на оздоровлення при наданні йому щорічної відпустки в сумі - 3202,00грн.
- відповідно до абзаців сім, вісім і десять статті 57 «Гарантії держави педагогічним, науково-педагогічним працівникам й іншим категоріям працівників закладів освіти», варто нараховувати й виплачувати доплату за вчене звання доцента в розмірі 25,% від посадового окладу, доплату за науковий ступінь кандидата наук у розмірі 15,0% від посадового окладу, надбавку за вислугу років у розмірі 30,0% від посадового окладу й з урахуванням навчального навантаження, а також допомога на оздоровлення в розмірі місячного окладу при наданні щорічної відпустки.
- розрахунково – платіжними відомостями по нарахуванню заробітної плати підтверджується, що доценту ОСОБА_2 не донараховано вище перерахованих надбавок на суму 22440,00грн. у тому числі надбавка за вислугу років - 12546,80грн.; доплата за вчене звання доцента – 2260,78грн.; доплата на науковий ступінь кандидата наук – 1356,46грн.; відпускні й розрахункові – 3250,58грн.; допомога на оздоровлення – 3202,00грн.
Враховуючи викладене, суд на підставі повного і всебічного з’ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заробітної плати є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Позивач заявила вимогу, щодо відшкодування моральної шкоди, яка була завдана неправомірними діями відповідача її чоловіку. Беручи до уваги положення ст.1219 ЦК України, суд відмовляє у задоволенні вимог щодо стягнення моральної шкоди, оскільки вказане право не передбачає правонаступництва.
Керуючись ст.ст.116, 233 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», Закон України «Про освіту», ст.ст.23, 1218, 1219 ЦК України ст.ст.10, 11, 60, 88, 130, 174, 212, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Приватного навчального закладу Херсонського економіко – правового інституту, про стягнення заборгованості по заробітній платі – задовольнити частково.
Стягнути з Приватного навчального закладу Херсонського економіко-правового інституту на користь ОСОБА_1 невиплачені її чоловіку ОСОБА_2 за час роботи в навчальному закладі 12546,80грн. надбавки за вислугу років, 3202,00грн. допомоги на оздоровлення, 2260,78грн. доплата за учене звання доценту, 1356,46грн. доплата за науковий ступінь кандидата наук, 3250,58грн. відпускних, а всього 22616,62грн.
Стягнути з Приватного навчального закладу Херсонського економіко – правового інституту на користь ОСОБА_1 11472,00грн. витрат пов’язаних з проведенням Комісійної судово – економічної експертизи №81/13 від 23.03.2010 року та 1000,00грн. витрат пов’язаних з наданням юридичної допомоги.
В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Приватного навчального закладу Херсонського економіко – правового інституту на користь держави 226,16грн. судового збору.
Стягнути з Приватного навчального закладу Херсонського економіко – правового інституту на користь територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області 30,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Дніпровського районного суду м. Херсона.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Заболотний В.М.